Ви є тут

Морфофункціональні зміни та адаптаційно-компенсаторні реакції в організмі собак за дирофіляріозу

Автор: 
Василик Наталія Степанівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U003828
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
2.1. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дисертаційна робота виконана в умовах кафедри патологічної фізіології та імунології Національного аграрного університету, клініко-експериментальні дослідження роботи проводились на базі міжрайонної лікарні державної ветеринарної медицини Печерського району м. Києва, розплідника військової частини №3001 МВС України в м. Києві, притулку для бродячих тварин в м. Бородянці Київської області, лабораторні дослідження - в міжкафедральній проблемній лабораторії фізіології та експериментальної патології НАУ, в Інституті експериментальної патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, м. Київ, в Інституті зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, в лабораторії генної інженерії Російського гематологічного центру, м. Москва.
З метою виявлення наявності мікрофілярій в крові тварин досліджувались собаки різного віку, статі та породи, спонтанно інвазовані дирофіляріями, які мешкали в м. Києві, Київській, Чернігівській та Сумській областях України, господарі яких зверталися за допомогою у Печерську районну в м. Києві державну лікарню ветеринарної медицини. Крім того, нами було обстежено 21 собака породи кавказька і німецька вівчарки віком 1,5-4 роки, що знаходилися у розпліднику військової частини №3001 МВС України в м. Києві.
Всі тварини розплідника були імунізовані комплексною вакциною "Вангард 5/L" (Pfizer Animal Health, США, проти чуми м'ясоїдних, інфекційного гепатиту, аденовірусної інфекції, парагрипу м'ясоїдних, парвовірусного ентерита собак, і лептоспіроза, який зумовлений Leptospira canicola i Leptospira icterohaemorragiae) і Defensor 3 (Pfizer Animal Health, США, проти сказу), а також за 10 днів до дослідження дегельмінтизовані комплексним препаратом широкого спектру дії "Дронтал-плюс" (Bayer AG, Німеччина) з розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла собаки. Ефективність дегельмінтизації перевіряли за 3 дні до початку досліджень шляхом копроскопії.
При обстеженні собак із притулку для бродячих тварин у м. Бородянці Київської області всі тварини (71 голова) були імунізовані комплексною вакциною "Мультикан-6" проти чуми м'ясоїдних, аденовірусної інфекції, парвовірусного і коронавірусного ентеритів і лептоспіроза собак, та проти вірусу сказу вакциною "Рабівак". За 10 днів до дослідження всі собаки були дегельмінтизовані комплексним препаратом широкого спектра дії "Альбендазол" (Бровафарма) з розрахунку 1 таблетка на 10 кг маси тіла собаки. Ефективність дегельмінтизації перевіряли за 3 дні до початку досліджень шляхом копроскопії.
При обстеженні собак дотримувались наступної схеми:
* збирали анамнез (особливу увагу звертали на місце проживання тварини та можливість контакту з комарами);
* проводили загальне клінічне обстеження (оцінювали загальний стан тварини, вимірювали температуру, пульс, дихання). Особливо ретельно досліджували серцево-судинну систему, шкіру та наявні новоутворення;
* відбирали матеріал для лабораторних досліджень (кров, зіскрібки шкіри, пунктати, отримані з псевдопухлинних і виразкових уражень шкіри та м'яких тканин, а також мазки, виготовлені з осаду асцитичної рідини);
* проводили морфологічне дослідження мікрофілярій та статевозрілих дирофілярій;
Всього обстежено 2749 голів собак. У дослідах використано 166 собак. Проведено 8454 мікроскопії крові собак з метою виявлення мікрофіляремії та розтин 555 комарів з метою вивчення біології гельмінта.
Проведено морфологічні дослідження 26 екземплярів дорослих паразитів D. repens в Інституті зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України.

2.2. Аналітична робота
Кров для дослідження на дирофіляріоз відбирали з підшкірної вени передпліччя у кількості 3 мл з додаванням антикоагулянтів (гепарин або цитрат натрію) ввечері або вранці, під час найвищої активності мікрофілярій у периферичному судинному руслі. Для збільшення ймовірності виявлення мікрофіляремії у собак проводили повторне двократне дослідження крові з інтервалом 7 днів. Готували мазки, які забарвлювали за Папенгеймом.
Лабораторні дослідження включали:
* виявлення мікрофіляремії різними методиками: модифікація методики Кнотта по I. Lindsey, I. Russel, 1965 (цитовано за Котельниковим) [39], препарат "товста крапля" (цитовано за Котельниковим) [39], методика кількісного визначення мікрофілярій в лічильній камері по Denham та ін., 1971 (цитовано за ВОЗ) [21];
* цитологічне дослідження пунктатів і мазків-відбитків [62];
* гістологічне дослідження тканин внутрішніх органів, пофарбованих гематоксилін-еозіном [45];
* визначення видової приналежності мікродирофілярій за активністю кислої фосфатази за Goldberg, Barka, 1962 [181];
За активністю кислої фосфатази забарвлених мікродирофілярій вдається ідентифікувати дирофілярій на видовому рівні: D. immitis - забарвлення анальної та екскреторної пори; D. drancunculoides - забарвлення анальної пори та основного тіла; D. repens - забарвлення тільки анальної пори; D. reconditum - дифузне забарвлення основного тіла [247, 280];
* визначення присутності залишкової кількості ДНК паразита в організмі собаки за допомогою полімеразної ланцюгової реакції [162,164,165];
* загальний аналіз крові;
В одержаних зразках крові визначали:
* кількість еритроцитів та лейкоцитів шляхом підрахунку в камері Горяєва [79];
* вміст гемоглобіну ? гемоглобін-ціанідним методом [79];
* лейкограму ? у мазку, пофарбованому за Папенгеймом [93];
* вміст білірубіну ? методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа [32];
* вміст сечовини і азоту сечовини ? кольоровою реакцією з диацетилмонооксимом [32];
* креатинін ? за кольоровою реакцією Яффе (метод Поппера) [32];
* аланінамінотрансферазу (АлАТ), аспартатамінотрансферазу (АсАТ) ? колориметричним динітрофенілгідразиновим методом (за Райтманом?Френкелем, 1957) [32];
* загальний білок ? за біуретовою реакцією (за методом Кінгслея-Вейксельбаума) [32];
* глюкозу ? реакцією з ортотолуїдином [32];
* вміст калію і натрію ? методом полум'яної фотом