РОЗДІЛ 2
Емпіричне дослідження впливу психологічних особливостей особистості на вибір
нею цивільного шлюбу
2.1. Теоретико-методологічні та методичні підходи до дослідження вибору
цивільного шлюбу
Як вже було зазначено вище, наявність або відсутність певних особистісних
властивостей впливає на рівень задоволеності шлюбом; для різних форм
шлюбно-сімейних стосунків вони є різними.
Методологічною основою дослідження впливу властивостей особистості на вибір нею
цивільного шлюбу та розвитку здатності до здійснення молоддю оптимального
вибору форми шлюбно-сімейних стосунків є особистісний підхід до вивчення явищ у
сімейних взаємостосунках.
Дослідження психологічних особливостей особистості, що обумовлюють
оптимальність вибору нею цивільного шлюбу, побудоване на засадах
експериментально-генетичного методу (Л.С. Виготський, С.Д. Максименко та ін.),
який дозволяє відійти від вивчення ізольованих особливостей і спрямувати пошук
на цілісні характеристики психічного розвитку. Так, нами використовується
принцип аналізу за одиницями (з’ясування зв’язків та відношень, що лежать в
основі задоволеності шлюбом), принцип системності (виявлення закономірностей
впливу психологічних особливостей особистості на оптимальність вибору нею
цивільного шлюбу), принцип проектування (конструювання моделі розвитку
здатності до здійснення оптимального вибору форми шлюбно-сімейних стосунків)
[84].
Також важливими в методологічному плані для нашого дослідження стали
концептуальні положення про сім’ю як цілісну систему, де задоволення
шлюбно-сімейними стосунками обумовлене задоволеністю кожного з партнерів та
оптимальністю взаємостосунків між ними (Ю.Е. Альошина, Л.Я. Гозман, Н.Н.
Обозов, Р. Мей, В. Сатір, П.М. Якобсон та ін.).
Виходячи з цих положень, ми розглядаємо вибір форми шлюбно-сімейних стосунків
як специфічний прояв самоактивності особистості, яка виявляється в можливості
та готовності індивіда творити свій життєвий шлях, здійснюючи значущі
особистісні вибори, одним з яких є вибір форми шлюбно-сімейних стосунків.
Такий підход є реалізацією методологічного принципу суб’єктної активності як
вирішальної умови свідомого життєтворення особистості (Д.А. Леонтьєв, Т.М.
Титаренко, В.О. Татенко).
Суб’єктність найтіснішим чином пов’язана із здійсненням оптимального вибору
форми шлюбно-сімейних стосунків. Вона виступає як рефлексивне усвідомлення
самого себе та власних уподобань в сфері сімейних стосунків, як можливість
прийняти на себе відповідальність за власне життя та власні вибори і як творча
реалізація всіх своїх потенцій.
Що стосується особистісного підходу при вивченні психологічних особливостей
особистості, які обумовлюють оптимальність вибору нею цивільного шлюбу, слід
зазначити, що ми виходили з наступного положення С.Л. Рубінштейна: “При
поясненні будь-якого психічного явища особистість виступає як зв’язана в одне
ціле сукупність внутрішніх умов, через які переломлюються всі зовнішні впливи”
[122]. Ми враховували думку В.М. Мясищева про те, що вирішальний вплив на
особистість здійснює система суб’єктивно-оцінних індивідуально-вибіркових
відношень до дійсності, що склалася в неї [97].
З огляду на те, що в силу специфіки предмету не існує тестів, які безпосередньо
досліджували б оптимальність вибору форми шлюбно-сімейних стосунків, логічним і
виправданим є емпіричне дослідження впливу на вибір особистістю цивільного
шлюбу таких психологічних властивостей особистості як рівень розвитку
рефлексії, локус контролю та спрямованість до самоактуалізації.
Надійність і достовірність отриманих даних забезпечуються комплексним
(аналітичним, емпіричним) дослідженням проблеми: використанням валідних і
надійних діагностичних методик, адекватних меті і завданням роботи;
репрезентативністю вихідної виборки учасників дослідження; поєднанням
кількісного та якісного аналізу отриманих даних; використанням методів
статистичної обробки матеріалу.
Наше емпіричне дослідження проводилося в три етапи. Перший етап становить
констатуючу ланку дослідження, другий – формуючу, третій - контрольну. Метою
першого етапу дослідження було вивчення впливу властивостей особистості молодої
людини на вибір нею цивільного шлюбу, другого – розробка засобів психологічної
допомоги у здійсненні молоддю оптимального вибору шлюбно-сімейних стосунків та
їх апробація, третього - їх перевірка.
Констатуюча ланка дослідження проводилася двома кроками: по-перше, у
Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова (ІІ курс, 43
особи) та у Національному Авіаційному університеті (ІІІ курс, 47 осіб),
по-друге, із стабільними парами, що перебувають у цивільному шлюбі від 1 до 3
років (віком від 18 до 28 років). Загальна кількість досліджуваних студентів
становить 90 осіб, загальна кількість пар – 25 (50 осіб).
Необхідно зазначити, що якщо пошук досліджуваних студентів не був для нас
складним завданням і тривав два тижні, то пошук молодих людей, які перебувають
у цивільному шлюбі, виявився важкою задачею і зайняв приблизно один рік. Це
пояснюється тим, що групу досліджуваних студентів у достатньої для нас
кількості можливо було сформувати на базі будь-яких вищих навчальних закладів,
групу ж перебуваючих у цивільному шлюбі молодих пар у достатній кількості
знайти було неможливо, таких молодих людей доводилося відшукувати за допомогою
особистих знайомств.
У ході дослідження нами використовувалися такі методи: анкетування, бесіди,
тестування (методика дослідження рефлексії М. Куна і Т. Макпартленда “Двадцять
тверджень”, методика вивчення рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера,
- Київ+380960830922