РОЗДІЛ 2
КЛАСИФІКАЦІЯ ПІДСТАВ РОЗІРВАННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ З ІНІЦІАТИВИ РОБОТОДАВЦЯ
2.1. Загальна характеристика класифікації підстав розірвання трудового договору
з ініціативи роботодавця
Кожний роботодавець зацікавлений у довготривалій роботі працівника на
підприємстві, але в той же час роботодавець має право припинити трудовий
договір з тим або іншим працівником, в якому підприємство не має потреби.
Взаємну зацікавленість працівника та роботодавця один в одному створити не
завжди вдається. Трапляється, що інтереси роботодавця і працівника щодо
продовження трудових відносин не співпадають. Роботодавець вдається до
звільнень тих працівників, які з причин як об’єктивного, так і суб’єктивного
характеру перешкоджають розвитку виробництва, гальмують його або заподіюють
шкоду. На відміну від працівника, як правило, вільного у вирішенні питання про
припинення договору за власною ініціативою, роботодавець може розірвати договір
тільки за підстав, встановлених чинним законодавством.
У трудовому законодавстві, судовій практиці, юридичній літературі
застосовуються різні поняття, коли йдеться про припинення трудових відносин,
використовується різна термінологія: "припинення трудового договору",
"розірвання трудового договору", "звільнення працівника".
Деякі автори пишуть, що усі терміни: "припинення трудового договору",
"розірвання трудового договору" і "звільнення" означають припинення трудових
правовідносин, але перші два поняття застосовуються стосовно трудового
договору, тоді як термін "звільнення" застосовується щодо працівника. За
винятком випадків смерті працівника, припинення трудового договору означає
одночасне звільнення працівника. Розірвання трудового договору, на їх думку,
означає його припинення одностороннім волевиявленням [102, с. 211]. Інші вчені
зазначають, що поняття "припинення трудового договору" значно ширше двох інших
понять, оскільки розірвання трудового договору можливе лише при пред’явленні
вимоги стороною по договору. На думку авторів, якщо таку вимогу висловлює
орган, який не являється стороною трудового договору, то йдеться про його
припинення [103, с. 112]. Така позиція не зовсім є правильною. На мій погляд,
будь-який орган, який не є стороною трудового договору, не вправі припиняти дію
трудового договору. Таке право може надаватися лише безпосереднім учасникам
спірних трудових правовідносин, тобто працівнику і роботодавцю.
З.К. Симорот визначав сутність поняття "звільнення з роботи" як припинення або
розірвання трудового договору. Розкриваючи його зміст, З.К. Симорот зауважував,
що звільнення з роботи може мати місце за угодою сторін, з ініціативи
працівника, роботодавця або на вимогу профспілкового чи іншого компетентного
органу [104, с. 241]. О.В. Ярхо пише, що три випадки припинення трудових
правовідносин – з ініціативи працівника, роботодавця чи профспілкового органу в
Кодексі називаються "розірванням трудового договору", на практиці припинення та
розірвання трудового договору називають звільненням [105, с. 63-64]. З такою
позицією не можна цілком погодитися, оскільки припинення трудового договору в
разі смерті працівника не можна визнати його звільненням.
Р.З. Лівшиць вважав, що припинення трудового договору охоплює як випадки
закінчення трудового договору за ініціативою однієї із сторін або на вимогу
профспілкового органу (ці випадки називаються розірванням), так і всі останні
випадки закінчення трудового договору, в тому числі не за ініціативою однієї із
сторін договору чи органу [106, с. 37-40].
Досить цікавою є точка зору О.П. Лапая, який дійшов висновку про те, що
"припинення трудового договору" є поняттям загальним, родовим, охоплює усі
підстави припинення трудових правовідносин та включає в себе "розірвання" і
"звільнення". Розірвання договору, вважає автор, поняття приватне і
застосовується при припиненні трудового договору з ініціативи однієї з його
сторін чи на вимогу профспілкового органу. Зміст поняття "звільнення" більш
вузький і воно використовується для визначення порядку чи процедури припинення
трудового договору [107, с. 45]. Таке висловлювання, на мою думку, є дещо
суперечливим, оскільки знову ж таки не можна звільнити працівника з роботи у
зв’язку зі смертю, а тому, на мій погляд, необґрунтовано автор стверджує, що
поняття "припинення трудового договору" включає в себе і "звільнення".
На думку О.Д. Зайкіна та В.Л. Гейхмана поняття "припинення трудового договору",
"розірвання трудового договору", "звільнення з роботи" близькі між собою, але
відрізняються за обсягом підстав (юридичних фактів) припинення трудового
договору, спрямованості волі суб’єктів трудового договору чи інших осіб на
припинення трудових правовідносин [108, с. 64]. О.І. Процевський стверджує, що
звільнення являє собою припинення трудового договору внаслідок двостороннього
волевиявлення (наприклад, звільнення за угодою чи з ініціативи сторін). Поняття
"розірвання трудового договору" застосовується при припиненні трудового
договору з ініціативи однієї із сторін чи профспілкового органу [109, с. 131].
На думку дисертанта, таке визначення поняття "звільнення" є помилковим. Так, у
статтях чинного КЗпП України, які визначають підстави розірвання трудового
договору як з ініціативи працівника, так і роботодавця, застосовуються
одночасно поняття "розірвання" і "звільнення".
З точки зору В.І. Нікітінського поняття "припинення трудового договору" охоплює
усі види закінчення дії трудового договору, в тому числі й у зв’язку з смертю
працівника. Крім зазначеного виключення, поняття "звільнення" ідентичне поняттю
"припинення трудового договору". "Розірвання трудового договору
- Київ+380960830922