РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
В роботі проведений аналіз обстеження 135 пацієнтів з різними видами внутрішньочерепних крововиливів в гострому періоді черепно-мозкової травми, які знаходились на лікуванні у кліниці нейротравми Інституту нейрохірургії АМН України.
В дослідження включені постраждалі в гострому періоді ізольованої ЧМТ, у яких діагностували за даними КТ головного мозку або за даними люмбальної пункції внутрішньочерепні крововиливи (субарахноїдальний крововилив, епідуральний крововилив, субдуральний крововилив, внутрішньомозговий крововилив у вигляді вогнищ геморагічного забою мозку і внутрішньомозкових гематом, внутрішньошлуночкові крововиливи). На основі аналізу даних літератури про строки розвитку вазоспазму, наведених вище в літературному огляді, в дослідження включені пацієнти з гострою ЧМТ, які поступили на лікування не пізніше 72-х годин з моменту травми і померли не раніше 72-х годин з моменту поступлення. У дослідження не включали хворих, у яких при поступленні чи в перші три доби знаходження на лікуванні була відмічена артеріальна гіпотензія (систолічне АД < 90 мм.рт.ст.) і це вимагало введення судиннозвужуючих препаратів (розчинів дофаміну, адреналіну, норадреналіну) з метою підтримки артеріального тиску. В дослідження не включали пацієнтів з повторною ЧМТ. Виключені з дослідження пацієнти, в анамнезі у яких були порушення мозкового кровообігу, гіпертонічна хвороба, недостатність кровообігу 3-4 ступеню.
Серед потерпілих було 116(85,93%) чоловіків та 19(14,07%) жінок. Вік хворих коливався від 19 до 74 років, середній вік склав 45,11±1,4 роки. Розподіл хворих за віковими періодами подано в таблиці 2.1
Помітно, що переважають чоловіки середнього, молодого та зрілого віку. В той же час, достатньо велика частка чоловіків в похилому віці. Наведені дані суттєво не відрізняються від результатів епідеміологічних досліджень ЧМТ на Україні[37,51].
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за віковими періодами
Вікові
періоди
ЧоловікиЖінкиN%N%15-29 (молодий вік)2820,74%32,22%30-44 (зрілий вік)3223,71%64,44%45-59 (середній вік)3727,41%42,97%60-74 (похилий вік)1914,07%64,44%Усього:11685,93%1914,07%
Усі пацєнти обстежені згідно до нормативів "Тимчасових галузевих уніфікованих стандартів медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги дорослому населенню в лікувально-профілактичних закладах України" [73].
У відповідності до основних принципів класифікації гострої ЧМТ виделені три ступені важкості ЧМТ: легкий, середній та важкий[31,34,35,62].
До ЧМТ легкого ступеню в даному дослідженні відносили хворих з забоями головного мозку легкого ступеню. До ЧМТ середного ступеню важкості були віднесені забої мозку середнього ступеню важкості, до важкої ЧМТ - забої головного мозку важкого ступеню, гостре стиснення головного мозку.
До забоїв головного мозку легкого ступеню були віднесені спостереження з відносно задовільним станом хворих, відносно нетривалій первинній втраті свідомості (від декількох секунд до декількох хвилин), життєво важливі функції без порушень, неврологічна симптоматика м'яка. На КТ знаходили невеликі, поодинокі вогнища забоїв мозку 1 та 2 видів, ознаки САК або відсутність будь-яких змін. У таких випадках підставою для діагноза були переломи кісток склепіння та основи черепу та наявність крові у цереброспинальній рідині під час ЛП.
До забоїв головного мозку середнього ступеню важкості віднесені спостереження із значними загальномозковими змінами, тривалістю втрати свідомості від декількох десятків хвилин до годин, стійкими неврологічними симптомами ураження головного мозку без значних стовбурових порушень. На КТ у таких хворих знаходили поодинокі чи множинні вогнища забоїв 2 та 3-го видів.
Забої головного мозку важкого ступеню супроводжувались глибоким та тривалим порушенням свідомості (від годин до тижнів), наявністю грубої загальномозкової та вогнищевої симптоматики, стовбурових симптомів із вітальними порушеннями. На КТ у таких пацієнтів знаходять грубі деструктивні зміни у вигляді множинних, інколи поодиноких, масивних вогнищ забою головного мозку 3 та 4-го видів.
Ступінь порушення свідомості оцінювали за Шкалою коми Глазго[167]. Стан свідомості пацієнта оцінювали на час прибуття та через 24 години за трьома параметрами: відкривання очей, мова, рухи у відповідь на зовнішні подразники.
За даними таблиці 2.2, у більшості хворих ЧМТ була легкого та середнього ступеню важкості, що пояснюється, перед усім, більш високою часткою легкої ЧМТ в структурі травми взагалі, а також особливостями відбору хворих для дослідження, які наведені вище.
Наявність крововиливів в черепну порожнину діагностували за результатами КТ головного мозку та дослідження цереброспинальної рідини після ЛП.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з ЧМТ за Шкалою ком Глазго.
Бали N %152216,29%14-135641,48%12-113022,22%10-91511,12%8-3128,89%Усього135100%
КТ головного мозку проводили всім хворим під час первинного обстеження та потім за кліничними показниками (погіршення загального стану хворого, погіршення рівня свідомості, поява чи поглиблення неврологічної симптоматки, поява чи зростання зміщення серединних структур мозку за даними ЕХО-ЕГ).
Данні КТ аналізували за загальноприйнятою методикою. Оцінювали наявність чи відсутність крові в конвекситальних арахноїдальних просторах та базальних цистернах; наявність, кількість, локалізацію, розміри епідуральних та субдуральних крововиливів; наявність, кількість, локалізацію, розміри вогнищевих забоїв головного мозку, внутрішньомозкових та внутрішньошлуночкових крововиливів; дислокацію передньої прозорої перетинки; дислокацію, деформацію шлуночково