Ви є тут

Актуальні проблеми застосування науково-технічних засобів спеціалістами при провадженні слідчих дій.

Автор: 
Коваленко Володимир Вікторович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003688
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

КРИМІНАЛІСТИЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СПЕЦІАЛІСТАМИ
ПРИ ПРОВАДЖЕННІ СЛІДЧИХ ДІЙ

2.1. Особливості застосування науково-технічних засобів спеціалістом у ході проведення окремих слідчих дій

Ефективність провадження слідчих дій залежить від участі в них спеціалістів та інших фахівців, діяльність яких може досягти своєї мети лише за умови належного застосування науково-технічних засобів.
При скоєнні злочину відбуваються певні зміни зовнішнього середовища, в результаті чого утворюються матеріальні й ідеальні сліди. У механізмі слідоутворення, як відомо, беруть участь мінімум два об'єкти - слідоутворюючий і слідосприймаючий. К.В. Скибицький зазначає: "У формуванні відображень беруть участь дві групи об'єктів: (1) безпосередньо злочинець, його взуття, одяг та інші супутні об'єкти; (2) об'єкти, взаємодії яких є засобами цілеспрямованої діяльності. Останні приводяться у взаємодію злочинцем і поділяються у свою чергу на дві підгрупи: (1) об'єкти, що утворюють середовище, у якому знаходиться предмет посягання; (2) об'єкти, використовувані злочинцем для зміни об'єктів першої групи, які до учинення злочинів не входять до складу останніх. У результаті вивчення різних форм взаємодії об'єктів першої і другої груп визначаються закономірності виникаючих відображень" [199, с. 8-9].
З урахуванням того, що причинно-наслідковий зв'язок характеризується однобічною спрямованістю, доводження тотожності завжди зводиться до встановлення слідоутворюючого об'єкта. У момент учинення злочину - наприклад, при зламуванні перешкоди на ній залишаються статичні чи динамічні сліди знаряддя злому. Водночас на застосовуваному знарядді злому залишаються частки фарби, деревини, пилу і т. ін., що відокремилися від перешкоди. "У той момент, коли шуканий об'єкт, впливаючи на речову обстановку, відобразив на ній свої властивості, він сам унаслідок взаємодії і закону взаємовідбиття сприйняв у тій чи іншій формі властивості тих реальних предметів, з якими він контактував, взаємодіяв. Це означає, що для цілей пізнання тотожності невідомого об'єкта важливо вивчити не тільки прямі ідентифікаційні зв'язки, що виникли в процесі відображення його особистих властивостей на предметах навколишнього оточення, але і зворотні ідентифікаційні зв'язки, які об'єктивно виникли в процесі взаємодії, а значить, і взаємовідбиття властивостей предметів навколишнього оточення на об'єкті, що ототожнюється" [191, с. 108], - зазначає М.Я. Сегай. Аналогічної точки зору дотримуються Ю.Ф. Жаріков і співавтори, котрі зазначають, що "Взаємодія - процес двосторонній, тому сліди відображення доцільно шукати як на слідосприймаючому, так і на слідоутворюючому об'єктах" [70, с. 16]. Такий підхід значно розширює коло матеріальних утворень, які дозволяють відтворювати механізм події.
Таким чином, прямі сліди, як правило, виявляються і вилучаються в ході огляду місця події, а зворотні - у ході проведення обшуків, освідувань, оглядів одягу, знарядь та інструментів і т. ін., у разі виявлення підлягаючих перевірці осіб або предметів. Тут "важливий загальний методологічний принцип: там, де виник прямий ідентифікаційний зв'язок як результат взаємодії об'єкта, що ототожнюється, завжди треба припустити наявність і зворотного ідентифікаційного зв'язку, коли шуканий ототожнюваний об'єкт, сприйняв властивості людей і речей, які з ним взаємодіяли" [191, с. 109]. Отже, розкриття і розслідування злочинів на належному рівні можливе лише за умови застосування системного (комплексного) підходу. Позиція М.Я. Сегая з цього приводу зводиться до наступного: "Системний підхід як загальне методичне правило передбачає представлення на експертне дослідження усієї вихідної інформації про взаємодіючі об'єкти і речову обстановку події злочину, що міститься як у матеріальних слідах об'єктів, що взаємодіяли і субстраті сприймаючого середовища, так і в процесуальних документах, об'єктивно фіксуючих стани і зміни об'єктів взаємодії. Системний підхід означає єдність технічних засобів і тактичних прийомів криміналістики, покликаних виявляти, фіксувати і забезпечувати представлення для експертного дослідження найбільш повного й інформативного вихідного матеріалу" [192, с. 144-145].
Ряд авторів, розглядаючи питання застосування спеціальних знань і НТЗ, вважають, що тут мова повинна йти не про тактику, а про певні правила. Так, В.В. Весельський стверджує, що "Правила слідчої діяльності являють собою підходи і способи її здійснення, складають науково обґрунтовані та апробовані практикою найбільш доцільні процедурні й технологічні прийоми виявлення, збирання, дослідження і використання доказової інформації. До них відносяться правила роботи з різними видами слідів, послідовності й методичності огляду, висунення і перевірки версій, опису за ознаками зовнішності, підбору зразків для порівняльного дослідження, тощо. Вони відображають, що і як має виконуватися при слідчому пізнанні для забезпечення оптимальної діяльності слідчого при досягненні об'єктивної істини по справі" [46, с. 59-60].
У спеціальній літературі немає єдиного підходу до розуміння терміна "криміналістична тактика". За визначенням В.Ю. Шепітька, криміналістична тактика це система наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування досудового і судового слідства, які розробляються на основі визначення оптимальної лінії поведінки осіб, прийомів провадження слідчих і судових дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів та встановлення обставин, що сприяли вчиненню злочинів [116, с. 6]. Як зазначають Т.В. Авер'янова і співавтори, до змісту криміналістичної тактики, окрім іншого, входять рекомендації щодо використання в розслідуванні техніко-криміналістичних засобів і прийомів збирання і дослідження доказів, а також рекомендації про використання спеціальних знань, допомоги спеціалістів [114, с. 452].
О.О. Закатов і Ю.М. Оропай тактику застосування науково-технічних засобів визначають як сукупність найбільш раціональних і ефек