РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ПРОГРАМА І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови проведення досліджень
Дослідне господарство Білоцерківського державного аграрного університету
розташоване в центрі північної частини правобережного Лісостепу України і
характеризується помірноконтинентальним кліматом і належить до зони нестійкого
зволоження.
За багаторічними даними середньорічна температура повітря становить 7°С, але в
окремі роки бувають значні відхилення (від 5 до 8°С). Максимальна температура
повітря влітку досягає 37–39°С, а мінімальна взимку - -36°С. Умови
вегетаційного періоду, в основному, сприятливі для росту і розвитку цукрових
буряків. Тривалість його складає 160–190 днів, сума позитивних температур вище
10°С - 2650°С. Відносна вологість повітря за даними Білоцерківської
метеостанції в середньому за рік становить 77 %, влітку зменшується до 50 % і
підвищується взимку до 85 %.
Серед несприятливих явищ природи, що зумовлюють зниження урожаю всіх
сільськогосподарських культур, найбільш небезпечними є суховії. Кількість днів
з інтенсивними суховіями у Білоцерківському районі за період квітень–вересень у
середньому становить 3, найбільше - 7 днів. Імовірність років з суховіями - 47
%.
До несприятливих метеоявищ також відносяться і весняні та осінні приморозки.
Останні весняні приморозки закінчуються в середньому 26–28 квітня, а перші
осінні починаються 6–7 жовтня. В окремі роки останні весняні приморозки
припиняються або раніше (12.04), або пізніше (13.05), а осінні починаються
значно раніше (15.09), або пізніше (10.11) від середніх багаторічних строків.
Залежно від цього й тривалість безморозного періоду відповідно зменшується або
збільшується (136–199 днів). В середньому тривалість безморозного періоду
становить 160 днів.
Середньорічна сума опадів становить 538 мм і коливається в межах від 350 до 850
мм. Сума опадів за період з температурою повітря понад 10°С становить у
середньому 316 мм.
Опади протягом року розподіляються нерівномірно: найбільше їх буває у теплу
пору року, коли переважають вологі північно-західні вітри, а найменше - у
зимовий період. Навесні в березні–травні опадів випадає значно менше (129 мм),
ніж у літні місяці (201 мм). У квітні і травні спостерігається інтенсивне
збільшення температури, в результаті чого відбуваються великі втрати вологи з
ґрунту, що, в свою чергу, веде до порушення нормального розвитку рослин.
Найбільша кількість опадів припадає на липень (72 мм), а найменша - на січень
(28 мм). Восени випадає 120 мм опадів.
Недостатні запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під цукровими
буряками найчастіше бувають у серпні (48 мм) і вересні (46 мм), коли коренева
система рослин розташована, в основному, в глибоких шарах ґрунту і відбувається
інтенсивне наростання маси коренеплодів і накопичення цукру.
Значення опадів у процесі формування урожаю дуже велике. При відсутності або
малій кількості опадів створюються несприятливі умови для сільськогосподарських
культур, погіршується їх стан, зменшується урожайність. Тепла й волога погода
літнього періоду, а також відсутність приморозків, сприяють нормальній
вегетації сільськогосподарських культур. Проте в теплий період майже щороку
спостерігаються короткочасні (10–20 днів) періоди без дощу. Біля 40 % років
буває з недостатньою кількістю опадів у літній період, що впливає на рівень
урожаїв цукрових буряків. Тому агротехнічні заходи, спрямовані на накопичення
вологи в ґрунті після збирання попередника у літньо–осінній, зимовий і весняний
періоди часто відіграють вирішальну роль в отриманні високих урожаїв цукрових
буряків.
Протягом осінніх місяців у середньому випадає 265 мм опадів, що при незначному
випаровуванні у цей період спричиняє високе зволоження ґрунту, призводить до
зниження цукристості і відновлення росту листя у цукрових буряків.
Слід відзначити, що в окремі роки спостерігаються значні відхилення від
середніх багаторічних елементів клімату, що призводить до відхилень строків
настання весни, початку і завершення вегетації рослин, весняних і осінніх
приморозків. Але в цілому аналіз кліматичних умов району показує, що вони
цілком сприятливі для вирощування і отримання високих урожаїв цукрових
буряків.
Рельєф дослідного поля - слабо хвиляста рівнина з невеликим нахилом поверхні з
півдня та південного заходу. Ґрунтові води залягають глибоко і впливу на
водопостачання рослин не мають. Ґрунтоутворюючою породою є дрібнопилуватий
карбонатний лес.
Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий вилугуваний, середньоглибокий,
малогумусний, легкосуглинковий. Вміст крупного пилу в орному шарі - 49,9–58,3
%, фізичної глини - 30,6–34,4 %, мулу - 18,7–24,2 %, піску - 9,9–19,4 %.
Агрохімічна характеристика ґрунту: вміст гумусу (за Тюріним і Кононовою) -
3,5–4,2 %, азоту, що легко гідролізується (за Корнфілдом) - 90–120, рухомого
фосфору і обмінного калію (за Чириковим) відповідно 130–160 і 120–130 мг/кг
ґрунту. Ґрунт дослідного поля має середню нітрифікаційну здатність - 2,0–3,5 мг
на 100 г абсолютно сухого ґрунту, середньозабезпечений валовими формами Р2О5 і
К2О (відповідно 0,06 і 1,44 %).
Глибина гумусового горизонту 50–60 см, карбонати Са і Мg залягають на глибині
50–65 см. Гідролітична кислотність становить 1,5–1,8 мг-екв./100 г ґрунту.
Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН сольове 6,5–6,9). Ємність
поглинання 25–28 мг-екв./100 г ґрунту. Серед обмінних катіонів головна роль
належить кальцію (16,5–22,1 мг-екв./100 г ґрунту). Вміст магнію становить
всього 2,4–4,01 мг-екв./100 г ґрунту.
Оскільки основний урожай цукрових буряків формується в ґрунті, то при його
обробітку необхідно створити досить пухкий шар, який
- Київ+380960830922