Економіко-математичне моделювання ціноутворення в ринкових умовах.

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У ЦІНОУТВОРЕННІ
2.1. Аналіз можливостей застосування класичних методів економіко-математичного моделювання у дослідженні ціноутворення
Реальні економічні процеси в сучасному світі настільки складні та багатогранні, що для їхнього вивчення потрібно застосовувати великий комплекс наук від психології, соціології, політології до інформатики та системного аналізу. Математичне моделювання економічних процесів і явищ також потребує надзвичайно широкого діапазону математичних методів, теорій та прийомів і дає надзвичайно потужний та важливий, а головне об'єктивний засіб дослідження, бо, як відомо, можливості експерименту в економіці є досить обмежені.
Сформувалася нова галузь математики - математична економіка, що охоплює різні рівні економічних досліджень. Найперше - це макроекономічні процеси. На цьому рівні вивчають і характеризують економіку як цілісну систему, динаміку її розвитку, залежності між параметрами, які характеризують її стан. Друга частина досліджень вивчає окремі елементи економічної системи (галузі, об'єднання, підприємства, фірми), які трансформують виробничі ресурси у готову продукцію. Числовий аналіз окремих економічних ситуацій, що виникають у процесі трансформації виробничих ресурсів у готову продукцію, складає третю частину досліджень у математичній економіці.
Збираючи по частинках результати досліджень у пізнанні реальної дійсності можна прийти до якісних узагальнень і висновків. Найбільш загальні закономірності у економічних явищах і процесах пізнаються через якісний аналіз. Але конкретний їх вираз можливий лише за допомогою числа.
Некоректним є протиставлення двох філософських категорій - якості і кількості, бо вони нероздільні і взаємно доповнюють одна одну в наукових дослідженнях. Разом з тим потрібно чітко усвідомити роль і місце якісного і кількісного аналізу у кожному конкретному випадку. Очевидно, що при вирішенні практичних задач особливо на мікро рівні, пріоритетним є кількісний аналіз, направлений на отримання числових характеристик.
Застосовується в першу чергу якісний аналіз із-за недостатньої інформації про процес чи ситуацію, що аналізується і ця недостатність робить неможливим застосування інструментарію кількісного аналізу. Тому кожна наука у своєму вдосконаленні йде по шляху створення кількісних означень та характеристик. Образно кажучи по шляху від якісного до кількісного аналізу.
Причинні зв'язки розкривають логічні доводи і якісні висновки, виявляють передумови тих чи інших наслідків. Але тільки кількісні, математичні методи дають функціональні залежності між причинами і наслідками.
Досконала, тобто точна наука зможе надати органам управління способи і методи, при допомозі яких результатами аналізу будь-якої економічної ситуації будуть не загальні роздуми чи міркування, а числове вираження обраної мети і числові значення впливів на дану ситуацію для досягнення цієї мети.
В теперішніх умовах, в умовах ринку, відчувається потреба в точній економічній науці, коли різко ускладнились господарські зв'язки між об'єктами господарювання. В таких умовах виживає той виробник благ і послуг, який швидше і краще адаптується до реальних умов ринку, який у конкурентному середовищі є мобільнішим.
Використання економіко-математичних методів (ЕММ) починалось з вирішення конкретних практичних задач і в першу чергу на мікро рівні. Перші результати практичного використання сприяли усвідомленню їх можливостей та необхідності розширення сфери застосування. Але головним здобутком у процесі застосування математики в економічному аналізі стало усвідомлення того, що економічні задачі потрібно розв'язувати не словесними роздумами, а конкретними розрахунками.
Проблемам, ситуаціям, які мають місце на різних рівнях економічної системи, властива обмеженість ресурсів для досягнення поставленої мети. Щоб відшукати шляхи їх вирішення, необхідно провести експериментальні дослідження, розрахунки. Очевидним є те, що експериментувати з економічними системами недоцільно, тому єдиним науково обґрунтованим засобом досліджень є математичне моделювання - найефективніший із кількісних методів аналізу управлінських рішень.
Застосувати кількісний аналіз в економічні спробував французький вчений Франсуа Кене, який у 1766 р. заснував так звану "арифметичну формулу", яка була фактично першою моделлю суспільного відтворення в економіці, у якій враховувалися вартісні і матеріально-речові пропорції. Піонери цієї справи не обмежувалися лише постановкою (формулюванням) і розв'язком окремих економічних задач, але усвідомлювали загально методологічне значення результатів своєї роботи.
На початку ХХ ст. український вчений Є.Є. Слуцький започаткував неокласичну теорію попиту, яка ґрунтувалася на засадах корисності. Рівняння Є. Слуцького, яке модельно відобразило взаємозв'язок попиту, ціни і доходу створило можливість проведення об'єктивного кількісного аналізу економічних процесів.
Сильний поштовх у використанні математичних методів у економіці, який приходиться на кінець 50-х років, дали результати досліджень американських вчених які створили ефективні методи розв'язування умовно екстремальних задач в економіці, забезпечили бурне нарощування темпів економіко-математичних досліджень, створення електронно-обчислювальної техніки.
Також хибним є твердження, що ЕММ годяться тільки для вирішення часткових чи порівняно часткових задач, а для вирішення кардинальних проблем в управлінні економікою можуть бути використаний лише якісний аналіз. Якщо навіть сьогодні ще багато проблем в управлінні економікою не піддаються точному аналізу існуючими кількісними методами, то це аж ніяк не означає, що у майбутньому не будуть створені ефективні кількісні методи.
Там, де економіку трактували як точну науку, досягли значних результатів бо вивчили закономірності в економіці при допомозі математичного апарату і навчились прогнозувати результати тих чи інших упр