Ви є тут

Антикризове управління підприємствами в країнах з перехідною економікою.

Автор: 
Буткевич Ольга Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003611
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРАВОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ВІЛЬНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ЗОН

2.1. Спеціальний правовий режим господарювання

На території вільної економічної зони складається певне коло господарських відносин щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності, спрямованої на залучення інвестицій та реалізацію інвестиційних проектів, і керівництва (організації) такою діяльністю. Для правового врегулювання зазначених відносин законодавством запроваджено правову категорію "спеціальний правовий режим". Причому, для позначення цієї категорії в законодавстві використовуються декілька термінів: "спеціальний правовий режим господарської діяльності" [7, ч.1 ст.401], "спеціальний правовий режим економічної діяльності" [14, ст.1], "спеціальний правовий режим підприємницької діяльності" [24, ст.9; 25, ст.10; 27, ст.7; 35, ст.7; 36, ст.7; 40, ст.11]. Розмаїття таких термінів у законодавстві потребує їх детального розгляду, визначення співвідношення і, як наслідок, обмеження об'єкту дослідження.
Науковці розмежовують поняття "економічна діяльність", "господарська діяльність" і "підприємницька діяльність", хоча в окремих випадках, при позначенні певної групи відносин, вони можуть застосовуватися як синоніми.
Слід зазначити, що економіка - це сфера, де люди створюють матеріальні та духовні блага для задоволення різних потреб людини [129, с.14]. Тому економічну діяльність визначають як один із видів економічної активності людини, форму участі індивіда в суспільному виробництві та спосіб отримання фінансових засобів для забезпечення життєдіяльності його самого та членів родини [166, с.16]. Головними ознаками економічної діяльності є те, що вона здійснюється в сфері суспільного виробництва з використанням необхідних ресурсів і виробництвом благ для задоволення суспільних потреб (якщо в результаті діяльності матеріальні та духовні блага не створюються, то відносити її до економічної було б неправомірно) [129, с.59].
Слід враховувати, що виробництво складають відносини по розподілу засобів виробництва і по суспільному розподілу праці, а також відносини, що виникають безпосередньо з приводу застосування робочої сили [188, с.12]. Господарськими є не всі відносини, що виникають в цій сфері, до них не належать трудові відносини, відносини індивідуального споживання. Господарськими є лише такі відносини відтворення, які складаються в процесі здійснення господарської діяльності та керівництва нею [151, с.5].
Додавання до економічної діяльності визначення "господарська" неодмінно включає в себе момент раціональності. При цьому сутністю економіки стає не тільки задоволення попиту на ті чи інші товари; її поняття включає в себе і ефективність, тобто максимальну користь при мінімальних витратах [166, с.17] і здійснення на професійних засадах. Господарська діяльність визначається як суспільно корисна діяльність членів суспільства та їх об'єднань щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою їх реалізації за плату (як товар), що ґрунтується на поєднанні приватних і публічних інтересів та здійснюється професійно [127, с.185]. Вона містить багато форм діяльності, спрямованої на здобуття економічно значущого результату (господарської вигоди), в тому числі і підприємництво [149, с.92].
При цьому господарська діяльність може бути не тільки підприємницькою, а й непідприємницькою [127, с.185]. Тому поняття "підприємницька діяльність" є більш вузьким та означає різновид господарської діяльності, що спрямована на систематичне отримання прибутку [168, с.11]. Отже, будь-яка підприємницька діяльність є господарською, але не будь-яка господарська діяльність є підприємницькою [114, с.21].
Зазначене дозволяє зробити висновок, що економічна діяльність, як категорія більш об'ємна, містить багато форм діяльності, спрямованої на виробництво благ для задоволення суспільних потреб, у тому числі і господарську. Підприємницька діяльність є різновидом господарської, що спрямована на отримання прибутку.
Враховуючи сказане, вважаємо доцільним використовувати в подальшому термін "спеціальний правовий режим господарської діяльності", оскільки саме поняття господарської діяльності відображає і охоплює в своєму визначенні всі ті відносини, що складаються у ВЕЗ щодо реалізації інвестиційних проектів. Вони складаються щодо безпосереднього здійснення господарської діяльності і керівництва такою діяльністю та мають специфічні ознаки:
- особливий суб'єктний склад (обов'язковим учасником цих відносин є суб'єкт господарювання, який отримав статус суб'єкта ВЕЗ і здійснює реалізацію інвестиційного проекту);
- поєднання майнових та організаційних елементів: реалізація інвестиційного проекту на території економічної зони включає як майнові елементи (вкладення інвестицій) так і організаційні (встановлюється порядок реалізації інвестиційного проекту).
Спеціальний правовий режим господарської діяльності у ВЕЗ є одним з головних елементів вільних економічних зон України. Для розкриття його поняття та сутності вбачається доцільним визначення юридичної природи та місця його в системі правових режимів.
Поняття правовий режим досить часто використовується вченими при визначені системи обов'язкових правил, вимог, норм, принципів, встановлених для видів діяльності і порядку використання певних об'єктів. В науковій літературі зустрічаються такі терміни як "правовий режим розробки і затвердження інвестиційних проектів будівництва" [124, с.72-77], "правовий режим іноземного інвестування" [124, с.174-207], "правовий режим майна підприємств" [127, с.233], "правовий режим іноземних інвестицій" [188, с.814-835], "правовий режим інформації"[166, с.162-165] і т.п.
Термін "правовий режим" у кожному з цих випадків вживається стосовно правового регулювання певного виду суспільних відносин (виду діяльності). Хоча існує характеристика правових режимів стосовно певних об'єктів (правовий режим майна), до змісту певних операцій (правовий режим випуску та обігу цінних паперів). Але і в цьому