РОЗДІЛ 2
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СУДДІВ МІСЦЕВИХ ТА АПЕЛЯЦІЙНИХ СУДІВ
2.1. Дисциплінарна відповідальність суддів в системі юридичної відповідальності
Юридична відповідальність наступає в вигляді цивільно-правової, кримінальної, адміністративної та дисциплінарної виключно на підставі закону за вчинення правопорушення. Дисциплінарна відповідальність суддів є різновидом юридичної відповідальності, оскільки виявляється в специфічних галузях людського життя і пов'язана з професійною діяльністю спеціальних суб'єктів - суддів.
Загальним об'єктом дисциплінарних правопорушень слід визнати дисципліну - становище, за якого усі суб'єкти правовідносин влади і підпорядкування неухильно додержуються порядку і правил, встановлених законами, статутами, положеннями.
Об'єктивна сторона дисциплінарних правопорушень характеризується діянням (дією або бездіяльністю), і лише в окремих випадках (так званий матеріальний склад правопорушення) суспільно шкідливими наслідками і причинним зв'язком між діянням і наслідками, а також такими ознаками як місце, час, обстановка, засіб вчинення діяння. Для ілюстрації можливих наслідків доречно навести такий приклад. Як повідомив міністр юстиції України О. Лавринович, 4 лютого 2004 року на черговому засіданні Вищої ради юстиції розглядалося питання про притягнення до відповідальності за свідомо неправове рішення судді Подільського районного суду м. Києва З. Суддею була взята до провадження справа, що не входить до компетенції загального суду-щодо фірм-імпортерів газу, які, на порушення чинного законодавства, імпортували в Україну газ без сплати необхідних податків та платежів. Неправовим рішенням судді митниця була зобов'язана оформити угоду без сплати фірмами-відповідачами необхідних платежів. Тобто через дії судді-правопорушниці державний бюджет зазнав чималих збитків [165, с. 17].
Суб'єктом дисциплінарного правопорушення може бути тільки фізична осудна особа. При цьому вік такої особи може бути різним, визначається окремими актами законодавства більш або менш конкретно і залежить, наприклад, від віку, по досягненні якого особа може стати суддею [40, с. 15].
З суб'єктивної сторони дисциплінарні правопорушення характеризуються виною у формі умислу або необережності.
В юридичній літературі обґрунтовано пропонується в рамках загальної реформи законодавства про юридичну відповідальність підготувати і прийняти Кодекс про дисциплінарні правопорушення, в якому систематизовано визначити засади, особливі підстави власне дисциплінарної відповідальності і особливості процедури притягнення до неї. Кодекс про дисциплінарні правопорушення мав би складатися з трьох основних частин: загальної, особливої та процесуальної.
Загальна частина при цьому мала б 7 глав: загальні положення, дисциплінарне правопорушення і дисциплінарна відповідальність, обставини, що виключають дисциплінарну відповідальність, звільнення від дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні стягнення, стягнення майнового характеру за дисциплінарні правопорушення, накладення і зняття дисциплінарного стягнення.
В особливій частині були б визначені конкретні склади дисциплінарних правопорушень, систематизовані по главах залежно від категорії суб'єктів правопорушення. Крім безпосередньо складів правопорушень, у цих главах мають бути зазначені особливості дисциплінарної відповідальності окремих категорій осіб, визначені конкретні санкції і перелічені суб'єкти, які мають право застосовувати ті чи інші стягнення.
У процесуальній частині має бути відображений порядок проведення службового розслідування з приводу виявленого дисциплінарного правопорушення, порядок накладення стягнення і його оскарження, виконання рішень про накладення дисциплінарних стягнень, а також здійснення обліку дисциплінарних правопорушень і накладених стягнень [195, с. 68-69,71-74].
Однією з гарантій незалежності суддів є особлива процедура їх притягнення до дисциплінарної відповідальності, яка регламентується ст. 126 Конституції України та ст. 31 Закону України "Про статус суддів".
На практиці інколи дисциплінарну відповідальність іменують адміністративною. В дійсності адміністративна відповідальність наступає у випадку вчинення адміністративного проступку (наприклад порушення правил техніки безпеки, правил дорожнього руху та ін.) і виражається, звичайно, у вигляді накладення штрафу органами або особами, з якими порушник не пов'язаний відносинами підлеглості по роботі або службі (судами, органами міліції, технічними інспекторами праці та ін.).
Дисциплінарна відповідальність суддів є видом державного примусу і одним із заходів забезпечення дисципліни та законності в діяльності суддів. Крім того, дисциплінарна відповідальність розглядається як частина правового статусу судді. Таким чином, дисциплінарна відповідальність має риси державного примусу і всі ознаки юридичної відповідальності. Заходи дисциплінарного примусу застосовуються найчастіше у зв'язку з дисциплінарними проступками, але можуть використовуватись і для боротьби з іншими порушеннями.
Дисциплінарний примус є позасудовим, для нього властиве широке використання морально-правових санкцій, він здійснюється суб'єктами дисциплінарної влади. Якщо засоби цивільно-правового примусу можуть застосовуватись як до індивідуальних, так і до колективних суб'єктів права, то засоби дисциплінарного примусу застосовуються тільки до фізичних осіб, вони не тільки персоніфіковані, але й індивідуалізовані. В його рамках існує багато санкцій та процедур, розрахованих на визначену групу осіб [21, с. 348- 349].
Дисциплінарна відповідальність являє собою такий, що найчастіше застосовується відносно державних службовців, вид відповідальності і складається з накладення компетентною посадовою особою або органом на підлеглого по службі службовця, який вчинив дисциплінарний проступок, вказаного в законі дисциплінарного стягнення [200, с. 188].
Дисциплінарна відповідальність є самостійним видом від