Розділ 2
Програма, методика та умови проведення досліджень
2.1. Програма проведення досліджень
Вагомий внесок у збільшення виробництва органічних добрив може привнести
використання на практиці органічних відходів міст, необхідність використання
яких зумовлюється тенденцією до зниження вмісту гумусу у ґрунтах України,
відсутністю та високою вартістю торфу та чорноземного ґрунту для міських
потреб, особливо закріплення пісків та озеленення території новобудов міста.
Все це спричиняє пошуки природних джерел органічної речовини та її використання
на добрива. До потенційних джерел такої сировини можна віднести всі відходи
міст (листя, гілля, осади стічних вод, відходи м’ясо-молочної, овочевої
промисловості та ін.), яких на Україні накопичується до 400 млн. т у рік. Через
це необхідність використання вторинних ресурсів є актуальною проблемою,
потрібен пошук і розробка науково-обґрунтованих шляхів більш повної мобілізації
їх можливостей. Перш за все, це відноситься до переробки їх на отримання добрив
(органічних, органо-мінеральних, біоорганічних і біооргано-мінеральних), що є
важливим і невідкладним завданням із точки зору охорони довкілля.
У наш час використовується до 10% маси ОСВ. Це пов’язано з рядом обмежуючих
факторів, і в першу чергу, з транспортуванням, наявністю патогенної мікрофлори,
яєць гельмінтів, важких металів, неприємного запаху. В останні роки проблема
утилізації ОСВ ще більш загострилася у зв’язку з виділенням нових ділянок землі
для потреб очисних споруд. Вони не знаходить збуту, накопичується у межах
міста, ті, що знаходять використання у сільському господарстві застосовуються у
екологічно невиправданих нормах. Тому за рахунок конструктивних заходів виникає
можливість значно зменшити розміри санітарно-захисної зони, що дозволить
залучити до житлової забудови додаткової території в існуючих межах міста. Але
їх використання можливе лише після всебічного комплексного вивчення хімічного
складу та впровадження нових способів переробки.
Програмою наших досліджень було передбачено розробити системний комплексний
підхід до утилізації та переробки міських відходів урбосфери великих міст для
виготовлення добрив, їх агрохімічної оцінки при вирощуванні кормових культур,
реанімації порушених земель і стабілізації зони озеленення при їх використанні
на моделі комунального господарства м. Києва та Запоріжжя. Розробити і науково
аргументувати технологічні способи біотехнологічного компостування і
виготовлення нових добрив (біоорганічних БОД-1, БОД-2; органо-мінеральних
ОМД-1, ОМД-„Райдуга”) з використанням вторинної сировини; визначити екологічно
безпечні нормативи їх використання у польовому землеробстві, зеленому
господарстві міста та техногенно забруднених і порушених земель міської зони.
2.2. Методика проведення досліджень
Дослідження проводилися шляхом постановки польових, вегетаційних і
лабораторно-аналітичних дослідів протягом 2001-2003 рр.
На території ВАТ с. Гнідин Бориспільського району Київської області проведено
чотири польових досліди, відповідно схем 1-4, завданням яких було вивчити
ефективність нових видів біоорганічного (БОД-1, БОД-2) та органо-мінерального
(ОМД-1) добрив та їх вплив на урожай кормових культур (ячменю ярого сорту
Цезар, кукурудзи на силос сорту Одеська-10, горохово-вівсяної сумішки у
співвідношенні 1:1,5 та вівсяниці лугової) на сірому лісовому легкосуглинковому
ґрунті Північного Лісостепу України. Ґрунт дослідного поля в шарі 0-20 см
характеризувався такими показниками: рН сольовий – 5,6, вміст гумусу 2,40%,
низькою забезпеченістю легкогідролізованим азотом (2,80 мг/100 г ґрунту),
рухомими формами фосфору (6,50 мг/100г ґрунту) та обмінним калієм (6,61 мг/100
г ґрунту).
Схема досліду 1-3. Вплив біоорганічного (БОД-1) та органо-мінерального добрива
(ОМД-1), отриманих на основі ОСВ м. Києва, на врожай і якість кукурудзи на
силос (дослід 1), однорічних трав (дослід 2) і ячменю ярого (дослід 3):
1. Без добрив (контроль)
2. ОСВ (30 т/га)
3. БОД-1 (30 т/га)
4. ОМД-1 (30 т/га)
5. ОСВ (60 т/га)
6. БОД-1 (60 т/га)
7. ОМД-1 (60 т/га)
8. Підстилковий гній ВРХ (30 т/га).
Схема досліду 4. Вплив біоорганічного добрива (БОД-2), отриманого із фракції
твердих побутових відходів, що компостується (КФ-ТПВ), на врожай вівсяниці
лугової:
1. Без добрив (контроль)
2. Компост із КФ-ТПВ (30 т/га)
3. БОД-2 із бамілом (30 т/га)
4. БОД-2 із пудретом (30 т/га)
5. Компост із КФ-ТПВ (60 т/га)
6. БОД-2 із бамілом (60 т/га)
7. БОД-2 із пудретом (60 т/га)
8. Підстилковий гній ВРХ (30 т/га).
Добрива вносили під зяблеву оранку. Польові досліди 1-4 проводили у триразовій
повторності, розмір посівної ділянки 100 м2, облікової 80 м2. Розрахунок доз
добрив проводили за вмістом сухої органічної речовини добрив.
Вегетаційний дослід по вивченню впливу нових добрив ОМД-1, БОД-1 та їх
поєднання з бактеріальним препаратом „Десна” проводили в 2001 р. у посудинах
Мічерліха ємністю 8 кг сухого ґрунту.
Препарат бактеріальний „Десна” ТУ У 90.0.21595517.001-2001 [167] для
знешкодження вуглеводневих забруднень ґрунту та води має забарвлення від білого
до світло-жовтого, масова частка вологи не більше 10%, ступінь деградації
нафтопродуктів не менше 60%, кількість життєздатних клітин не менше 8•109
КУО/г, кількість спор не більше 40%, кількість клітин сторонніх мікроорганізмів
не більше 10%. Штам Bacillus megaterium ІМВ В-7003 (ІКД) є непатогенним. За
ступенем дії на організм людини препарат відноситься до 4 класу небезпечності.
Препарат „Десна” при поверхневому забрудненні (глибина поширення вуглеводнів
0-0,70 м) вносили за допомогою сівалки в кількості 10% від маси нафтопродуктів
одноразово після чого проводиться заробка плугом чи дис
- Київ+380960830922