РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ МАТЕМАТИЧНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ
ТА НАВИЧОК МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ З ПМР
У розділі обrрунтовано необхідність подальшого дослідження проблеми створення нової системи оцінювання математичних знань, умінь та навичок учнів початкових класів з ПМР. З метою вивчення стану засвоєння математичного матеріалу в цієї категорії дітей складена і апробована система діаностичних завдань. За результатами аналізу та узагальнення особливостей виконання завдань цієї методики дітьми з ПМР охарактеризовано рівень засвоєння ними математичних знань, умінь і навичок та типи труднощів, що виникають при оволодінні ними.
2.1. Теоретичне підгрунтя визначення стану
знань, умінь та навичок у молодших школярів з ПМР
Останній період розвитку суспільства означений реформуванням системи педагогічного оцінювання навчальних досягнень школярів з різних дисциплін у школах [3, 127, 134]. Оцінювання знань є важливим не лише навчальним, а й виховним та психологічним фактором. Перевірка - це не тільки контроль за роботою учня, а й дидактичний засіб, покликаний стимулювати школярів до засвоєння програмного матеріалу, а виставлення оцінки - форма виховної роботи через використання нагороди і покарання. Водночас, завдяки перевірці вчитель здобуває зворотну інформацію про якість засвоєння учнями відповідного матеріалу, що дозволяє йому визначити недоліки, допущені ним під час викладу матеріалу і зробити відповідні корективи щодо застосованих форм роботи. З психологічного погляду важливим є той факт, що перевірка і оцінювання знань викликає в учнів значну кількість чуттєвих реакцій і є суттєвим мотиваційним фактором [5, 6].
Вирішення важливого завдання спеціальної школи - підвищення якості навчально-виховного процесу - також потребує удосконалення системи педагогічного оцінювання. Це пов'язано насамперед з переборюванням формалізму, з посиленням відповідальності вчителя за роль педагогічної оцінки як фактора управління навчальною діяльністю школярів і стимулятора їх розвитку, корекції недоліків пізнавальної та емоційно-вольвої сфери. Об'єктивне оцінювання знань багато в чому визначає ставлення учнів до навчальних предметів, їх соціальний статус у колективі, а також сприяє формуванню в школярів адекватної реакції на свої знання та уміння, самокритичності, розвитку таких рис характеру як старанність, акуратність, уміння володіти собою, правдивість тощо [3, 5, 42, 66, 105, 118, 127, 179, 175, 194].
Перевірка знань і умінь школярів у спеціальній школі для дітей з ПМР безпосередньо пов'язується з виставленням оцінки. Оцінювання знань вимагає індивідуального підходу в поєднанні з однаковими для всіх критеріями з метою забезпечення справедливості оцінки, на яку учні реагують дуже емоційно. Оцінка дозволяє учням з ПМР наочно пересвідчитись у тому, що вони оволоділи певним рівнем знань, і це виступає важливим фактором їхнього подальшого ставлення до навчальної дисципліни. Перевірка без оцінок малоефективна, тому що школярі не можуть наочно відчути свої результати, не усвідомлюють рівень своїх знань, і це знижує самоконтроль, а разом з тим і почуття відповідальності за свою роботу. Перевірка наявних у дитини знань дозволяє вчителю виявити їх недоліки, визначити специфічні труднощі у навчанні [57, 58, 62, 116, 177, 194].
Завдяки спільній роботі багатьох науковців створюються системи контролю за станом засвоєння програмного матеріалу різними категоріями дітей [58, 62, 72, 116, 176, 178, 179]. Аналіз спеціальної психолого-педагогічної літератури свідчить, що проблема засвоєння та оцінки результативності оволодіння програмним матеріалом учнями з ПМР довгий час спеціально не вивчалась. Відмітимо, що частина дослідників [77, 153, 169], вивчаючи особливості письма школярів з мовленнєвою патологією, виявила у них дисграфічні та орфографічні помилки, проте дослідження стану знань, умінь з рідної мови не входило в коло їхніх наукових інтересів. Особливості засвоєння учнями з мовленнєвим недорозвитком (при збереженому інтелекті та слуховій функції) такого навчального предмета як математика були вивчені недостатньо [41, 78, 109]. Очевидно, що цей факт негативно позначився на методах навчання, оскільки не було можливості виявити і врахувати характер оцінки результатів навчання в залежності від рівня мовленнєвого порушення. Разом з тим, виявлення знань кожного з учнів і умінь їх з будь-якого предмета є необхідним першим кроком організації ефективного навчання [14, 42, 62, 134, 140, 177].
Останнім часом активізувався науковий пошук щодо створення нових технологій оцінювання стану знань дітей з ПМР з різних навчальних дисциплін. Розроблені методики діагностики рівнів засвоєння знань з граматики та орфографії рідної мови [179], математики [178], природознавства [116].
Однак, визначення рівнів та суттєвих особливостей засвоєння молодшими школярами з ПМР знань, умінь та навичок з математики є надалі важливою і актуальною проблемою, вирішення якої може стати основою для удосконалення попереджувальної та корекційної роботи з даною категорією учнів. Базуючись на цих констатаціях, визначено мету, завдання та гіпотезу цього етапу дослідження.
Його метою є вивчення стану математичних знань та умінь у молодших школярів з ПМР. Для досягнення мети нами було намічено такі завдання:
1) вивчити рівні засвоєння знань, умінь та навичок з математики молодшими школярами з ПМР;
2) визначити та охарактеризувати типові труднощі та помилки, які спостерігаються в учнів з ПМР у процесі виконання математичних завдань.
Для вирішення цих завдань було організоване і проведене дослідження, яким охоплено 310 учнів 1-4-х класів з 2-м та 3-м рівнем загального недорозвитку мовлення зі складною дислалією, ринолалією, дизартрією спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з ВРМ міста Львова, міста Василькова Київської області та міста Хотина Чернівецької області, а також багатопрофільного навчально-реабілітаційного центру для дітей з вадами психофізичного розвитку міста Кам'янця