РОЗДІЛ 2
ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ОПЕРАТИВНОГО ОЦІНЮВАННЯ ВИТРАТ
БУРОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Задачі оптимального оцінювання витрат на буріння свердловини можна поділити на
дві групи: задачі, що розв’язуються на стадії складання оптимізованого проекту,
та задачі, які необхідно розв’язати у процесі буріння свердловини [77].
У даному розділі розглянута друга група задач, від розв’язку яких значною мірою
залежить ефективність процесу буріння свердловин.
Економічні засади оцінювання витрат на буріння свердловин на нафту і газ, що
пропонуються, розроблені з врахуванням особливостей процесу буріння.
Обґрунтовуються та оцінюються напрямки підвищення оперативності оцінювання
витрат в процесі буріння свердловин. У цьому контексті аналізуються моделі
собівартості метра проходки, а також методики збору даних та експериментальних
досліджень. Об’єктом досліджень обрано процес формування витрат на буріння
нафтових і газових свердловин в умовах Прикарпаття. Сформульовані основні
задачі моделювання витрат на буріння свердловини, проведена декомпозиція
процесу буріння на декілька послідовних у часі етапів. Це дало змогу
сформулювати базову ціль оцінювання витрат на буріння свердловини: пошук
рішення для досягнення мінімуму собівартості буріння свердловини.
Досліджені взаємозв’язки показників собівартості буріння свердловини з
параметрами режиму; створено дерево цілей та дана економічна оцінка
ефективності методів оперативного оцінювання витрат на буріння свердловин.
2.1. Методика, основні методи досліджень та аналіз структури виробничого
процесу буріння свердловин
В останні роки для досліджень економіки дуже інтенсивно розробляються методи
моделювання. Моделі економіки будуються як для теоретичних цілей економічного
аналізу, так і для практичних цілей планування, управління та прогнозування. У
відповідності з цим їх класифікують на такі типи: моделі планування (зокрема
оптимального планування), моделі управління, моделі прогнозу, моделі зростання,
моделі рівноваги. Змістовна модель економіки об’єднує такі основні процеси:
виробництво, споживання, управління, планування, фінанси і т.п. Але в існуючих
моделях практично завжди наголос робиться на якийсь один процес (наприклад,
планування), тоді як всі інші розглядаються у спрощеному вигляді.
Залежно від того, якому економічному процесу приділяється більша увага при
побудові та аналізі моделі економіки, використовують і відповідний математичний
апарат. Моделі планування базуються, зазвичай, на системі лінійних алгебраїчних
рівнянь і нерівностей, оскільки задача планування являє собою балансову ув’язку
виробництва і споживання, різних складових частин, що математично виражаються у
вигляді рівнянь та нерівностей.
Моделі оптимального планування вирішують екстремальні задачі з обмеженнями і,
зазвичай, це задачі лінійного програмування типу: знайти максимум лінійної
функції при обмеженнях . Економічна інтерпретація цієї задачі така. Вектори ()
інтерпретуються як способи виробництва, де числа - виробництво продукту з
номером і у способі з номером j; - інтенсивність застосування способу j; -
ресурси, або планове завдання виробництва продукції і.
Тоді задача оптимального планування полягає у наступному: визначити
інтенсивності виробничих способів таким чином, щоб були виконані планові
завдання; щоб не було перевитрат наявних ресурсів, а деяка окрема складова
частина була вироблена у максимальній кількості.
Моделі управління базуються на різного роду екстремальних задачах, зокрема,
задачах оптимального управління за принципом максимуму Понтрягіна
[6,65,119,137].
Моделі зростання породжують екстремальні задачі особливого виду, що базуються
на ідеї керованості економічних процесів.
У моделях прогнозу використовують апарат кореляційного та регресивного аналізу,
ймовірності процесу та інші методи, що використовуються у задачах
прогнозування.
Моделі рівноваги базуються на теорії ігор.
Правильність побудованих математичних моделей економіки завжди підтверджується
оцінками адекватності такої моделі реальній дійсності. Економічна статистика
має справу зі сталими і відносно нескладними економічними розрахунками. Поява
економетрії пов’язана з твердженнями про недостатність для економічного аналізу
та прогнозування таких економіко-статистичних обчислень. Найбільший розвиток
отримали в економетрії методи множинної кореляції. Але висновки, отримані за
допомогою економетричних побудов, мають обмежене значення, тому що з довірою до
отриманих оцінок можна відноситися лише за незначних змін параметрів. Досвід
показує, що достатньо точне прогнозування економічних характеристик і
показників передбачає внесення у моделі факторів соціального значення. Це може
бути забезпечено за допомогою методів нечіткої логіки.
Оскільки у роботі розглядаються питання побудови моделі прогнозування та
оцінювання витрат на буріння свердловини на нафту і газ, то відповідно
використовується і математичний апарат лінійних алгебраїчних рівнянь,
оптимального управління, статистичні методи, методи нечіткої логіки та ін.
Математичний аналіз ґрунтується на інформації щодо процесу буріння свердловини,
тому виникає потреба у зборі даних і проведенні експериментальних досліджень
для отримання необхідної інформації.
Особливості процесу буріння свердловин, до яких належать стохастичність,
нестаціонарність, розвиненість в часі, ускладнюють дослідження властивостей
виробництва, побудову моделей та розв’язок на їх основі задач планування та
оцінювання витрат.
З метою зменшення впливу випадкових величин на залежності, що вивчаються,
значну увагу було приділено плануванню експериментів.
Процес