Вы здесь

Трансформація сполук вуглецю і азоту в лучно-чорноземному карбонатному грунті Лісостепу України

Автор: 
Сорокотяга Наталія Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U003806
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Агрохімічна характеристика грунту
Дослідження проведені в 1998-2000 рр. в стаціонарному досліді кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету, розташованій у Васильківському районі Київської області в північній частині Правобережного Лісостепу України та в лабораторії кафедри.
Рельєф території - слабохвиляста рівнина з незначними зниженнями. Грунт дослідного поля сформувався під лучною рослинністю в умовах близького залягання грунтових вод на глибині 4-5 м. На окремих ділянках глибина їх залягання складає 2-3 м. У вологі роки грунтові води досягають верхніх горизонтів грунту, в посушливі роки їх рівень знижується внаслідок чого водно-повітряний режим лучно-чорноземного карбонатного грубопилувато-легкосуглинкового грунту наближається до чорноземів плато. Цей грунт має добре розвинений гумусовий горизонт (Нк+НРк до 75 см), сприятливий гранулометричний склад для вирощування сільськогосподарських культур, який характеризується задовільною поглинальною здатністю та вологоємністю. Лучно-чорноземний карбонатний грунт містить до 20% мулу (часточок розміром 0,001мм), який сприяє накопиченню гумусу та обумовлює формування грубогрудучкуватої структури. Однак, високий вміст крупного пилу (часточок розміром 0,05-0,01 мм) в грунті сприяє запливанню поверхні грунту під час випадання зливових дощів і ущільненню його під час підсихання. Підстилаюча порода - сизувато-палевий лесовидний оглеєний карбонатний суглинок, багатий на карбонат кальцію, вміст якого становить 9-10% СаСО3. За зовнішніми ознаками цей грунт відрізняється від чорноземів укороченим профілем і наявністю оглеєння з глибини 1,0-1,3 м, яке чітко проявляється у сизуватому забарвленні, наявності іржавих плям, залізо-марганцевих новоутворень.
Грунт дослідного поля має такі показники в орному шарі контрольного варіанту: вміст гумусу - 4,60%, вміст загального азоту - 2392 мг/кг грунту, вміст загального фосфору - 0,18% Р2О5, вміст загального калію - 1,9% К2О [112, 234]. За дослідженнями [66] водне рН становив 7,2, вміст карбонатів - 1,9%, ємність поглинання 31,9 мг-екв на 100 г грунту.
Вміст легкогідролізованого азоту в шарі грунту 0-25 см становив 75,3 мг/кг грунту, обмінного амонійного азоту - 12,0 мг/кг грунту, нітратного азоту - 8,9 мг/кг грунту. За даними [234] вміст рухомого фосфору в грунті становив 29,2 мг Р2О5/кг грунту і калію - 79,5 мг К2О/кг грунту. Лучно-чорноземний карбонатний грунт характеризується середнім вмістом гумусу і загального азоту (за Тюріним і Кононовою), середнім вмістом легкогідролізованого азоту (за Шлавицькою), середнім - рухомого фосфору і низьким - калію (за Мачигіним).

2.2. Умови і методика проведення польових і лабораторних досліджень
Стаціонарний дослід кафедри був закладений в 1958-1959 рр. на лучно-чорноземному карбонатному грубопилувато-легкосуглинковому грунті. Система застосування добрив у зерново-буряковій сівозміні у 1979-2000 рр. наведена в таблицях 2.1 і 2.2. Контролем був варіант без внесення добрив. Середньорічне насичення сівозміни добривами з 1979 р. до 1997 р. становило 13 т/га гною - фон, 172 кг/га P2O5,K2O (85 кг/га P2O5 і 87 кг/га K2O) на фоні гною, 252 кг/га N,P2O5,K2O (80 кг/га N, 85 кг/га P2O5 і 87 кг/га K2O - одинарна норма) на фоні гною, 375 кг/га N,P2O5,K2O (118 кг/га N, 127 кг/га P2O5 і 130 кг/га K2O - полуторна норма) на фоні гною, та 252 кг/га N,P2O5,K2O (80 кг/га N, 85 кг/га P2O5 і 87 кг/га K2O - одинарна норма).
У сівозміні з 1997 р. було зменшено застосування органічних (до 12 т/га в рік) і мінеральних (до 238 і 359 кг/га N,P2O5,K2O) добрив. З 1997 р. не вносили 20 т/га гною під озиму пшеницю після багаторічних трав і з 1998 р. не застосовували рядкове удобрення під ячмінь, цукрові буряки та не проводили підживлення

Таблиця 2. 1
Схема застосування добрив у зерново-буряковій сівозміні (1979-1997 рр. )
КультураСпосіб
внесенняВаріант дослідуКон-
трольГній-фонФон +
РКФон +
NРКФон +
1,5 NРКNРКБагаторічні трави------Озима пшеницяОсновне-20 т20т
0-80-8020т
30-80-8020 т
45-120-120-
30-80-80Підживлення0-0-030-0-030-0-030-0-0Цукрові бурякиОсновне-30 т30т
0-165-16030т
130-165-16030 т
200-255-245-
130-165-160Рядкове0-15-1010-15-1010-15-1010-15-10Кукурудза на силосОсновне-30 т30т
0-90-9030 т
120-90-90 30 т
190-135-135-
120-90-90Підживлення0-0-020-0-020-0-020-0-0Озима пшеницяОсновне--0-80-8050-80-8095-120-12050-80-80Підживлення0-0-040-0-040-0-040-0-0
Таблиця 2.1
Схема застосування добрив у зерново-буряковій сівозміні (1979-1997 рр. )
КультураСпосіб
внесенняВаріант дослідуКон-
трольГній-фонФон +
РКФон +
NРКФон +
1,5 NРКNРКБагаторічні трави------Озима пшеницяОсновне-20 т20т
0-80-8020т
30-80-8020 т
45-120-120-
30-80-80Підживлення0-0-030-0-030-0-030-0-0Цукрові бурякиОсновне-30 т30т
0-165-16030т
130-165-16030 т
200-255-245-
130-165-160Рядкове0-15-1010-15-1010-15-1010-15-10Кукурудза на силосОсновне-30 т30т
0-90-9030 т
120-90-90 30 т
190-135-135-
120-90-90Підживлення0-0-020-0-020-0-020-0-0Озима пшеницяОсновне--0-80-8050-80-8095-120-12050-80-80Підживлення0-0-040-0-040-0-040-0-0
Продовження табл. 2.1
КультураСпосіб
внесенняВаріант дослідуКон-
трольГній-фонФон +
РКФон +
NРКФон +
1,5 NРКNРКГорохОсновне--0-60-6030-60-6045-90-9030-60-60Озима пшеницяОсновне-20 т20т
0-80-8020 т
50-80-8020 т
80-120-120-
50-80-80Підживлення0-0-030-0-030-0-030-0-0Цукрові бурякиОсновне-30 т30т
0-165-16030 т
130-165-16030 т
200-255-245-
130-165-160Рядкове0-15-1010-15-1010-15-1010-15-10Кукурудза
на зерноОсновне--0-90-13590-90-135135-135-20290-90-135Підживлення0-0-020-0-020-0-020-0-0Я