Вы здесь

Адаптація споживчої кооперації України до ринкових умов (соціально-економічний та податковий аспекти).

Автор: 
Римарська Надія Іванівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2004
Артикул:
0404U004592
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЬОВОЇ ФУНКЦІЇ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЦІ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
2.1. Аналіз стану кооперативної торгівлі та її впливу на забезпечення сільських споживачів товарами
Досягнутий у нашій державі рівень споживання продовольчих товарів загалом забезпечує калорійність, необхідну для відшкодування енергетичних затрат, пов'язаних з життєдіяльністю людини. Причому в останні роки призупинилося зниження обсягів продажу у натуральному вимірі продовольчих товарів, у 2000-2002 рр. практично для всіх найважливіших товарів 34-х груп темпи росту продажу до попереднього року коливалися від 75 до 100%, а за 2002 р. лише для шести груп товарів були нижчі, ніж 100% (масло тваринне - 95,6%; олія - 95,6%; оселедці - 87,6%; хліб і хлібобулочні вироби - 86,3%; сіль - 92,3; морозиво - 98,3%) [124, C.44-45]. Проте для цілої групи товарів рівень споживання значно нижчий від раціональних норм, а структура споживання в останні роки постійно погіршується. Гірше становище зі споживанням непродовольчих товарів, де зростає розрив між фактичним споживанням і нормами споживання основних непродовольчих товарів та нормативами забезпеченості товарами культурно-побутового та господарського призначення. Значну частку на ринку складають імпортні непродовольчі товари, які займають домінуючі позиції як у структурі споживання товарів високої якості та рівня ціни, так і вживаних товарів з низьким рівнем ціни. Внаслідок цього на сегменті низькодохідних груп споживачів втрачають конкурентні позиції товари вітчизняного виробництва. Загалом, якщо у структурі офіційно облікованого роздрібного товарообороту частка продовольчих товарів вітчизняного виробництва стабілізувалася у 2000-2002 рр. на рівні 93,2-93,6%, то для непродовольчих товарів питома вага імпорту перевищує 40-42%, у тому числі одяг - 58-62%; шкіряне, текстильне взуття 61-73%; електротовари - 82-87%; обчислювальна техніка - 90,5-80%; телерадіотовари - 92,3-94,1%; фототовари - 94,5-96,9% відповідно [124, C.40-43].
Тенденції, що склалися на внутрішньому ринку товарів і послуг для населення, негативно впливають на показники макроекономічних змін. Саме тому у Посланні Президента України до Верховної Ради України 2002 р. першим із стратегічних пріоритетів щодо розвитку внутрішнього ринку на 2000-2004 роки було визначено "випереджаюче зростання внутрішнього попиту", причому підкреслено "...особливе значення ...зміцнення позицій середнього класу, в тому числі за рахунок розвитку малого бізнесу і фермерства" [115, С.9]. Цей пріоритет випливає з відставання динаміки зміни кінцевих споживчих витрат, у тому числі домашніх господарств, і обсягу ВВП після фінансової кризи 1998 року у період 1999-2000 рр. (Додаток В, табл. 1). Ще більше це відставання властиве динаміці зміни кінцевих споживчих витрат і виробництва товарів народного споживання (відповідні індекси змін до рівня попереднього року за 1999 р. - 98,1 та 107,2%; за 2000 р. - 102,5 та 124,5%). Аналогічна тенденція складається і у 2001-2002 рр.: індекс зміни кінцевих споживчих витрат домашніх господарств дорівнює 109,6 та 106,1%, а індекс виробництва товарів споживання - 110,2 та 108,4%. Дещо суперечить цій тенденції порівняння динаміки зміни обсягу продажу споживчих товарів (114,5; 116,1%), обсягу товарообороту торгівлі і громадського харчування (125,0; 108,1%), та роздрібного товарообороту (112,6 та 114,8%), що пояснюється експансією на внутрішній ринок імпортних товарів. Показово, що динаміка внутрішнього реалізованого попиту (за винятком 2000 р.) за період 1999-2002 рр. випереджує динаміку обсягів виробництва продукції сільського господарства.
Задоволення потреб може здійснюватися різними способами - придбання товарів в підприємствах роздрібної торгівлі, на організованих і неорганізованих ринках або самозабезпечення. В останні роки у задоволенні потреб сільського населення, особливо в продуктах харчування, все більшу частку займає споживання сільськогосподарської продукції, вирощеної у особистих підсобних господарствах, що негативно впливає на розвиток роздрібного товарообороту споживчої кооперації.
Особливої уваги заслуговує реалізація товарів поза межами офіційної торгівлі, що знаходить відображення у статистичних даних про продаж на одну особу окремих товарів, абсолютно невідповідних навіть мінімальним нормам споживання. Так, у 2002 р. обсяг продажу м'яса та птиці на одну особу дорівнював - 2,1 кг; ковбасних виробів - 1,9 кг; масла тваринного - 0,5 кг; консервів м'ясних - 0,1 кг; чаю - 0,1 кг; кави - 0,1 кг; горілки і лікеро-горілчаних виробів - 2,5 л; коньяку - 0,2 л; тютюнових виробів - 499,8 шт. [124, С.44-45]. Причому, для переважної більшості з 34-х основних груп продовольчих товарів за 2000-2002 р. обсяги продаж у натуральних вимірниках практично не змінилися (за винятком тютюнових виробів - ріст у 1,8 р., безалкогольних напоїв - у 1,7 р.).
Кризовий стан на внутрішньому ринку товарів і послуг для населення не оминув і систему споживчої кооперації, де за період 1996-2000 рр. обсяги діяльності підприємств торгівлі споживчої кооперації у діючих цінах істотно зменшувалися (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка обсягів роздрібного товарообороту споживчої кооперації України у 1996-2003 роках1 (у діючих цінах)
(млн грн)
ПоказникиРоки2003 у % до 19962003 у % до 20011996199819992000200120022003Товарооборот торговельної мережі2148,91211,61042,21283,41331,01403,51509,570,2107,5Оборот громадського харчування286,4235,1225,8293,1325,1363,0395,1138,0108,8Весь роздрібний товарооборот2435,31446,71268,01576,51656,11766,51904,678,2107,5Чисельність населення, млн осіб20,012,812,39,89,89,89,849,0100Товарооборот на 1 особу, грн 122113103161169180194159,0107,8 1Розраховано за [103; 110; 132; 99-103]

Так, у 2001 р. порівняно з 1996 р. товарооборот Укоопспілки в діючих цінах зменшився на 32,0%. При цьому зменшення загального обсягу товарообороту відбулося через значне зменшення