РОЗДІЛ 2. ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ У ПРАКТИЦІ ВИЩИХ ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ СЛОБОЖАНЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.
852.1. Формування професійно-педагогічної майстерності викладачів у навчально-виховному процесі
852.2. Взаємозв'язок професійно-педагогічної майстерності викладачів і організації науково-пізнавальної діяльності студентів
1032.3. Реалізація професійно-педагогічної майстерності викладачів у громадсько-просвітницькій діяльності
1182.4. Шляхи реалізації актуальних ідей формування професійно - педагогічної майстерності викладачів у практиці сучасної вищої школи
145Висновки до другого розділу
157ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.160СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.162
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасна школа, що переорієнтовується на вимоги ринкової побудови всіх сфер соціального життя держави, потребує нового вчителя - компетентного і всебічно освіченого фахівця високого професійного і культурного рівня, готового завжди оволодівати новими технологіями навчання і виховання. Це зумовлює необхідність пошуку ефективних шляхів вдосконалення професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів, створення умов, що стимулюють професійне становлення особистості педагога.
Одним із шляхів вирішення вказаної проблеми є глибоке осмислення й усвідомлення історичного досвіду, звернення до національних джерел педагогічної теорії та шкільної практики, виявлення умов та закономірностей активізації творчого потенціалу вчителя, виділення важливих якостей, що повинні бути властиві людині педагогічної професії, творче використання яких сприятиме зростанню освітнього потенціалу суспільства.
Особливий інтерес у цьому відношенні викликає період другої половини ХІХ - початку ХХ століття, що визначався суттєвими реформаторськими змінами та перетвореннями в освітній галузі зокрема й у питаннях з'ясування сутності поняття "новий вчитель", "вчитель-майстер" та визначення оптимальних шляхів, засобів, змісту його підготовки.
Аналіз стану наукової розробки проблеми показав, що прогресивними педагогами минулого поставлено чимало педагогічних проблем, які не втратили своєї актуальності. Серед них:
- питання визначення сутності професійно-педагогічної майстерності викладача (К.Д.Ушинський [463], І.С.Андрієвський [15], А.П.Медведков [299], М.І.Демков [131], М.О.Тростніков [454], П.Ф.Каптерев [193], В.В.Сельонкін [414] та ін.);
- виділення складових майстерності викладача (М.І.Пирогов [373], С.І.Миропольський [309], Б.Д.Грінченко [118], В.С.Васильченко [63], О.В.Духнович [144], М.І.Демков [131]);
- визнання умов формування професійно-педагогічної майстерності вчителя (Л.М.Толстой [21], В.Я.Стоюнін [441], К.Д.Ушинський [463], М.І.Пирогов [373], В.Вахтеров [65], С.І.Миропольський [309]).
Цікаві дані щодо з'ясування проблеми формування професійно-педагогічної майстерності у практиці вищої школи досліджуваного періоду містять фундаментальні дореволюційні історико-педагогічні монографії та періодичні видання вітчизняних університетів: Д.І.Багалія, І.Осипова "Фізико-математичний факультет Харківського університету за перші сто років його існування" [465]; Д.І.Багалія, М.П.Чубинського "Юридичний факультет за перші сто років існування (1805-1905)" [493]; Д.І.Багалія "Короткий нарис історії Харківського університету за перші сто років його існування (1805-1905)" [29]; Записки імператорського Харківського університету, Записки Київського імператорського університету Св. Володимира тощо.
Останнім часом у науковому світі з'явилися дисертаційні роботи, в яких розкрито зміст і діяльність видатних вітчизняних педагогів ХІХ - початку ХХ ст.: "Педагогічні погляди М.Ф.Сумцова" О.М.Кін (2001)[200], "Педагогічні погляди і діяльність С.І.Миропольського" М.М.Головкової (1994) [102]; "Педагогическая деятельность и педагогические взгляды С.В.Васильченка" И.Л.Грушкевич (1963) [119]; "Просветительская деятельность и педагогические взгляды Ю.А.Федьковича" В.Д.Лаврова (1975) [253] та висвітлено окремі аспекти з огляду на досліджувану проблему тощо.
Заслуговує на увагу дисертаційне дослідження Є.С.Барбіної "Формування педагогічної майстерності в системі безперервної педагогічної освіти" (Київ, 1998) [34], в якому проаналізовано витоки педагогічної майстерності в Україні та за кордоном.
Особливе значення для нашого дослідження має дисертаційна робота Л.В.Задорожної "Ідеї педагогічної майстерності в діяльності Глухівського вчительського інституту (1874-1917)" [161], в якій узагальнено внесок викладачів Глухівського учительського інституту в розробку теорії педагогічної майстерності.
Однак зазначені вище роботи обмежені часовими та територіальними межами.
Важливу допомогу в процесі теоретичного усвідомлення проблеми формування педагогічної майстерності викладачів ВНЗ України ХІХ - початку ХХ ст. надало вивчення робіт А.М.Алексюка [7], Л.П.Вовк [76], В.О.Глузмана [100], М.Б.Євтуха [93], С.Т.Золотухіної [172], О.М.Іонової [180], О.О.Любара [277, 278], Н.С.Побірченко [375], О.В.Попової [380], М.Г.Стельмаховича [277], О.В.Сухомлинської [446] тощо.
У наш час проведені дослідження, в яких розкривається теоретичний аспект формування професійно-педагогічної майстерності викладача, зокрема:
- сутність, складові педагогічної майстерності вчителя (Б.Г.Ананьєв [13], Л.І.Божович [49], І.Д.Бех [43], В.В.Давидов [125], І.А.Зязюн [175], І.С.Кон [208], О.О.Леонтьєв [263], Н.М.Тарасевич [449] та ін.);
- психолого-педагогічні проблеми становлення майбутніх вчителів (О.О.Абдуліна [1], Н.В.Кузьміна [243], В.О.Моляко [313], В.А.Семиченко [416], В.А.Сластьонін [421], Г.В.Троцко, В.І.Лозова [269], Н.Д.Хмель [476]);
- педагогічна етика (І.О.Синиця [418], В.М.Чернокозова, І.І.Чернокозов [480]);
- формування загальної педагогічної культури викладачів (О.П.Рудницька) [404]; культури спілкування (О.В.Гармаш [96], В.М.Гриньова [112], В.А.Кан-Калик [191], О.О.Леонтьєв [263]);
- педагогічна техніка і п