Ви є тут

Профілактика післяопераційних ускладнень у жінок з доброякісними пухлинами матки

Автор: 
Краєвська Наталія Альбертівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003439
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відповідно до мети і для вирішення поставлених завдань робота проводилася в 3 етапи.
Першим етапом роботи було проведення ретроспективного дослідження на основі аналізу карт стаціонарного хворого та амбулаторних карт жінок, які були прооперовані з приводу доброякісних пухлин матки. Додатково була розроблена спеціальна анкета - лист (додаток А), яка розсилалась пацієнткам або заповнялась ними при повторному зверненні жінки до лікувального закладу. В загальній кількості було проаналізовано 128 історій хвороб та анкет жінок, що протягом 1998 року були проперовані на базі гінекологічного відділення Вінницького обласного онкологічного діспансеру та гінекологічного відділення обласної лікарні ім. М.І.Пирогова. При цьому оцінювали відомості анамнезу, об'єктивного огляду, особливостей перебігу пухлинного процесу, враховувались дані про об'єм оперативного втручання, його тривалість, крововтрату, перебіг раннього та пізнього післяопераційного періоду, післяопераційний ліжко-день.
На другому етапі виконання роботи було комплексно обстежено і прооперовано 135 жінок: 70- за удосконаленими методиками, які були розділені на 2 підгрупи: І підгрупа - хворі, які були прооперовані в об'ємі надпіхвової ампутації матки - 24; ІІ підгрупа - 46 пацієнток, яким проведена тотальна екстирпація матки, і 65 жінок, які були прооперовані за загальноприйнятими методиками: І підгрупа- хворі, які були прооперовані в об'ємі надпіхвової ампутації матки - 27; ІІ підгрупа - 38 пацієнток, яким проведена тотальна екстирпація матки.
При виборі об'єму хірургічного втручання, враховувався вік пацієнтки, наявність супутньої патології, результати доопераційного гістологічного дослідження, розміри матки, кількість і розташування фіброматозних вузлів, наявність патології шийки матки, а також обов'язково враховувалось бажання жінки.
Всі хворі були обстежені клінічними, лабораторними, гормональними та інструментальними методами дослідження. При вивченні анамнезу звертали увагу на вік пацієнток, основні скарги, анамнез хвороби, репродуктивну функцію, менструальну функцію, наявність екстрагенітальної патології, дані про використання гормональних препаратів, додаткових методів дослідження (УЗД органів малого тазу, УЗД дослідження молочних залоз, мамографію, кольпоскопію, бактеріоскопічне, цитологічне дослідження мазків з шийки матки, фракційне діагностичне вишкрібання цервікального каналу та порожнини матки з наступним гістологічним дослідженням вишкрібу); дані про результати післяопераційного макро- та мікроскопічного дослідження. Всі дані заносилися в розроблену нами анкету (додаток Б).
Групи хворих були однорідними за віком, паритетом, особливостями клінічних проявів захворювання, даними анамнезу та додаткових методів дослідження. Всі хворі, що знаходилися в гінекологічному відділенні для виконання оперативного втручання підлягали обстеженню згідно наказу №503 МОЗ України від 28.12.2002 року "Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні".
На третьому етапі, в післяопераційному періоді, проводилось: УЗД яєчників, доплерометрія яєчникових судин, визначення рівня інгібіну В в сироватці крові, дослідження гормонального гомеостазу, кольпоцитологічне дослідження та визначення рН вагінального вмісту.

2.1. Клінічні методи дослідження

Клінічне обстеження складалось з детального опитування жінок: з'ясовувались головні скарги, їх тривалість, анамнез захворювання, визначалася репродуктивна функція, кількість пологів, абортів, гінекологічний анамнез та результати застосування будь-якого лікування, в тому числі і гормональних препаратів.
Всім пацієнткам проводилось бімануальне вагінальне та ректовагінальне обстеження для визначення розмірів матки та пухлини, форми пухлини, консистенції, розташування в малому тазі по відношенню до сусідніх органів (сечового міхура, прямої кишки, сечоводів, судин параметріїв). Обов'язково досліджувалися розгорнутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, коагулограма, визначався залишковий азот, білірубін та цукор крові.
Для оцінки клінічних проявів посткастраційного синдрому ми вираховували менопаузальний індекс (МПІ) в модифікації Е.В.Уварової та В.П.Сметнік (1998). Психоемоційні порушення (зниження працездатності, втомлюваність, неуважність, плаксивість, дратівливість, депресія) і вегетативні розлади ("приливи", підвищення артеріального тиску, головний біль, вестибулопатії, тахікардія, надмірна чутливість до високої та низької температури, озноб, парестезії, зміни дермографізму, відчуття сухості шкіри, порушення сну, симпато - адреналові кризи) оцінювали за чотирьохбальною шкалою, а потім підсумовували.
Для психоемоційних порушень, якщо МПІ дорівнює 0 балів трактується як відсутність порушень, 1-7 - як порушення легкого ступеня, 8-14 балів - середнього, 15 балів і більше - тяжкого ступеня. Вегето-судинні порушення при значенні МПІ до 10 балів оцінюються як відсутність патологічних проявів, 11-20 балів - як легкий ступінь порушень, 21-30 балів - середній, 31 бал і більше - тяжкі вегето-судинні порушення.

2.2. Інструментальні методи дослідження
2.2.1. Ультразвукове дослідження
Ультразвукове дослідження органів малого тазу до і після оперативного втручання проводили за допомогою апарату ATL HDI 4000 з використанням трансвагінального трансдьюсера 5-9 МГц. Визначалися розміри, структура, форма матки та яєчників, уточнювалась локалізація, розміри та структура гладком'язевих вузлів, наявність супутньої патології органів малого тазу. Для визначення характеру пухлини вивчали її контури, інтенсивність відображення, наявність анехогенних ділянок. У жінок прооперованих в об'ємі гістеректомія без придатків в післяопераційному періоді при УЗД обов'язково оцінювали форму, контур, розміри та структуру яєчників, наявність патологічних змін, вимірювали об'єм яєчникової тканини за формулою: V=0,523*A*B*C (cм?) визначали структуру і розміри я