РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Вид вогнища
Локалізація
вогнищаІІІІІІІVВсьогоЛобова частка домінантної півкулі15172337Лобова частка недомінантної півкулі12141128Скронева частка домінантної півкулі613-120Скронева частка недомінантної півкулі8151226Множинні ураження лобових та скроневих часток 423-9Всього456177120 Дослідження основане на 120 спостереженнях над хворими віком від 18 до 50 років з вогнищевими забоями головного мозку в лобових та скроневих частках півкуль великого мозку, що лікувалися в Інституті нейрохірургії АМН України з 1998 по 2003 рр. В усіх випадках вогнищеві забої верифіковані при КТ обстеженні.
За даними КТ (табл. 2.1.) вогнищеві забої були представлені чотирма видами: 1 - вогнища неоднорідного зниження щільності мозкової тканини - набряк (45 спостережень), 2 - вогнища з високощільнми включеннями в зонах пониженої щільності (61 спост.), 3 - вогнища неоднорідного підвищення щільності з ділянками набряку та розчавленої тканини (7 спост.), 4 - вогнища гомогенного підвищення щільності - (7 спост.)[70].
Таблиця 2.1
Вогнищеві забої лобових та скроневих часток:
співвідношення виду вогнища та локалізації
Усі спостереження розділені нами на групи в залежності від локалізації вогнища ураження: лобова частка домінантної півкулі (37 спост.), лобова частка недомінантної півкулі (28 спост.), скронева частка домінантної півкулі (20 спост.), скронева частка недомінантної півкулі (26 спост.) та множинні ураження лобових та скроневих часток обох півкуль (9 спост.).
Домінантність півкулі визначалась здебільшого анамнестично, або за допомогою проби на схрещування пальців.
Розподіл пацієнтів за ступенем важкості забою головного мозку представлено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Співвідношення виду вогнища та ступеня
важкості забою головного мозку
Ступінь важкості
забою
Локалізація вогнищаЛегкийСереднійВсьогоЛобова частка домінантної півкулі152237Лобова частка недомінантної півкулі121628Скронева частка домінантної півкулі61420Скронева частка недомінантної півкулі81826Множинні ураження лобових та скроневих часток 459Всього4575120
В усіх випадках застосовувалось тільки консервативне, нехірургічне лікування пацієнтів.
В структурі потерпілих переважаюча більшість - чоловіки - 114 із 120 обстежених.
За механізмом ушкодження хворі розподілились наступним чином: 25 (21%) - травму отримали в ДТП, 35 (29%) - кататравма, 44 (37%) - травма нанесена твердим предметом, 16 (13%) - обставини травми вияснити не вдалось.
В стані алкогольного сп`яніння в стаціонар поступило 38 (32%) пацієнтів.
Для оцінки стану свідомості ми використовували шкалу ком Глазго (ШКГ). При поступленні 34 хворих (28%) були у ясній свідомості (15 балів за ШКГ), у 53 свідомість була порушена за типом легкого чи помірного оглушення (10-14 балів) (44%), у 27 (23%) - сопор (8-9 балів), 6 хворих перебували в комі (6-7 балів за ШКГ) (5%) (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Співвідношення локалізації вогнища та ступеня
порушення свідомості
Ступінь порушення
свідомості
Локалізація вогнища Ясна свідо-мість (15 балів за ШКГ) Оглу-шення (10-14 балів за ШКГ) Сопор (8-9 балів
за ШКГ) Кома
(6-7 балів
за ШКГ)Лобова частка домінантної півкулі 13 15 8 1Лобова частка недомінантної півкулі 9 13 5 1Скронева частка домінантної півкулі 5 10 4 1Скронева частка недомінантної півкулі 7 11 7 1Множинні ураження лобових та скроневих часток - 4 3 2Всього 34 53 27 6
Розподіл вивчених випадків потерпілих в залежності від їх віку та локалізації вогнища забою представлено в табл. 2.4.
Таблиця 2.4
Віковий розподіл хворих з вогнищевими
забоями головного мозку (в абсолютних числах)
Локалізація вогнищаВік (років)Всього15-2425-3435-4445-54Лобова частка домінантної півкулі13912337Лобова частка недомінантної півкулі10112528Скронева частка домінантної півкулі8101120Скронева частка недомінантної півкулі7113526Множинні ураження лобових та скроневих часток54--9Всього43451814120
Для нейропсихологічного дослідження використовувалась методика комп`ютерної нейропсихологічної діагностики, розроблена спільно з працівниками кафедри психології та психіатрії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Для визначення рівня церебрастенії проводилась коректурна проба, для виявлення порушень пам'яті - проба на запам'ятовування 10 слів; тест для виявлення рівня тривожності за Спілбергером, виявленя рівня депресії за Беком і рівня інтелекту (IQ) за Равеном, характерологічний тест Кеттела. Обробка результатів проводилась за допомогою спеціальних тестових програм персонального комп'ютера. Терміни обстежень визначались в залежності від ступеня важкості травми. Крім того, простежена динаміка структурних та функціональних змін за даними КТ головного мозку, нейроофтальмологічного, отоневрологічного обстежень, а також електроецефалографії.
Коректурна проба - тест швидкості. Методика, запропонована Бурдоном в 1895 році, досліджує ступінь концентрації та стійкість уваги.
Обстеження проводиться на спеціальному бланку з рядами розташованих у випадковому порядку букв. Обстежуваний продивляється бланк і викреслює певні вказані в інструкції букви. Результати оцінюють за кількістю пропущених букв, а також за часом виконання заданої кількості рядків. Важливим показником є характеристика якості та темпу виконання - виражається кількістю пропрацьованих рядків та допущених помилок за кожну хвилину роботи. Коректурна проба використовується як методика для оцінки темпу психомоторної діяльності, працездатності та стійкості до монотонної діяльності, що вимагає постійної концентрації уваги.
Результати виконання коректурної проби легко виразити кількісно. Так, рівень концентрації уваги (К) може бути виражений за допомогою індексу точності:
,