РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ПОЗИЦІЙ МАШИНОБУДІВНОГО КОМПЛЕКСУ
УКРАЇНИ І ВІТЧИЗНЯНОГО ВАГОНОБУДУВАННЯ
НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ
2.1. Оцінка конкурентноспроможності машинобудівної
продукції України на зовнішніх ринках
Економічна криза в Україні, яка вибухнула в минулому десятилітті і наслідки якої не подолані до цього часу, найбільшою мірою відбилася на стані машинобудівного комплексу країни і конкурентноспроможності продукції галузі.
Як свідчить діаграма, зображена на Рис. 2.1, обсяги виробництва продукції машинобудування за станом на 2002 рік як і раніше істотно нижчі (більше ніж у 2 рази) за рівень, досягнутий в 1990 році.
Рис. 2.1. Динаміка індексів обсягів виробництва машинобудування
і промисловості, % [131,132]
Важною обставиною є й те, що, незважаючи на подолання спаду виробництва наприкінці 90-х років і намічену тенденцію до зростання, ці тенденції суттєво менше виражені в машинобудуванні порівняно з промисловістю в цілому.
Особливо незадовільним є те, що питома вага машинобудівного комплексу в структурі промислового виробництва України продовжує неухильно знижуватися порівняно з рівнем 1990 року (Рис. 2.2). Враховуючи те, що машинобудування є фундаментом відтворювального потенціалу країни, це свідчить про погіршення відтворювальних можливостей економіки України, яке продовжується зараз, на що акцентують особливу увагу багато вчених і фахівців [24,с. 12; 57, 58, 146].
Рис. 2.2. Динаміка частки продукції машинобудування
в промисловому виробництві, % [132]
Відомо, що одними з найбільш потужних факторів конкурентноспроможності продукції є стан основних виробничих фондів і, зокрема, технологічного обладнання, технічна досконалість продукції, яка випускається, рівень її матеріалоємності й енергоємності, технологічний рівень виробництва. Протягом аналізованого періоду часу відбулися кардинальні негативні зміни в стані основних виробничих фондів [26,57,58,70,99,111]. За оцінками фахівців і офіційних статистичних органів знос виробничих фондів у промисловості станом на 2001 рік склав 51, 9 % [132,с. 103], що вище за рівень 2000 року (50, 1 %, [131,с. 84]).
Наявність такої тенденції пояснює і незадовільний стан з ефективністю використання виробничих ресурсів у промисловості. Зокрема, Збаражська Л. та інші автори відзначають збереження несприятливого співвідношення показників проміжного споживання і валової доданої вартості в промисловості [25,57,58,70], що свідчить про збереження високого рівня витрат промислового виробництва.
У роботі [79] відзначається, що Україна характеризується найгіршими у світі показниками промислового енергоспоживання, і закономірності їхньої зміни не узгоджуються зі змінами обсягів виробництва. На цю ж закономірність вказують автори й інших робіт (див., наприклад, [58,с. 9; 70]).
Очевидним наслідком такого стану справ у промисловості в цілому і машинобудуванні зокрема є низька ефективність виробництва і високий рівень збиткових підприємств.
Зокрема, про тенденції зміни рентабельності промислового виробництва і машинобудування свідчать дані діаграми, поданої на Рис. 2.3. Як видно, ефективність виробництва в промисловості і машинобудуванні в останні роки знаходиться на найнижчому рівні за весь досліджуваний період, і незначні короткочасні коливання не здатні змінити загальну вкрай несприятливу ситуацію.
Аналогічні тенденції спостерігаються в динаміці кількості збиткових підприємств, рівень яких у 2002 році в промисловості склав 41,8 % і практично не змінювався протягом останніх років. Украй важким залишається фінансове становище переважної більшості промислових підприємств [26,65,91]. При нормальному функціонуванні підприємств фінансування основного капіталу переважно здійснюється з власних джерел. Однак, як відзначається в [144, с.85], з 1998 року "... промисловість остаточно позбавилася власних оборотних коштів і частина нерухомості стала фінансуватися за рахунок довгострокових зобов'язань, заборгованості постачальникам, бюджету, Пенсійному фонду, з зарплатні".
Рис. 2.3. Динаміка рентабельності продукції машинобудування
і промисловості України, % [131,132]
Як видно з даних офіційної статистики (див. табл. 2.1), значна частина обігових коштів промислових підприємств знаходиться в неліквідній формі у вигляді дебіторської і кредиторської заборгованості, а частка коштів підприємств украй низька. При цьому тенденції, що спостерігаються в економіці України, аж ніяк не свідчать про перспективи зміни ситуації в кращу сторону (див. дані табл. 2.2).
Наведені факти переконливо свідчать про те, що незважаючи на деяке пожвавлення економіки України і зростання обсягів виробництва в останні роки, фінансова криза не подолана, і у вітчизняних підприємств як і раніше зберігається гострий дефіцит обігових і фінансових коштів, необхідних для інвестування у виробництво.
В умовах дефіциту власних засобів відновлення виробничого апарату, упровадження передових технологій і освоєння нових видів продукції в промисловості можливе тільки при розвинутій кредитно-фінансовій системі в країні і підтримці держави.
Таблиця 2.1
Баланс промислових підприємств України, 2002 р., % [132]
Активи, у т.ч.100,0Основні фонди55,8Обігові активи, у т.ч.48,1Товарно-матеріальні цінності10,4Дебіторська заборгованість33,4Кошти0,8Пасиви, у т.ч.100,0Власний капітал50,4Довгострокові зобов'язання4,3Поточні зобов'язання39,5Забезпечення майбутніх платежів і витрат5,2
Таблиця 2.2
Структура обігових коштів промисловості в 2002 р., % [132]
1995199719981999200020012002Обігові кошти100,0100,0100,0100,0100,0100,0100,0Товарно-матеріальні цінності44,236,428,424,823,923,121,6Відвантажені товари та надані послуги17,011,64,22,3---Дебіторська
заборгованість28,347,562,167,165,968,569,5Поточні фінансові інвестиції-----1,51,7Кошти5,91,82,02,23,53,43,9Інші обігові кошти4,62,73,33,66,73,53,3 Зіставлення динаміки рентабельності виробництва в промис