Ви є тут

Оптимізація лікування хворих на виразкову хворобу в поєднанні з ішемічною хворобою серця в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі.

Автор: 
Петрушов Андрій Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
3404U003712
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Обстежено 124 хворих: 77 з них мешкали в районах Полтавської області, вживали питну воду з надлишком фторидів та мали підвищений вміст фтору в крові та сечі, з них 45 хворих страждали виключно на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки і не мали клінічних проявів ІХС. Вони склали першу контрольну групу - І група (ВХ + Фтор). 32 хворих з вищеназваних 77-х страждали на поєднану патологію - ВХ ДПК та ІХС - і склали основну досліджувану групу - ІІІ група (ВХ + ІХС + Фтор). 47 хворих на ВХ ДПК в поєднанні з ІХС з регіону, де питна вода не містила надлишку фторидів та у яких вміст фтору в крові та сечі був нормальним, склали другу контрольну групу - ІІ група (ВХ+ІХС). Для встановлення адекватності біохімічних та мікроциркуляторних показників обстежено 31 здорова особа у віці 49,3 ± 1,18 років.
Обстеження та лікування хворих проводилося на клінічних базах кафедр внутрішніх хвороб з доглядом за хворими, загальної практики та сімейної медицини та хірургічних хвороб Української медичної стоматологічної академії: в терапевтичних відділеннях першої міської клінічної лікарні м. Полтави та Полтавської центральної районної клінічної лікарні, хірургічному відділенні першої міської клінічної лікарні м. Полтави.
Після обстеження всі хворі з виявленою хелікобактерною інфекцією ІІ контрольної групи (ІІ групи) та основної досліджуваної групи (ІІІ групи) були поділені кожна на дві підгрупи. Хворі підгруп ІІА та ІІІА отримували традиційну антихелікобактерну та антиангінальну терапію. Хворі підгруп ІІБ і ІІІБ, крім традиційної терапії, додатково отримували коректор метаболічних процесів мілдронат та антиоксидантний вітамінний комплекс "Тріовіт".
Більшість обстежених хворих складали чоловіки - 84, що відповідало 67,7 %, жінок було 40 - 32,3 %. Це співпадає з даними більшості літературних джерел, згідно з якими ВХ частіше зустрічається у хворих чоловічої статі. В І групі хворих чоловіків було 33 (73,3 %), жінок - 12 (26,7 %), в ІІ - 30 (63,8 %) чоловіків, жінок - 17 (36,2 %), в ІІІ - 21 (65,6 %) чоловіків, жінок - 11 (34,4 %). Залежність захворюваності на ВХ від статі хворого пов'язана з важливою роллю в патогенезі ВХ гормонального дисбалансу, зокрема, дефіциту андрогенів. Так, у більшості чоловіків, які страждають на ВХ, відмічена дисоціація гонадотропних функцій гіпофізу, зниження чутливості гонад до гонадотропних гормонів, зниження вмісту в крові тестостерону. Для жінок, хворих на ВХ, характерне підвищення рівня прогестерону та співвідношення прогестерон-естроген. Подібні порушення гормонального фону - зниження рівня тестостерону та естрогенів - відбуваються і при розвитку атеросклерозу [174].
За віком хворі розподілялися таким чином (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віком
Вік хворих (роки)І групаІІ групаІІІ групаКількість хворих%Кількість хворих%Кількість хворих%20-29 років1124,4----30-39 років1124,412,1--40-49 років1533,324,339,450-59 років36,71634721,960-69 років511,11327,71134,4Понад 70 років--1531,91134,4
Середній вік хворих складав 54,9 ± 1,4 років: в І групі - 40,4 ± 1,8 років, в ІІ - 62,7 ± 1,6 роки, в ІІІ групі - 64,1 ± 1,8 роки.
Переважання хворих похилого та середнього віку у ІІ і ІІІ групах, на наш погляд, пояснюється більшою розповсюдженістю ІХС у хворих віком понад 45 років.
Клінічне обстеження хворих з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних даних складалося зі збору скарг, вивчення особливостей анамнезу та об'єктивного обстеження хворих.
Розподіл хворих трьох груп за тривалістю захворювання на ВХ ДПК наведене у табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за тривалістю захворювання на ВХ ДПК
Тривалість
ЗахворюванняІ група
(n=45)ІІ група
(n=47)ІІІ група
(n=32)Кількість хворих%Кількість хворих%Кількість хворих%Менше 5 років1226,71429,81237,55 - 8 років715,6163439,48 - 12 років1533,38171031,2Понад 12 років1124,4919,2721,9
Лабораторне дослідження хворих складалося із загальноклінічних аналізів крові та сечі, визначення рівня глюкози в крові та сечі, біохімічного аналізу крові з визначенням фракцій білірубіну, залишкового азоту, концентрації електролітів крові.
Інструментальне обстеження складалося з електрокардіографії, ФГДС з біопсією слизової оболонки та подальшим визначенням наявності Helicobacter pylori. Проводилися консультації хворих фахівцями: невропатологом, стоматологом, за необхідністю - хірургом. При наявності супутніх захворювань хворі обстежувалися у фазі їх ремісії.
Діагностика ВХ проводилася на основі скарг хворих, об'єктивного обстеження та даних ФГДС. Діагноз ІХС встановлювали при наявності у хворих типової стенокардії напруги за критеріями ВООЗ: стискаючий нападоподібний біль за грудиною тривалістю від 1 до15 хвилин, який виникає під час фізичного навантаження, проходить після припинення навантаження або прийому нітрогліцерину. Всі хворі ІІ та ІІІ груп страждали на стенокардію напруги 1-3 функціональних класів.
В залежності від форми ІХС хворі ІІ та ІІІ груп розподілялися наступним чином (табл. 2.3):
Таблиця 2.3
Частота різних форм ІХС у хворих ІІ та ІІІ груп
Форми ІХСІІ група хворих
(n=47)ІІІ група хворих
(n=32)Кількість хворих%Кількість хворих%Стенокардія напруги
ІІ-ІІІ функціональних класів3472,32578,1Стенокардія напруги
І функціонального класу1327,7721,9Перенесений
інфаркт міокарду612,8412,5Порушення ритму:
Блокади серця714,9618,8Порушення ритму:
Мерехтіння передсердь та екстрасистолії510,6721,9Недостатність кровообігу
ІІ функціонального класу1123,4721,9Недостатність кровообігу
І функціонального класу1429,81237,5
Серед інших форм ІХС у хворих зустрічалися: післяінфарктний кардіосклероз, який діагностували при наявності документально підтвердженого перенесеного раніше інфаркту міокарду в анамнезі, порушення рит