РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Обстеження й діагностичне спостереження вагітних проводилося на базі жіночої консультації, відділення патології вагітних і пологового будинку клінічної лікарні № 9 м.Дніпропетровська.
Для досягнення поставленої мети і вирішення задач була розроблена програма дослідження, яка складалася з п'яти етапів.
На першому етапі проведено відбіркове тестування, що дозволило сформувати клінічні групи. Для їх подальшого обстеження був розроблений протокол обстеження вагітної.
На другому етапі були з'ясовані анамнез життя, гінекологічний, акушерський анамнез, проведений аналіз перебігу даної вагітності, загальноклінічні дослідження, а також додаткові дослідження, які включали: дослідження стану магній-кальцієвого обміну, центральної і периферійної гемодинаміки, стану плода.
На третьому етапі на базі отриманих на попередньому етапі даних, були розроблені прогностичні критерії, створений метод прогнозування гестаційної артеріальної гіпертензії і прееклампсії та оцінена його ефективність.
На четвертому етапі розроблений метод превентивної корекції гестаційної артеріальної гіпертензії та прееклампсії у вагітних групи високого ризику їх розвитку з метою вплинути на встановлені порушення вмісту магнію та параметри гемодинаміки.
На п'ятому етапі визначена ефективність запропонованого способу превентивної терапії.
Для вирішення поставлених задач в 28-30 тижнів вагітності було проведено відбіркове тестування (проба Мак-Клюра-Олдрича, проба з поворотом тіла) 500 жінок, що знаходилися під диспансерним наглядом в жіночій консультації (рис.2.1). Позитивні результати тестування свідчили
Рис. 2.1. Організація дослідження
про лабільність серцево-судинної системи, підвищену гідрофільність тканин, що дозволило віднести вагітних у групу з високим ризиком розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії і прееклампсії. Ці вагітні - 77 жінок (15,4%) склали основну групу. Негативні результати відбіркового тестування і відсутність супутньої екстрагенітальної патології (хронічних захворювань нирок, серця, печінки) дозволили віднести вагітних до контрольної групи, яку склали 36 здорових вагітних. У 2 вагітних цієї групи у подальшому виникли гестаційні набряки з протеїнурією, тому вони були вилучені із обстеження і контрольну групу склали 34 вагітні. Групу порівняння склали 50 вагітних із гестаційною гіпертензією без значної протеїнурії. Вагітним групи порівняння діагностичні проби не проводилися, тому що в них мали місце клінічно виражені ознаки прееклампсії (артеріальна гіпертензія, набряки нижніх кінцівок, протеїнурія в разовій порції сечі до 1 г/л). Гестаційна гіпертензія діагностувалася відповідно до рекомендацій ВООЗ [3] і вимог МКХ Х перегляду [190], методичних рекомендацій асоціації акушерів-гінекологів України [20], а саме: визначення при двох послідовних непрямих вимірах діастолічного артеріального тиску 90 мм рт. ст. і вище з інтервалам 4 години після 20 тижнів вагітності в жінок з нормальним тиском в анамнезі. Отримані дані про вміст магнію і кальцію в крові і сечі, дані про зміну макро- і мікроциркуляції стали обґрунтуванням для застосування надалі у вагітних основної групи превентивної терапії, яка проводилася при терміні 28-30 тижнів вагітності. Тому основна група була поділена на підгрупи: першу склали 47 вагітних, що знаходились під звичайним диспансерним спостереженням, другу підгрупу - 30 жінок, що отримували розроблений комплекс превентивної корекції.
Обстеження пацієнток проведено із застосуванням комплекса методів.
Відбіркове тестування дозволило сформувати групи дослідження. Критерієм добору в різні клінічні групи стали результати відбіркових тестів, у якості яких ми використовували: для оцінки реактивності серцево-судинної системи - пробу з поворотом тіла [122], для оцінки гідрофільності тканин - пробу Мак-Клюра-Олдрича [14]. Тестування виконувалося в терміні 28-30 тижнів вагітності. Реактивність серцево-судинної системи оцінювалася за допомогою тесту з поворотом тіла, запропонованого N.F.Gant [122]. Даний тест заснований на виявленні гіперреактивності кровоносних судин у відповідь на зміну положення тіла. Методика проведення тесту полягала в триразовому вимірі артеріального тиску на руці протягом 15 хв. у положенні на боці, на спині і знову на боці. Артеріальний тиск вимірявся через 5 хв. Підйом діастолічного артеріального тиску на 20 мм рт. ст. і більше дозволяє віднести вагітну до групи ризику розвитку гестаційної артеріальної гіпертензії і прееклампсії.
Гідрофільність тканин оцінювалася пухирною пробою Мак-Клюра- Олдрича. Тест проводився в такий спосіб: внутрішньошкірно в передпліччя вводилося 0,2 мл 0,9% розчину хлориду натрію і реєструвався час, за який цілком (візуально і пальпаторно) розсмоктувалася утворена папула. При нормальній гідрофільності папула повинна зникати не менше, ніж за 60 хвилин. При схильності до набряків папула зникає менше, ніж за 40 хв за рахунок підвищеної гідрофільності тканин, внаслідок підвищеного капілярного тиску [14].
Дослідження анамнестичних даних (анамнезу життя, акушерського і гінекологічного анамнезу).
Загальноклінічні методи дослідження, що містять: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічні дослідження (білки, нирковий комплекс, білірубін).
Для дослідження електролітів брали кров з ліктьової вени в об'ємі 5 мл і вміщували в стерильну пробірку. Після цього кров центрифугували зі швидкістю 1500 об/хв протягом 10 хв для відділення плазми від формених елементів крові. Визначення натрію і калію проводилося на аналізаторі електролітів крові AVL 984-5 виробництва Австрії з використанням реагентів фірми AVL. Визначення електролітів крові даним приладом засновано на використанні принципу роботи іоноселекти