РОЗДІЛ 2
Технологія допрофесійної підготовки учнів Авіакосмічного ліцею на основі
особистісно орієнтованого підходу
Дидактичні умови допрофесійної підготовки учнів у авіакосмічному
ліцеї .…………………………….............................……………………………………..89
2.2. Особистісно орієнтований підхід у реалізації технології допрофесійної
підготовки ліцеїстів .…………………………………………………………………...107
2.3. Експериментальна перевірка ефективності технології допрофесійної
підготовки учнів авіакосмічного ліцею
........................................................................127
Висновки до другого розділу ………………………………………………………….177
висновки .…………………………………………………………….......................180
Cписок використаних джерел ……………………………………………...185
Додатки ……………………………………………………………………………...205
Перелік умовних скорочень
ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВПО – Всеукраїнські предметні олімпіади
ВТНЗ – вищий технічний навчальний заклад
ЕПН – економіко-правовий напрям
ЗНЗ – загальноосвітній навчальний заклад
ІН – інформаційний напрям
КВК – клуб веселих і кмітливих
МАН – Мала академія наук
МК – міжнародні конференції
НАУ – Національний авіаційний університет
НВК – навчально-виховний комплекс
РТУ – метод розвитку творчого уявлення
СГМ – соціально-гуманітарний напрям
ТВЗ – творче вирішення завдань
ТН – технічний напрям
ТРДЗВ – творчий рівень допрофесійних знань та вмінь
ШТРР – шкільний тест розумового розвитку
ВСТУП
Актуальність дослідження. Динаміка соціально-економічного, науково-технічного
розвитку суспільства, посилення ролі особистості в цих процесах, зростання
потреб в інтелектуалізації виробництва зумовлюють необхідність неперервної
освіти – „освіти протягом життя” [156].
Основою парадигми „освіти протягом життя” є постійне професійне вдосконалення
особистості, необхідною умовою якого на початковому етапі має бути професійне
самовизначення, на наступному – базові професійні знання, далі – професійне
вдосконалення. Пропедевтика професійної освіти розпочинається в старших класах
загальноосвітньої школи.
Для здійснення роботи у цьому напрямі необхідними є принципи, які визначені у
Законі України „Про освіту” в ст.6, розділу І [63]. Серед них є принцип єдності
і наступності системи освіти. Цей принцип реалізується у багатьох освітніх
аспектах. Один з них, який вважається на сьогодні актуальним, – професійна
підготовка фахівців. Якість професійної підготовки багато в чому залежить від
рівня підготовки учнів у системі середньої освіти, а саме, в наступності та
єдності змісту навчання, форм організації навчання. Особливо це стосується
старшої школи, коли є можливість формувати допрофесійний рівень знань і вмінь
та мотивацію вибору майбутньої професії.
Традиційна організація допрофесійної підготовки учнів у закладах середньої
освіти обмежується здійсненням роботи з ними на рівні професійної орієнтації, а
також через організацію відповідних консультативних пунктів. Більшість
досліджень присвячені саме означеній проблемі [1, 7, 29, 30, 37, 58, 136, 209,
212, 245 та ін.]. Однак такий підхід, на нашу думку, не забезпечує достатньої
системності у допрофесійній підготовці учнів, знижує її ефективність, що мало
сприяє наступності між допрофесійною та базовою професійною освітою у
мотиваційному, процесуальному та змістовому компонентах. Водночас психологами
доведено, що підлітки сензитивні до професійного самовизначення [13, 32, 83,
85, 86, 89, 127, 188, 222 та ін.]. Це підтверджується висновками досліджень, в
яких з’ясовано, що у старших класах навчально-пізнавальна діяльність підлітків
починає визначатися мотивами, спрямованими на реалізацію майбутнього
усвідомлення своєї життєвої перспективи та професійних намірів (Л.С.Виготський,
Л.А.Головей, А.В.Кір’якова, Чарнецкі Казимєж та ін.). Таким чином, виникає
необхідність спеціальної допрофесійної підготовки, яка враховуватиме сензитивні
параметри підліткового віку.
Дослідження з проблеми допрофесійної підготовки здійснювалися в різних
аспектах: історичному (С.Я.Батишев, А.В.Вихрущ, І.Т.Огороднікова та ін.);
філософському (І.А.Зязюн, І.С.Кон, В.Г.Кремень, В.С.Лутай та ін.);
теоретико-методологічному (С.У.Гончаренко, Н.Г.Ничкало, С.О.Сисоєва та ін.);
психологічному (Г.О.Балл, Н.А.Побірченко, В.В.Рибалка та ін.). Їх результати,
безумовно, збагачують розуміння проблеми допрофесійної підготовки учнівської
молоді. Однак теоретико-методологічні дослідження є стрижневими у вирішенні
означеної проблеми, оскільки їх результати відтворюють парадигму вирішення
завдань допрофесійної підготовки з точки зору системного підходу. Стратегічним
принципом парадигми професійної освіти є її „неперервність” (І.А.Зязюн,
Н.Г.Ничкало), що реалізується у змісті, формах організації навчання – від
середньої, професійно-технічної освіти до вищої, післядипломної, самоосвіти
впродовж життя.
Проте, неперервність і наступність у професійній освіті в педагогічних
дослідженнях вивчалися переважно у „горизонтальній” площині, тобто дослідження
стосувалися одного освітнього рівня, на якому обґрунтовувалися шляхи
допрофесійної підготовки. Це проблеми змісту профорієнтаційної роботи
(П.Р.Атутов, В.М.Мадзігон, Н.Ю.Матяш, М.П.Тименко, Б.О.Федоришин та ін.), її
організації та взаємозв'язку навчально-виховної й управлінської діяльності
загальноосвітнього навчального закладу (Л.І.Григорчук, Л.І.Костельна,
В.П.Романчук, Я.В.Цехмістер та ін.).
Водночас проблеми „вертикалі” – наступності та неперервності між загальною
середньою освітою та вищою, якщо і піднімалися у психолого-педагогічних
дослідженнях, то були висвітлені недостатньо. Наприклад, професійна орієнтація
у