РОЗДІЛ 2. ТАВРІЙСЬКА ЄПАРХІЯ
ТА ЇЇ ДУХОВНО-НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ
2.1. Особливості Таврійської єпархії
Серед регіонів України, що входили до складу Російської імперії, Таврійська губернія, з огляду на низку обставин, займала особливе місце. У зв'язку з цим необхідно розглянути етнічні і конфесійні особливості цього регіону, а також проаналізувати позиції Православної Церкви в ньому.
Однією з найважливіших особливостей губернії була її етнічна і релігійна строкатість. Пов'язана вона була з особливим географічним місцем розташування й історичними колізіями регіону, що став одним із центрів міграційних процесів.
Прекрасну ілюстрацію для з'ясування етноконфесійної ситуації в краї дають результати проведеного в 1897 році першого загального перепису населення. Відповідно до нього в Таврійській губернії на той момент мешкало 1.447.790 жителів, із яких 762.802 чоловіки і 684.986 жінок.
Національний склад губернії був дуже різноманітним. Найчисленнішою етнічною групою були представники слов'янських народів.
З них східні слов'яни становили абсолютну більшість - 70,8% (42,2% українців, 27,9% росіян і 0,7% білорусів) від загальної кількості населення. У цифрах це становило 1.025.310 осіб (611.121 українець, 404.463 росіяни і 9.726 білорусів).
Південні слов'яни були представлені в основному болгарами. Їх у губернії нараховувалося 2,8% (41.260 осіб).
Із західних слов'ян у першу чергу необхідно згадати поляків і чехів. Перші становили 0,7% (10.112 осіб), а другі - 0,1% (1.962 осіб).
Серед інших груп населення найбільш численними були тюркомовні народи, що мешкали в основному в Криму. Зокрема кримські татари від загального числа населення губернії становили 13,0% (187.947 осіб). Серед тюркомовних народів перепис відзначав також караїмів і кримчаків, що становили 0,6% (8.911 осіб). До тюркських етносів належало і турецьке населення губернії - "переважно сторонній випадковий елемент", що становило усього 0,2% (2.197 осіб) [357, с. 2?.
Наступною за чисельністю етнічною групою в регіоні були німці. Їх було 5,4%, що становило 78.305 осіб.
Далі йшли менш численні народи: євреї - 3,8% (55.418 осіб), греки - 1,3% (18.048 осіб), вірмени 0,6 % (8.938 осіб), молдавани 0,2% (2.259 осіб), естонці 0,2% (2.210 осіб), цигани 0,1% (1.433 особи). Представники інших етнічних груп разом становили 0,2% (3.484 особи) [Там само?.
Перепис 1897 року наочно ілюструє також різноманіття конфесійного складу населення Таврійської губернії. Характерно, що сповідувати одну і ту ж саму релігію могли дуже різні етноси, і навпаки - представники того самого народу могли мати різну конфесійну приналежність.
У відсотковому й абсолютному відношенні найбільша кількість жителів були християнами. Проте ця численна група, у свою чергу, характеризувалася значною конфесійною строкатістю.
Найбільшу частку становили православні й одновірці - 73,9% (1.069.556 осіб). До них належали, насамперед, українці, росіяни, білоруси, болгари і греки. Той факт, що значну частину православного населення регіону складали болгари і греки, які не знали ні російської, ні церковно-слов'янської мов, можна віднести до однієї з демографічних особливостей Таврійської губернії. При цьому священики, діставши призначення в такі парафії, змушені були самостійно вивчати рідну мову своєї пастви [148, арк. 18-19].
Дані про старообрядників і представників різноманітних течій так званого російського розколу і сектантства (молокани, штундисти й ін.), дуже суперечливі. За даними загального перепису 1897 р., їх було 13.724 особи, що становило 1,0%. Проте за достовірнішими підрахунками Таврійського губернського статистичного комітету, в губернії їх у тому ж році мешкало не менше 32.982 осіб, тобто більш ніж 2,4% [296, 1899. - №15-16. - С. 1142]. Але і ця цифра, як видно, не повна. Належачи здбільшого до східних слов'ян, багато хто із сектантів воліли записуватися православними, продовжуючи таємно сповідувати свою віру.
Представників протестантських церков у губернії налічувалося 4,7% (68.512 особи). Серед них було: лютеран 3,0% (42.654 особи) і меннонітів 1,7% (25.508 осіб). Щодо етнічного складу вони були представлені німцями - 95,4% (65.329 осіб), естонцями - 3,1% (2.154 особи) й іншими народностями - 1,5% (1.029 осіб).
Далі за кількісними показниками йшли римо-католики, яких у регіоні було 2,0% (29.393 особи). В етнічному відношенні серед них спостерігалася велика розмаїтість: німці становили 42,6% (12.534 особи), поляки - 33,5% (9.834 особи), українці - 8,6% (2.536 осіб), чехи - 5,8% (1.701 особа), французи й італійці - 4,9% (1.437 осіб) і представники інших народів - 4,6% (1.351 особа).
Практично усе вірменське населення губернії було або вірмено-григоріанами - 0,5% (7.494 особи) або вірмено-католиками - 0,1% (1.206 осіб). При цьому в перших був навіть свій архієпископ. Він мав кафедру у Феодосії, куди вона була переведена з Кишинева [Там само, 1869. - №1. - С. 22].
З нехристиянських конфесій у губернії переважали мусульманство й іудаїзм.
Іслам, сконцентрований в основному в Криму, репрезентували кримські татары (98,4%), турки (0,9%), цигани (0,6%) і деякі інші народи (0,1%). Разом вони становили 13,2% усього населення, або 190.800 осіб. За даними Таврійської духовної консисторії, кількість мусульман у губернії наприкінці XIX ст. дорівнювала 200.500 особам. При цьому ісламська конфесія була представлена в Криму "у всій повноті своєї ієрархії на чолі з муфтієм" [Там само].
Іудаїстський напрямок був представлений двома течіями - талмудичним іудаїзмом і караїмізмом. Перший сповідували євреї, яких налічувалося 60.752 особи (4,2%), другий - караїми, яких було 6.166 осіб (0,4%). За даними Таврійського губернського статистичного комітету останніх у 1897 р. нараховувалося 7.275 осіб.
Крім осілих жителів, у губернії завжди знаходилася велика кількість стороннього населення, що вирізнялося своєю етноконфесійною строкатістю і великою п
- Київ+380960830922