Становлення розподільчої логістики на підприємствах

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЗАСТОСУВАННЯ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ЛОГІСТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
2.1. Стан машинобудівної галузі та обґрунтування вибору об’єктів дослідження
Машинобудівна галузь є базою технічного переозброєння всього виробництва. Від
розвитку машинобудування залежать масштаби і темпи впровадження сучасного
прогресивного обладнання, рівень механізації і автоматизації виробництва у всіх
галузях промисловості, сільському господарстві, транспорті.
Високий економічний потенціал країни забезпечується великою часткою
машинобудування у структурі обробних галузей. Машинобудівний комплекс –
найбільший в промисловості України. На машинобудування і металообробку припадає
більш як 40% зайнятого промислово-виробничого персоналу, близько 30 %
загального обсягу промислової продукції і вартості основних
промислово-виробничих фондів. Розвиток цього комплексу є основою
науково-технічного прогресу в усіх галузях народного господарства, підтримання
обороноздатності країни тощо. Завдання машинобудівного підприємства – випускати
машини, прилади і устаткування найвищого технічного рівня, які забезпечували б
підвищення продуктивності праці, зниження матеріаломісткості та енергоємності
продукції. Велика роль машинобудування також і у виробництві товарів народного
споживання.
В Україні машинобудування серед усіх інших галузей займає провідне місце. Про
це свідчить питома вага основних промислово-виробничих фондів та продукції
даної галузі у основних фондах та продукції всієї промисловості (див. табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Питома вага основних промислово-виробничих фондів та продукції машинобудування
у основних фондах та продукції промисловості України у 1998-2002 рр., %
Показник
Роки
1998
1999
2000
2001
2002
1. За обсягом продукції, яка виготовляється
16,4
18,6
19,2
19,4
21,8
2. За вартістю основних промислово-виробничих фондів
13,8
12,9
12,4
12,9
13,3
Рівень розвитку машинобудівної галузі характеризує розвиток базових, соціальних
виробництв та сфери послуг. Базові виробництва отримують різні машини,
верстати, технологічне і силове устаткування, контрольно-вимірювальні апарати,
технічні засоби автоматики. Сфера соціальних виробництв потребує машин для
сільського господарства, технологічного устаткування для легкої та харчової
промисловості, а також товарів кінцевого споживання, зокрема легкових
автомобілів, побутової техніки, телевізорів, радіоприймачів, відеотехніки,
велосипедів, годинників та ін. Сфера послуг одержує різноманітне устаткування
для науки, освіти, охорони здоров'я, побуту, транспорту, торгівлі, громадського
харчування.
Машинобудівний комплекс дуже складний за структурою і зв’язками з іншими
галузями економіки. Основною групою галузей і виробництв в ньому є власне
машинобудування, яке має вагомий потенціал. Структура машинобудування
надзвичайно складна. Найбільшими галузями (за чисельністю
промислово-виробничого персоналу) є приладобудування, тракторне і
сільськогосподарське, електротехнічне, залізничного транспорту, автомобільне,
хімічне та нафтохімічне, верстатобудівне та інструментальне машинобудування.
Кожна галузь машинобудування тісно пов’язана з певною галуззю (або кількома)
економіки і разом з нею утворює відповідний міжгалузевий комплекс.
Кількість підприємств у машинобудівній галузі по Україні в цілому у 2002 р.
склала 10345. Машинобудування в Україні розміщене майже в усіх великих і
середніх містах. Широка географія розвитку машинобудівного комплексу зумовлена
його невибагливістю до конкретних природних чи сировинних чинників, хоч і ці
чинники певною мірою можуть впливати на його поширення.
За технологічними, металомісткими і значущими ознаками машинобудівне
виробництво поділяють на такі види:
— важке, загальне, середнє;
— виробництво високоточних механізмів;
— виробництво приладів та інструментів;
— виробництво металевих виробів та заготовок;
— ремонт машин і устаткування.
За призначенням машинобудування в Україні поділяють на цивільне і військове.
Підприємства військово-промислового комплексу (ВПК) виготовляли 40% вартості
продукції машинобудування України і стільки ж вартості продукції ВПК колишнього
СРСР. До цивільного машинобудування належать сільськогосподарське і
тракторобудування, приладобудування, електротехнічне машинобудування,
автомобілебудування, хімічне і нафтохімічне, верстатобудівне та інструментальне
машинобудування; машинобудування для легкої та харчової промисловості,
виробництво побутових машин, будівельно-дорожнє та комунальне машинобудування,
гірничо-шахтне і гірничорудне машинобудування.
Усі ці види машинобудування належать в основному до базових виробництв, їх
частка в товарній продукції сягає 44%, а кількість працюючих - близько 41%
зайнятих у машинобудівній галузі.
Машинобудування ВПК і базових виробництв виробляли понад 80% вартості товарної
продукції України до розпаду колишнього Радянського Союзу. Приблизно стільки ж
було зайнято працівників у відсотковому співвідношенні з кількістю всіх
працюючих у машинобудуванні. Внаслідок такої економічної та інвестиційної
політики Україна не мала сучасного машинобудування магістральних електровозів,
електропотягів для приміських ліній та метрополітену, пасажирських вагонів,
зернозбиральних, картоплезбиральних комбайнів і багатьох інших машин.
Недостатньо розвивався комплекс виробництв товарів народного споживання, частка
якого в машинобудуванні становила не більше 20%. Мало вироблялося легкових
автомобілів, побутових холодильників, пральних машин, радіоприймальних
приладів, телевізорів, магнітофонів, м