РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ІННОВАЦІЙ
НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ
2.1. Необхідність регулювання і стимулювання розвитку ринку інновацій
Необхідність регулювання і стимулювання розвитку ринку інновацій, з одного
боку, пов'язана зі зростаючим значенням інновацій для стабілізації
соціально-економічного розвитку суспільства і зміцнення національної безпеки, з
іншого – зумовлена обмеженістю ринкових механізмів одержання і впровадження
науково-технічних результатів. Крім цього, необхідність стимулювання ринку
нововведень в умовах розвитку ринкових відносин в Україні породжена економічним
зростанням.
Важливість державного регулювання ринкових відносин в інноваційних процесах
викликана в першу чергу їх зростаючим значенням для економіки зокрема і
суспільства в цілому. Сучасне економічне зростання базується на домінуванні
інтенсивних факторів при їх поєднанні з екстенсивними. Під екстенсивними
факторами розуміється приріст маси використовуваних у виробництві економічних
ресурсів; під інтенсивними підвищення якості застосовуваних ресурсів і
інтенсивності їх використання. У сучасну епоху можливості збільшення випуску
продукції й послуг за рахунок більшої зайнятості працездатного населення і
залучення в економічний обіг нових природних ресурсів стають усе обмеженішими.
Вирішальне значення для економічної динаміки мають інтенсивні фактори. У свою
чергу підвищення кваліфікації кадрів і продуктивності праці, характеристик
матеріалів і устаткування, їхньої віддачі визначають досягнення науки і
техніки, тобто використання нововведень. Усе це дає змогу говорити не просто
про інтенсивний тип економічного зростання, а про інноваційний тип зростання і
неможливості екстенсивного розвитку. Внесок науково-технічного прогресу в
приріст валового внутрішнього продукту найбільш розвинутих країн становить, за
різними оцінками, від 75% до 100 % [108; 135; 139]. Таким чином, першим
аспектом загальнодержавного значення інновацій є їх вирішальний вплив на
макроекономічні показники.
Під впливом інноваційних процесів змінюється і структура економіки,
збільшується частка наукомісткого виробництва і сфери ділових послуг та
зменшується – сільського господарства і добувної промисловості. За рахунок
підвищення ефективності використання ресурсів частина їх вивільняється і
перерозподіляється в інші сфери діяльності. Інновації є безпосередньою причиною
виникнення одних виробництв і галузей, поступового відмирання і зникнення
інших. Вплив на структуру суспільного виробництва – другий аспект
загальнодержавного значення інноваційних процесів.
Інновації змінюють також економічну організацію суспільства. З'являються
венчурні елементи в спектрі основних господарських структур, трансформується
зміст взаємозв'язків між ними, вертикальні взаємодії все у більшою мірою
доповнюються і заміняються горизонтальними зв'язками. Відбуваються зрушення в
структурі й реалізації різних форм власності, набувають домінування колективні
акціонерні форми власності змішаного приватно-державного типу у вигляді
транснаціональних корпорацій і фінансово-промислових груп. Розвиваються
технології м'якого органічного управління замість механічних і маніпулятивних.
Зазнає зміни і зміст власне державного регулювання економіки, відбувається
перехід до домінування непрямих методів регулювання над прямими, розвивається
макро- і мезоуправління середовищем, наприклад підприємницьким кліматом. Отже,
істотний вплив на інституціональні економічні механізми – третій аспект
загальнодержавного значення інновацій.
Впливу інноваційних процесів зазнає не тільки виробництво, а практично всі
сторони громадського життя. Удосконалюється структура споживання як
матеріальних, так і нематеріальних благ; розвивається політична культура
демократичного порядку; динамічно змінюються правові, етичні, естетичні норми
на користь гуманістичного, а не технократичного прогресу суспільства і держави.
Звідси четвертий аспект державного і суспільного значення інноваційних процесів
– усе більше ототожнювання здатності нації до прогресу і її спроможності
продуціювати і впроваджувати нововведення.
Інноваційні процеси набувають усе більшого соціального звучання. Поряд з тим,
що вже відзначене інноваціями економічне зростання дає змогу підвищити рівень
життя населення, нововведення часто сприяють вирішенню проблем зайнятості за
рахунок створення нових високооплачуваних робочих місць. Зростає рівень освіти
й охорони здоров'я. Крім того, у сучасній історичний період процес поширення
інновацій є одним з елементів, що пов’язують різні соціальні й економічні
суб'єкти в одне ціле, забезпечують єдність нації, у багатьох випадках
пом'якшують соціальні протиріччя і конфлікти, сприяють процесу формування
нового середнього класу. Тому вплив інноваційних процесів на стабільність
соціального розвитку – п'ятий аспект значення інновацій.
Інтенсивність інноваційних процесів у сучасному світі значно загострила
екологічні проблеми. Антропогенне навантаження на навколишнє середовище за
низкою напрямів наближається до критичної межі, за якою неминуче порушення
нормального кругообігу речовин у природі. З іншого боку, тільки на
інноваційному шляху можлива гармонізація відносин між людиною і природою.
Науково-технічні досягнення дають змогу зменшити використання невідновних
ресурсів і шкідливі викиди шляхом раціоналізації структури виробництва і
споживання, а також поширення рециклічних технологій. Отже, вплив інновацій на
навколишнє середовище – шостий аспект значення інноваційних процесів.
Минуле століття відзначене нестримною інтерн
- Київ+380960830922