РОЗДІЛ 2
2.1. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконувалась упродовж 2000-2004 рр. у Державному
науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових
добавок на нелінійних щурах та у спеціалізованому вівчарському господарстві ПОА
”Мрія” Яворівського району Львівської області на вівцях латвійської
чорноголової породи. Дослідження здійснювали за схемою, поданою на рис. 2.1.
Вивчення фармакодинаміки та токсичності бровальзену і бронтелу
Фармакодинаміка Токсичність Ефективність лікувальнння
Досліди на щурах Досліди на вівцях
інтактні класичний метод
на тлі нітратного навантаження на тлі нітратного навантаження
Рис. 2.1. Схема досліджень
Для дослідження використовували клінічно здорових білих щурів та овець
(баранчиків та вівцематок, віком 2-3 роки), хворих на фасціольоз, які підбирали
за принципом аналогів. Тварини сформованих груп перебували в однакових умовах
утримання та годівлі.
Для досліджень використовували препарати німецько-української
науково-виробничої фірми “Бровафарма” бровальзен (порошок), що містить 7,5 %
діючої речовини - альбендазолу, серія №233-1, термін придатності – до 05.2004
р., ТУ.У-46.15.314-98 та бронтел 10 % (розчин), (склад: клозантел –N-100 мг,
спеціальний розчинник – до 1 мл), серія №004, термін придатності – до 07. 2004
року, ТУ.У 46.15.320-98. Проведені дослідження є фрагментом науково-дослідної
тематики ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок з метою вивчення токсико- і
фармакодинаміки впливу бровальзену та бронтелу на тлі нітратного навантаження
на організм тварин.
Дослідження токсичності бровальзену і бронтелу на тлі нітратного
навантаження у щурів
Дослід проводили на 54 щурах, з яких було сформовано 3 групи (1 контрольна та 2
дослідні) по 18 тварин у кожній. Щурі, яким уводили питну воду, слугували
контролем. Тваринам І та ІІ груп перорально уводили відповідно 1/2 ЛД50
бровальзену 7,5 % (10000 мг/кг), та бронтелу 10 % (1500 мг/кг) на тлі
нітратного навантаження. Через 24, 48 та 72 години після введення препаратів у
щурів відбирали кров для проведення гематологічних і біохімічних досліджень.
Дослідження фармакодинаміки бровальзену і бронтелу на тлі нітратного
навантаження на щурах
Дослід проводили на 30 щурах, масою 180-200 г, з яких в кожен період
дослідження було сформовано 6 груп щурів по 5 тварин у кожній. Дози
антигельмінтних препаратів для щурів були вибрані такі, що застосовуються для
профілактики і лікування фасціольозу овець (бровальзен 1 г/10 кг маси тіла;
бронтел – 0,5 мл/10 кг маси тіла). Дослідним тваринам І групи задавали
всередину за допомогою зонду препарат бровальзен у дозі 0,1 г/кг, тваринам ІІ
групи - вводили підшкірно бронтел із розрахунку 0,05 мл/кг. Щурам ІІІ і ІV груп
у шлунок за допомогою металічного зонду уводили розчин нітрату натрію в дозі
0,1 г/кг протягом трьох тижнів, а потім одноразово вводили відповідно
бровальзен та бронтел у вказаних вище дозах. Тваринам V групи упродовж досліду
вводили нітрат натрію в дозі 0,1 г/кг, VІ групи - служили контролем.
На 1-шу, 3-ю, 7-му та 21-шу доби після введення препаратів щурів зважували,
декапітували (за умов легкого ефірного наркозу) та відбирали кров для
проведення гематологічних і біохімічних досліджень. Після розтину, від тварин
відбирали внутрішні органи. Їх зважували та вираховували коефіцієнти маси,
шляхом визначення відношення абсолютної маси органу в грамах до маси тіла
тварин, порівняно з даними контрольної групи [201].
Дослідження фармакодинаміки бровальзену та бронтелу на тлі
нітратного навантаження в овець
Копрологічні дослідження. Від піддослідних овець перед постановкою досліду, та
після дегельмінтизації на 14-ту та 21-шу доби відбирали проби калу з підлоги
безпосередньо після акту дефекації. Дослідження проводили за методикою
послідовного промивання фекалій на виявлення в них яєць гельмінтів Fasciola
hepatica. Визначали екстенсивність фасціольозної інвазії овець (ЕІ) та
ефективність дегельмінтизації: екстенсефективність та інтенсефективність (ЕЕ та
ІЕ). Визначення приналежності яєць гельмінтам відповідного виду проводили під
мікроскопом за малого збільшення (х 80). Екстенсивність інвазії визначали за
формулою:
ЕІ= Х/У х 100,
де Х – кількість тварин, в яких виявили яйця гельмінтів,
У – загальна кількість тварин у стаді.
Інтенсивність гельмінтозної інвазії (ІІ) визначали шляхом підрахунку кількості
яєць в одному грамі калу однієї тварини [202].
Визначення впливу антигельмінтних препаратів на тлі нітратного навантаження. У
кожний період дослідження було сформовано 5 груп овець по 3 тварини в кожній,
масою тіла 40-50 кг. Тваринам І групи задавали бровальзен у дозі 1,0 г/10 кг
маси тіла, індивідуально, всередину, вівцям ІІ групи вводили підшкірно бронтел
у дозі 0,5 мл/10 кг маси тіла. Тваринам ІІІ та ІV груп застосовували відповідно
вищевказані препарати з одночасним задаванням усередину нітрату натрію в дозі
0,1 г/кг маси тіла. Тварини V групи (хворі на фасціольоз) - були контрольними.
Через 1, 3, 7 та 21-шу доби після введення препаратів, у овець відбирали кров
із яремної вени для проведення гематологічних, біохімічних та імунологічних
досліджень.
З гематологічних показників визначали: кількість еритроцитів і лейкоцитів
шляхом прямого підрахунку в камері Горяєва; диференційний підрахунок
лейкоцитів–мікроскопічним дослідженням мазків крові; концентрацію гемоглобіну –
гемоглобінціанідним методом (з ацетонгідридом); рівень метгемоглобіну –
калометричним методом Г.О. Хмельницького та ін. [134], величину гематокриту –
мікрометодом з використанням мікроцентрифуги [203]. На основі гематологічних
показників кр
- Київ+380960830922