РОЗДІЛ 2
Загальна методика і основні методи дослідження
2.1. Загальна методика та об'єкти дослідження
У відповідності з метою та задачами дослідження нами на базі Вінницької обласної дитячої лікарні були обстежені хворі на алергічні риніти міські підлітки (61 дівчинка від 12 до 15 років та 62 хлопчика від 13 до 16 років згідно схеми вікової періодизації онтогенезу людини, яка була прийнята на VII Всесоюзній конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії АПН СРСР [33]) (табл. 2.1). Верифікація діагнозу алергічних ринітів проведена згідно рекомендацій ISSA.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих підлітків на сезонний і цілорічний алергічні риніти.
Групи
обстежених Сезонний риніт Цілорічний риніт абс. % абс. % Дівчатка 25 41,0 36 59,0 Хлопчики 29 46,8 33 53,2 В якості контролю нами були використані антропометричні, дерматогліфічні та серологічні дані 188 практично здорових міських підлітків (90 дівчаток від 12 до 15 років та 98 хлопчиків від 13 до 16 років) мешканців Подільського регіону України з банку даних науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (тематика "Розробка нормативних критеріїв здоров'я різних вікових та статевих груп населення на основі вивчення антропогенетичних та фізіологічних характеристик організму з метою визначення маркерів мультифакторіальних захворювань (підлітковий вік)"), у яких після попереднього психофізіологічного та психогігієнічного анкетування для визначення суб'єктивного стану здоров'я, було проведено детальне клініко-лаборатор-не дослідження (ультразвукова діагностика серця, магістральних судин, щитоподібної залози, паренхіматозних органів черевної порожнини, нирок, сечового міхура, матки та яєчників; рентгенографія грудної клітини; спірографія; кардіографія; реовазографія; стоматологічне обстеження; основні біохімічні показники крові; рівень гормонів щитоподібної залози та яєчників, прик-тест з мікст-алергенами).
З метою перевірки роботи моделей ризику виникнення алергічних ринітів із банку науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова нами були відібрані 47 практично здорових (згідно анкет на період обстеження) хлопчиків та 49 дівчаток підліткового віку, яким при обстеженні у 1980-1990 роках проводили антропологічне, серологічне та дерматогліфічне дослідження. Усі вони також були мешканцями Подільського регіону України.
Для подальшого детального дослідження нами були обрані антропометричні, соматотипологічні, дерматогліфічні та серологічні особливості у підлітків хворих на сезонний і цілорічний алергічні риніти.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Алергологічні.
Після стандартного клініко-лабораторного обстеження, для встановлення остаточного діагнозу алергічного риніту проводили прик-тест з мікст-алергенами. На шкіру передпліччя, після того як її протерли 70% розчином етилового спирту і просушили, відступивши 10 мм від ліктьового згину з інтервалом у 2 см наносили краплі розчинів у наступній послідовності: розчин гістаміну (позитивний контроль), тест-контрольна рідина (негативний контроль), розчини мікст-алергенів від №1 до №5: 4 мікст-алергени із пилку рослин (№1 - із пилку берези, дубу, ліщини звичайної, вільхи клейкої; №2 - із пилку грястиці збірної, китнику лучного, тонконогу лучного, костриці лучної, пажитниці багаторічної; №3 - із пилку стоколосу прямого, пирію повзучого, жита посівного, тимофіївки лучної; №4 - із пилку бур'яну і соняшнику) та №5 - мікст-алерген із різних серій домашнього пилу та пір'я подушок, виробництва Вінницького ТОВ "Імунолог".
Потім стерильними одноразовими ланцетами для тесту уколом, окремими для кожного виду мікст-алергенів і контролів через краплі проводили так званий ротаційний прик-тест: після уколу затримують спис ланцету у шкірі 3 секунди, потім повільно роблять оберт у шкірі на 180 градусів у одну і протилежну сторони. Через 5-10 хвилин окремими для кожної рідини стерильними ватними тампонами промокають її надлишок в місці проколу. Оцінку тесту проводили через 15-20 хвилин (реакція негайного типу). Про специфічну реакцію на алерген судили лише при відсутності реакції на тест-контрольну рідину та при наявності позитивної реакції на гістамін. Папула при позитивних реакціях на тест уколом оцінювалась наступним чином: негативна - розмір папули 0 мм; сумнівна - 1-2 мм; позитивна - 3-7 мм; виражено позитивна - 8-12 мм; гіперергічна - 13 і більше мм. При виявленні будь-якої позитивної реакції на введення мікст-алергенів хворих дообстежували з відповідною групою моноалергенів.
Розподіл частоти зустрічаємості позитивних шкірних проб з причинними алергенами при різних типах ринітів у міських підлітків різної статі представлений у таблицях додатку А.
2.2.2. Антропометричні та соматотипологічні.
Антропометричне обстеження згідно схеми В.В.Бунака [12] містило в собі визначення тотальних (довжини і маси тіла), парціальних розмірів (поздовжніх, охватних, поперечних, передньо-задніх) і товщини шкірно-жирових складок.
Довжину тіла вимірювали за допомогою спеціально сконструйованого універсального антропометра, з точністю до 0,5 см. Масу тіла визначали на спеціальних медичних вагах з точністю до 0,1 кг. Розрахунковим шляхом за Дю Буа визначалася площа поверхні тіла (м2):
S = MT0,425 ? RT0,725 ? 0,007184 (2.1)
де MT - маса тіла (кг);
RT - довжина тіла (см).
Всі антропометричні виміри проводилися на правій половині тіла.
За допомогою універсального антропометра приладу визначали висоту п'яти антропометричних крапок:
- верхньогрудинної - знаходиться на середині краю яремної вирізки рукоятки грудини;
- акроміальної (плечової) - зовнішня точка акроміального виросту лопатки;
- пальцевої - відповідає найнижчій точці дистальної фаланги тр