РОЗДІЛ 2
ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ РОСЛИННОГО ПОКРИВУ РЕГІОНУ
Спеціальних досліджень рослинного світу на території РЛП “Кременчуцькі плавні”
раніше не проводилось. Ця територія була частково охоплена дослідженнями під
час їх проведення на території Полтавської області. Ми виділяємо чотири періоди
в дослідженнях флори і рослинності регіону: перший період починається з
середини ХVIII століття до кінця XIX століття, другий – охоплює початок ХХ
століття, третій – середину ХХ століття, четвертий – кінець ХХ століття та
початок ХХІ століття.
Початок флористичних досліджень на території регіону пов’язаний з академічними
експедиціями в середині XVIII ст., які були організованими Російською Академією
наук [31] (Барбарич, 1954). Серед перших дослідників Кременчуцького повіту
Полтавської губернії слід назвати І.Гюльденштадта, який в 1773-1774 рр. вивчав
флору та рослинність біля міста Кременчука та на заплавних територіях Дніпра
[204]. В цей же період вивчення флори та рослинності регіону пов’язане з
експедиціями з 1849 по 1895 рр. та періодичними звітами, які вміщувалися у
виданні “Труды комиссии при Киевском университете Св.Владимира для описания
губерний Киевского учебного округа” [98-99]. Значний флористичний матеріал
стосовно Полтавської губернії зібраний та описаний в роботах Е.Р.Траутфеттера,
А.С.Роговича, В.В.Монтрезора, І.Ф.Шмальгаузена, В.Й.Вернандера під час вивчення
губерній, що входили до Київського навчального округу (Київської, Волинської,
Подільської, Чернігівської і Полтавської). В “Обозрении естественных…”
Е.Р.Траутфеттера [43, 177-178, 223-226] представлена загальна характеристика
класів з невеликим переліком родин для голонасінних, однодольних, дводольних,
папоротників, мохів, грибів, водоростей. В “Обозрениях сосудистых…”
А.С.Роговича [151-155] проводиться узагальнення відомостей про флору губерній з
точним вказуванням місцезнаходження. Значний внесок в дослідження регіону
зробив В.В.Монтрезор в “Обозрении растений …” [126-128], який в “Записках
Киевского общества естествоиспытателей” навів списки флори для Київського
навчального округу, де є згадки про знаходження видів в околицях м. Кременчука
і території, прилеглої до Дніпра. І.Ф.Шмальгаузен флористичні дослідження
проводив у лісостепових та степових районах України, результати наведені в
роботі “Флора Юго-Западной России т.е. губерний: Киевской, Волынской,
Подольской, Полтавской, Черниговской и смежных мест” [195]. В ній наводяться
місцезнаходження багатьох рослин Полтавської губернії, при цьому автор вказував
пограничні пункти поширення виду [196]. Цей період також пов’язаний з іменем
видатного ботаніка Й.К.Пачоского, який вивчав рослинний покрив Лівобережжя
України [136].
Значну роль у дослідженні рослинного світу Полтавської губернії зіграла
експедиція, організована Лісовим департаментом для природничо-історичного
вивчення ґрунтів та рослин під керівництвом В.В.Докучаєва [71]. Результати
експедиції покладені в основу звіту губернському земству “Материалы …” [120] в
16 випусках з них (1-15 випуски присвячені опису земель повітів, а 16-й – опису
компонентів природи губернії) з картою ґрунтів Полтавщини. За результатами
роботи в складі експедиції А.М.Красновим складений повний список рослин
губернії з вказуванням місцезнаходжень більш рідкісних видів, а також
охарактеризовані основні типи рослинності Полтавщини [111-112].
Протягом другого періоду відбулось фрагментарне вивчення флори в околицях м.
Кременчука Є.М.Лавренко. В його роботі “До флори Кременчуцького повіту
Полтавщини та Олександрійського Херсонщини” [115], наводиться характеристика
гипнового торфовища між с.Білецьківка та с.Суслівка (яке нині не збереглося) і
список видів, що там зростають. В роботі Е.В.Оппокова (1901-1905 рр.) “Речные
долины Полтавской губернии” [135] представлені таблиці щодо стояння рівня води
Дніпра біля м. Кременчука, а також відомості метеостанції м. Кременчука з
атмосферних опадів (1889-1900 рр.). У праці Д.К.Зерова “Декілька нових і рідких
для флори Кременчуцької округи видів” [87] наводиться (1918-1925 рр.) перелік
видів засолених місцезростань, зокрема для околиць Кременчука та с.Омельник. В
довіднику Кременчуцького Окружного Товариства Краєзнавства П.П.
Молокова-Журського, М.П. Нечаєва, С.М. Рождественського [125], наведене
історичне походження назв деяких островів з описами флори, подаються
фрагментарні дані про флору і фауну декількох островів, які увійшли нині до
території парку.
Третій період дослідження рослинного світу починається з середини ХХ століття.
Вища водна рослинність Дніпра вивчалася К.К.Зеровим [88-91]. Пізніше заплавна
та водна рослинність Середнього Дніпра характеризується в узагальнюючих працях
Д.Я.Афанасьєва [12-16], А.В.Євдущенка [79], Д.В.Дубини [72-74], Л.А.Сіренко
[165].
В цей період проходить вивчення різних типів рослинності регіону дослідження. В
праці Т.П.Голови, Є.Д.Кононович [56] зосереджена увага на дослідженні
рослинності лук на солонцюватих комплексах Полтавської області. Вивченню
фітоценотичних особливостей псамофільних комплексів Середнього Придніпров’я
присвячена робота Ю.О.Войтюка [47]. Характеристика соснових лісів Лівобережної
частини Лісостепу наведена В.К.М’якушком [132], ним охарактеризовані також
соснові ліси Правобережного Лісостепу [133-134]. Аналіз вищої водної
рослинністі Дніпродзержинського водосховища висвітлена І.Л.Кореляковою
[104-105]. В праці “Растительность и бактериальное население Днепра и его
водохранилищ” [165] Л.А.Сіренко, І.Л.Корелякова та ін. відмічають, що на
відміну від більшості дніпровських водосховищ, в рослинному по
- Київ+380960830922