РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБЄКТИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клімат і погодні умови
Дослідження виконано в Тальянківському державному аграрному технікумі Черкаській області (правобережна частина західного Лісостепу) в 1999-2002 рр. Даний район характеризується помірно-середньоконтинентальним кліматом з нестійким зволоженням.
Вегетаційний період в умовах західного Лісостепу триває в середньому 205-215, а період активної вегетації з температурою вище 10?С - 160-165 днів. Така тривалість забезпечує вирощування основних плодових і ягідних культур та їх підщеп, в тому числі й айви. Річний гідротермічний коефіцієнт становить 1,1-1,2.
Весняний сезон починається переходом середньодобової температури повітря через 0?С і триває майже два місяці. Весна настає порівняно швидко, проте сніг тане повільно, що сприяє вбиранню більшої частини талих вод і нагромадженню запасів вологи в ґрунті. Весняні заморозки закінчуються 20-25 квітня, хоча найпізніше вони спостерігалися 25 травня.
Літо розпочинається переходом середньодобової температури повітря через +15?С. Воно характеризується високими температурами (в середньому +19?С з коливанням від 17 до 22?С). В окремі роки відмічається посуха, але зменшують її негативну дію переважаючі літні вологі західні вітри. В окремі періоди спостерігається підвищення температури повітря, внаслідок чого втрачається значна кількість вологи ґрунту.
Осінь сонячна, тепла, іноді тривала. Спостерігається сухий теплий передосінній період. Перехід середньо добової температури через +10?С в бік нижчих температур триває до 5-10 жовтня. Хмарна і дощова погода настає в кінці жовтня. В цей час середньодобова температура повітря не перевищує +5?С, що є ознакою завершення вегетаційного періоду плодових культур. Перші осінні заморозки бувають на початку вересня. Для пізньої осені характерна мінлива температура з періодичним випаданням опадів.
Зима характеризується нестійким температурним режимом і сніговим покривом з частими відлигами і хмарною погодою. Сніговий покрив (середньою висотою 10-15 см) утворюється в кінці першої - другої декад грудня і зберігається до початку квітня. Середня температура повітря в найхолоднішому місяці - 6? С. Ґрунт часто розмерзається, що сприяє кращому використанню зимових опадів.
У період досліджень (1999-2002 рр.) погодні умови були близькі до середньобагаторічних для даної зони (табл. 2.1). Проте кількість опадів в окремі роки відрізняється від середньобагаторічної. Найбільш вологими були 2000-2001 рр., коли кількість опадів становила 625-778 мм. Набагато нижче середньобагаторічного рівня випало опадів у 1999, 2002 рр. (550 і 585 мм відповідно), і це негативно вплинуло на ріст і розвиток підщеп і саджанців груші.
Таблиця 2.1
Кількість опадів у роки проведення досліджень (Умань), мм
РікСеред-ньо-річнаМісяць123456789101112199955040,039,546,370,028,728,948,631,333,591,180,412,0200077840,333,249,136,937,492,6112,157,8134,636,183,664,2200162516,634,181,449,756,9168,163,47,463,53,063,517,7200258517,712,413,919,513,0170,156,250,899,37746,19,3Середньо-багаторічна61847,044,039,048,055,087,087,059,043,033,043,048,0
Весняно-літній період був найтеплішим у 2001 році. Температура повітря за роки досліджень не відрізнялася різко від середньобагаторічної норми (7,4 ?С): в 1999 і 2000 роках вона становила відповідно 8,4 і 8,6, у 2001 і 2002 рр. - 9,7 і 9,5?С (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Середня температура повітря за роки досліджень (Умань), 0С
РікСеред-ньо-річнаМісяць12345678910111219998,4-2,7-1,33,411,112,721,622,319,715,68,0-2,4-6,820008,6-4,1-0,11,912,414,817,719,221,012,58,50,1-0,220019,7-0,8-2,03,610,713,716,923,520,713,99,55,30,820029,5-3,42,95,29,215,918,023,019,914,26,95,1-2,7Середньо-багаторічна7,4-5,7-4,20,48,514,617,619,018,213,67,62,1-2,4
Найнижча середньомісячна температура мінус 6,8 ?С спостерігалася в грудні 1999 року. Але помітних пошкоджень маточних кущів і саджанців груші морозами в цей період не виявлено.
Найвищу середньомісячну температуру (23,5 ?С) відмічено в липні 2001 р.
Таблиця 2.3
Відносна вологість повітря за роки досліджень (Умань), %
РікСеред-ньо-річнаМісяць123456789101112199973827774675663746879758083200074817871626576696576739087200173847863636574656874788180200274847863636574656879839075Середньо-багаторічна76868582686466676873808788
Середня багаторічна відносна вологість повітря складала 76 %, а в розрізі місяців вона коливалась від 64 до 88%. Відхилення від неї спостерігались у ті роки, коли випадала більша чи менша кількість опадів у порівнянні з середньо-багаторічними (табл. 2.3).
Отже, метеорологічні умови в період досліджень були досить контрастними і значно різнилися за основними показниками, як у порівнянні з середніми багаторічними, так і в окремі роки.
Характерними для всіх років були значні перепади в температурі, відносній вологості повітря, кількості і розподілі опадів. Такі умови впливали на ріст і розвиток підщеп і саджанців.
2.2. Ґрунт дослідної ділянки
Дослідне поле розміщене у правобережній частині Тальнівського району, на території центрального (Уманського) агрогрунтового району. Ґрунт дослідного поля - чорнозем реградований, середньосуглинистий, слабо змитий. Ґрунтоутворюючою породою є пилуватий тонкопористий лес.
Морфологічна будова генетичних горизонтів досліджуваного ґрунту:
Hе 0-45 см - гумусний слабоілювійований крупнопилкуватий темно-сірого кольору, на поверхні зрідка помітна біляста крем'янкова присипка; орний шар 0 - 25 см, пилувато-грудочкуватий, пухкий; підорний - нестійкої зернисто-грудочкуватої структури з помітною горизонтальною ділимістю, ущільнений; перехід поступовий;
Нрі 45