Ви є тут

Структурно-функціональні зміни товстої кишки при токсичному ураженні та за умов корекції олігопептидними препаратами

Автор: 
Рибіцька Людмила Неонівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U002808
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Об'єкт і предмет дослідження

Завдання виконано в експериментальних дослідах на білих щурах-самцях. У цих тварин при токсичному ураженні товстої кишки спостерігаються такі ж зміни, як і в людському організмі [110]. Тому для експерименту вибрано саме білих щурів.
Досліджена товста кишка 102 білих щурів-самцівмасою тіла 190-210 г. Тварини знаходились у звичайних умовах віварію на стандартному раціоні в приміщенні із сталою температурою 20-22 ?С.
Вивчено зміни адаптаційно-компенсаторних процесів в організмі тварин при змодельованому токсичному коліті, а також корекція цього ураження при допомозі олігопептидних препаратів.
Експериментальні тварини розділили на 3 групи (табл. 2.1.). До 1-ої групи увійшли 32 інтактні тварини, що знаходилися у звичайних умовах віварію і яким внутрішньошлунково вводили фізіологічний розчин. 2-а група включала 37 білих щурів з експериментальним токсичним колітом, яким внутрішньошлунково вводили свинцю ацетат у дозі 0,3 г?кг-1 маси тіла з додатковим внутрішньоочеревинним введенням 1 % розчину мезатону у дозі 0,05 мг?г-1, причому мезатон вводили у нижні відділи очеревинної порожнини через день упродовж першого тижня, а свинцю ацетат - упродовж трьох тижнів від початку експерименту [55]. До 3-ої групи входило 33 тварини із змодельованою патологією товстої кишки, яку коригували олігопептидними препаратами. Олігопептиди вводили внутрішньошлунково в дозі 10 мг/кг на протязі 2-х тижнів. Їх введення розпочинали через 2 тижні від початку досліду. Низькомолекулярні пептидні фракції отримували шляхом протеолізу ?-казеїну, використовуючи електрофоретично та хроматографічно чисті субстрати, отримані з препаратів загального казеїну (120).
Таблиця 2.1
Групи досліджуваних тварин
№ групи тваринГрупа спостереженьКількість тварин1Контрольна група тварин322Тварини з токсичним колітом373Тварини з токсичним колітом, яким вводили олігопептидні препарати33Всього102
Експериметальне дослідження здійснювалося у відповідності з правилами проведення робіт з експериментальними тваринами.
За дослідними білими щурами велося постійне спостереження. Тварин періодично зважували. Хворих щурів в експеримент не включали.
Після закінчення експерименту здійснювали евтаназію тварин шляхом швидкої декапітацї в умовах тіопентал-натрієвого наркозу, керуючись при цьому "Методичними рекомендаціями по виведенню тварин з експерименту". При цьому проводився забір матеріалу для дослідження.

2.2 Методи дослідження
При виконанні даних досліджень використовувались сучасні науково-методичні підходи. Здійснено комплекс гістологічних, гістохімічних, електронномікроскопічних, морфометричних, математичних та статистичних методів.
Застосування морфометричних методів дослідження на всіх рівнях структурної організації досліджуваного органа дозволило значно розширити можливості дослідження, а також доповнити і поглибити сучасні знання про патоморфоз товстої кишки при токсичному ураженні.
2.2.1 Метод мікроскопічного та морфометричного досліджень
Після забору матеріалу вирізані шматочки товстої кишки фіксували в 10,0 % нейтральному забуференому розчині формаліну, рідинах Карнуа, Ценкера, в 96? етиловому спирті. Проводилася трьохразова зміна фіксуючого розчину. Після фіксації матеріал відмивали в проточній воді з наступним зневодненням у батареях етилових спиртів наростаючої концентрації і заливали у парафінові блоки. Мікротомні зрізи, товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксилін-еозином, за ван-Гізон, азур-ІІ-еозином, за Вейгертом, Маллорі, толуїдиновим синім, проводили ШІК-реакцію, імпрегнацію сріблом за Гоморі. Гістологічні препарати вивчали в мікроскопах МБІ-15 та "Люмам Р-8".
Морфометричні виміри гістологічних зрізів товстої кишки проводили за допомогою окуляр-мікрометра МОВ-1-15 x ГОСТ 7865-56. При морфометрії визначали товщину слизової оболонки товстої кишки, підслизової основи, м'язової та серозної оболонок, слизово-підслизовий, підслизово-м'язовий, слизово-м'язовий індекси, відносні об'єми епітеліоцитів, капілярів, капілярно-епітеліальні відношення, висоту покривних епітеліоцитів, діаметр ядер епітеліоцитів, ядерно-цитоплазматичні відношення в епітеліоцитах, глибину та ширину крипт, відносний об'єм залозистих тканин та пошкоджених епітеліоцитів, клітинну щільність інфільтрату в глибоких та поверхневих шарах слизової оболонки (1).
2.2.2 Метод електронномікроскопічного дослідження
Для електронномікроскопічного дослідження шматочки товстої кишки відразу після забору фіксували в 2,0 % розчині чотирьохокису осмію на 0,1 М фосфатному буфері з рН - 7,4. Матеріал розрізали на шматочки 1,0 мм? і фіксували протягом 1,5-2,0 год. з триразовою заміною розчину осмію. Після цього проводилося промивання від фіксатора 0,1 М фосфатним буфером з наступним зневодненням у етиловому спирті зростаючої концентрації (50?, 70?, 96? і 100?) з інтервалом 15 хв. Потім матеріал поміщати в ацетон-епоксидні суміші (3:1; 1:1; 1:3) з інтервалом 1 год та з наступним просочуванням шматочків у суміші епон-аралдітних смол. Полімеризація останніх проводилася протягом доби при температурі 56 ?С. Заточка блоків проводилася під мікроскопом МБС-2. Спочатку виготовлялися напівтонкі зрізи, що істотно доповнювало гістологічне вивчення матеріалу. Ультратонкі зрізи виготовлялися на ультрамікротомі УМТП-2, їх монтували на мідні бинди, діаметром 1 мм з формваровою основою. Зрізи, товщиною 30-50 нм контрастували у 2,0 % розчині ураніл-ацетату на 70? етиловому спирті і сумішшю Рейнольдса і досліджували в електронних мікроскопах ЕВМ-100 лм та ПЕМ-100.
При аналізі клітинного складу інфільтрату слизової оболонки товстої кишки визначали кількість малих та великих лімфоцитів, плазматичних зрілих та незрілих клітин, моноцитів, молодих і зрілих фібробластів, еозинофілів, нейтрофілів, гістіоцитів, тканинних макрофагів.
2.2.3 Метод ін'єкції судин з наступним просвітленням
У частини тварин до