Ви є тут

Ефективність хімічного захисту посівів сої від бур"янів у Лісостепу України

Автор: 
Чернега Тетяна Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U004928
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Ґрунтово-кліматичні і погодні умови

Дослідження по визначенню ефективності осіннього застосування гербіцидів, а також по впливу бакових сумішей гербіцидів на забур'янення посівів сої багаторічними бур'янами проводили в стаціонарній сівозміні кафедри хімічного захисту рослин Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету, розташованої в с. Пшеничне, Васильківського району Київської області в 1998-2001 роках. Виробничий дослід з гербіцидами та впровадження наукових розробок проводили в навчально-дослідному господарстві "Великоснітинське" Фастівського району Київської області.
Ґрунт дослідних ділянок Агростанції НАУ відноситься до чорнозему типового малогумусного середньо суглинкового грубопилуватого за гранулометричним складом, з вмістом глинистих частинок 20-25 %. Ґрунтова відміна - типова для даної зони.
Орний шар (0-30 см) має зернисто-пилувату, а підорний шар - горіхово-зернисту структуру. Рівень залягання ґрунтових вод знаходиться на глибині 3-5 м. Материнська порода, карбонатний лес, спостерігається на глибині 180-210 см і містить 9-11 % карбонатів кальцію.
Чорноземні ґрунти мають високу природну родючість і характеризуються значним вмістом валових та рухомих форм поживних речовин. Зокрема, в шарі ґрунту 0-20 см міститься від 0,27 до 0,31 % загального азоту, від 0,15 до 0,25 % - загального фосфору і від 2,3 до 2,5 % - калію. Вміст рухомого фосфору (за Мачигіним) становить 3,3-3,4 мг, а рухомого калію - 9,8-10,3 мг на 100 г ґрунту.
Фізико-хімічні і водно-фізичні властивості ґрунту дослідного поля приведені в таблицях 2.1. та 2.2.
Таблиця 2.1 - Фізико-хімічна характеристика ґрунту дослідного
поля Агростанції НАУ [79]

Глибина відбору зразка, смВміст гумусу, %рН сольової витяжкиКількість карбонатів, %Ємність поглинання, мг-екв. на 100 г ґрунту0 - 104,536,87-31,935 - 454,387,301,6632,045 - 551,367,309,2019,1130 - 1400,867,3010,5015,0210 - 230-7,309,70-
Таблиця 2.2 - Водно-фізичні властивості чорнозему типового
малогумусного [22]
Глибина
горизо-ту, смОб'єм-на маса, г/см3Загальна порис-тість, %Максима-льна вологоєм-ність, %Вологість в'янення, % від ММВВологість розриву капілярів, %Польова волого-ємність, %Повна волого- ємність, %5 - 251,255213,610,819,728,241,625 - 451,165513,210,719,127,347,480 -1001,275212,39,817,925,641,0135-1551,2054--15,021,545,0155-1851,205612,09,614,620,848,3230-2501,5542--15,422,127,1
Клімат Лісостепу України - помірно теплий, з середньорічною температурою повітря + 7 0 С. За багаторічними даними метеопосту Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету в зоні проведення досліджень в середньому за рік випадає 562 мм опадів. Максимум опадів припадає на літні місяці (червень і липень), а мінімум - на зимові (січень і лютий) (табл. 2.3).

Таблиця 2.3- Розподіл річної кількості опадів по окремих періодах, мм (дані метеопосту Агростанції НАУ)

Роки
спостере-
жень
Кількість опадів за рік+ до багаторічноїквітень-вересень+ до багато-річноїв травні+ до багато-річноїв червні-липні+ до багато-річної1999496-66,2258,9-73,133,5-14,5106,7- 40,32000547-15,4353,3+21,330,7-17,3199,0+52,02001556-6,1332,3+0,335,9-12,1185,1+38,1Багаторічна562-332,0-48,0-147,0-
За роки досліджень опади випадали в межах 496-556 мм. Найбільш посушливим був 1999 рік (табл. 2.4), коли випало на 66,2, а за вегетаційний період - на 73,1 мм менше від середніх багаторічних показників. Вологішими були 2000 (табл. 2.5) і 2001 роки (табл. 2.6), за вегетаційні періоди яких опадів випадало в межах або дещо більше норми.
На кількість проростаючих бур'янів та ефективність ґрунтових гербіцидів суттєво впливає кількість опадів і наявність доступної вологи у верхньому шарі ґрунту в травні. За цим показником найбільш посушливим виявився травень 2000 року, коли опадів випало на 17,3 мм менше від середньої багаторічної їх кількості. В інші роки проведення досліджень дефіцит вологи так гостро не відчувався, коли в травні опадів випадало 33,5-35,9 мм.
Таблиця 2.4 - Метеорологічні показники 1998 - 1999 рр., (дані метеопосту Агростанції НАУ)
Метеорологічні
показникиМісяці 1998 рокуМісяці 1999 рокуЗа 12
місяців За ве- гетацію101112123456789
Опади, мм1 декада23,06,0 4,2 1,414,215,2 5,50,0 5,929,3 4,00,02 декада20,025,615,313,013,910,823,124,817,611,0 67,410,53 декада34,02,70,010,57,219,9 2,48,723,519,4 3,82,0за місяць77,034,319,524,935,345,931,033,547,059,7 75,212,5495,8258,9Середня багаторічна
кількість опадів, мм343849403732464864835734562332Відхилення від середньої
багаторічної кількості
опадів, мм43,0- 3,7- 29,5- 15,1- 1,713,9- 15,0- 14,5- 17,0- 23,318,2 - 21,5- 66,2 -73,1
Середня температура
повітря, 0 С7,7- 3,1- 6,5- 3,2- 2,52,611,212,221,221,818,914,1Середня багаторічна
температура повітря, 0 С7,81,9- 2,7- 6,9- 4,90,28,415,318,519,6 18,914,3Відхилення від середньої
багаторічної температури
повітря, 0 С- 0,1- 5,0- 3,83,72,42,42,8-3,12,72,20- 0,2
Таблиця 2.5 - Метеорологічні показники 1999 - 2000 рр., (дані метеопосту Агростанції НАУ)
Метеорологічні
показникиМісяці 1999 рокуМісяці 2000 рокуЗа 12
місяців За ве- гетацію101112123456789
Опади, мм1 декада21,00,04,05,75,12,714,50,013,390,20,827,92 декада5,48,56,19,823,07,93,22,729,312,62,332,03 декада1,9 27,238,59,55,012,020,728,014,039,62,919,3за місяць28,335,748,625,033,122,638,430,756,6142,4