Ви є тут

Організаційно-економічне обгрунтування ефективного розвитку підприємств промислового птахівництва на основі інновацій

Автор: 
Кузнецов Олег Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003259
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОМИСЛОВОГО ПТАХІВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВ РЕГІОНУ

2.1. Розвиток та ефективність функціонування підприємств галузі

Ринкова ефективність підприємства прямо пов'язана з довгостроковими тенденціями розвитку ринку. У першу чергу це зміни попиту на продукцію, яку воно виробляє. Знання цих тенденцій дозволяє правильно визначити стратегію розвитку підприємства. Одним з немаловажних аспектів у цьому зв'язку є розгляд ринків за територіальною ознакою. Аналіз проводиться на загальнонаціональному ринку конкретного продукту, а також на його регіональному сегменті. Такий аналіз дозволяє визначити перспективність того чи іншого товарного ринку, перспективи розвитку галузі.
Птахівничі підприємства діють у конкурентному середовищі, коли вони змушені боротися за ринки збуту. Визначення обсягів збуту конкретного підприємства залежить від потенційної місткості ринку. На місткість ринку впливають ті ж фактори, що й на зміну попиту.
В першу чергу це характеристика самого товару. Куряче м'ясо - дієтичний продукт харчування, споживання якого пов'язане з поповненням в організмі людини повноцінного, легко засвоюваного білку та інших поживних елементів, тому воно є продуктом харчування масового попиту.
Наступним фактором, що впливає на попит, є зміна чисельності населення як в цілому по країні, так і в регіоні, на ринку якого має намір працювати підприємство. Кількість населення в Україні в останні роки набула тенденції до зменшення у всіх регіонах, і в найближчі роки ця тенденція не зміниться.
Продукти харчування є взаємозамінним товаром, тому, враховуючи скорочення населення, ріст споживання курятини на одну людину є ще більш значним.
На рис. 2.1 та 2.2 проілюстровано динаміку змін виробництва м'яса та яєць на душу населення по країні в цілому і по Дніпропетровській області [126[142], 127[143]].

Рис. 2.1. Динаміка виробництво м'яса всіх видів на душу населення по Україні та Дніпропетровській області, кг
Як бачимо, за дванадцять років виробництво м'яса і яєць зменшилося по країні на 59,3% та 26,3% відповідно.

Рис. 2.2. Динаміка виробництва яєць на душу населення по Україні та по Дніпропетровській області, штук

Така ж тенденція спостерігається і у Дніпропетровській області. Це можна назвати закономірністю, якщо розглянути наведені на рис. 2.3 дані про валове виробництво птахівничої продукції. Обсяги виробництва м'яса птиці та яєць у 2002 році зменшилися проти 1990 року у 2,3 та 1,4 рази. Чітко видно, що значне зниження виробництва м'яса відбувалося в період з 1990 по 1998 рр. Потім на протязі трьох років цей показник дещо стабілізувався, причому обидві тенденції справедливі як в масштабах країни, так і на рівні регіонів. Пояснити це можна тим, що за п'ять-сім років у найбільш несприятливий період згорнули свою діяльність тваринницькі господарства, які не витримали тиску несприятливих зовнішніх факторів (на жаль, таких виявилася переважна більшість). Залишилися лише ті сільгоспвиробники, які зуміли пристосуватися до ринку, і вони намагаються не зменшувати обсягів виробництва.

Рис. 2.3. Динаміка валового виробництва продукції птахівництва по Україні (всі категорії господарств)

Підтвердження цієї думки можна знайти в табл. 2.1, яка містить дані про динаміку чисельності поголів'я птиці [132[144],133[145],134[146]].
Таблиця 2.1
Поголів'я птиці по Україні, млн. голів
Поголів'я птиці 1990 р.1995 р.1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.2002 р.Всього246,1149,7129,5126,1123,7136,8147,4у т.ч. у підприємствах промислового птахівництва113,195,698,498,398,3101,6105,7 З неї видно, що цей показник за останні дванадцять років зменшився в 1,67 рази. Так, якщо в 1990 році поголів'я розподілялося майже порівну між сільгосппідприємствами та господарствами населення (відповідно 54,0% та 46,0%), то в 2002 році частка сільгосппідприємств становила лише чверть від загальної кількості (28,3%). Це негативне явище, оскільки сильні позиції на ринку може займати лише крупний виробник.
Цей негатив посилюється ще й тим, що серед сільгосппідприємств небагато господарств, які можна віднести до підприємств промислового птахівництва. Підтвердження ми знаходимо в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Групування сільськогосподарських підприємств по наявності птиці всіх видів (на 01.01.2002 р.)
РегіониВсього підприємствЧисло підприємств, які мають птицюіз них з поголів'ям птиці (голів):шт.%25000-50000Понад 50000шт.%шт.%Україна21594274012,7461,71365,0в т. ч. Дніпропетровська область61813121,243,0118,4
Як бачимо, хоча кількість аграрних підприємств, що займаються птахівництвом, досить значна, частка серйозних виробників серед них мізерна.
Проте не зважаючи на стрімке зменшення об'ємів виробництва, куряче м'ясо має постійний попит, і підтвердженням цьому може бути такий факт: за той же період (1990-2002 рр.) частка курятини у загальному виробництві м'яса змінилась хоч і незначно, та в сторону збільшення (рис. 2.4).
Зменшення чисельності великих промислових птахівничих підприємств призвело до того, що питома вага категорій господарств у виробництві яєць і м'яса змінилася майже полярно: частка сільськогосподарських підприємств у виробництві яєць в 2002 році становила 44,1% проти 62,2% у 1990 році (рис. 2.5), а у виробництві м'яса - відповідно 27,1% проти 71,1% (рис. 2.6).

Рис. 2.4. Структура виробництва м'яса по Україні за видами, %

Дані рис. 2.7 і 2.8 свідчать, що за досліджуваний період по країні в цілому відбулося зменшення споживання яєць з 272 до 209 штук на одну особу на рік, а річне споживання м'яса знизилося з 68,2 кг до 32,6 кг. Причиною такої тенденції можна назвати стрімке зниження в 1992-1996 роках рівня купівельної спроможності населення, який не відновився дотепер.

Рис. 2.5. Питома вага категорій господарств у виробництві яєць по Україні, %

В