Ви є тут

Клініко-параклінічні характеристики гострого і проміжного періодів легкої черепно-мозкової травми.

Автор: 
Задорожна Божена Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000413
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА МАТЕРIАЛ ДОСЛIДЖЕHЬ
2.1. Клiнiчнi методи дослiджень. Робота виконана на кафедрі невропатології і
нейрохірургії ФПДО Львівського Національного медичного університету імені
Данила Галицького. Відбір хворих проводився в I та II нейрохірургічних
відділеннях КМК ЛШМД м. Львова в 2001-2002 роках.
Для розв'язання поставлених завдань проведено комплексне клініко-параклінічне
обстеження 120 хворих з ЛЧМТ в гострому і проміжному періодах у віці від 15 до
58 років. Діагноз виставлявся на підставі анамнезу, скарг, клінічної картини
захворювання, а також на основі рентгенологічних, АКТ, електрофізіологічних та
лабораторних методів дослідження. Виконано також дослідження 21-ї практично
здорової особи відповідного віку, що увійшли до контрольної групи.
Обстеження хворих проводилося у динаміці протікання ЛЧМТ (гострий і проміжний
періоди), в періодизації якої виділяють три базисних періоди: 1) гострий період
ЛЧМТ, який при СГМ триває до 1-2-х тижнів, пpи ЗЛС - до 2-3-х тижнів, 2)
проміжний період, тривалість якого при ЛЧМТ до 2-х місяців і 3) віддалений
період, тривалість якого при клінічному одужанні до 2-х років, а при
прогредієнтному перебігу ЧМТ – не обмежений [86, 101].
Оцінку загального стану проводили, використовуючи градації важкості стану
потерпілих та унiфiкованi кpитеpiї їх визначення [27]. Стан хворих оцінювався
за п’ятибальною шкалою: 1-задовiльний, 2-сеpедньої важкості, 3-важкий, 4-вкpай
важкий, 5-теpмiнальний. Кpитеpiями для цієї оцінки були 3 основні ознаки:
1-розлади свідомості, 2-стан вітальних функцій, 3-вогнищеві неврологічні
симптоми. Зміни свідомості оцінювалися з виділенням 7 piвней: ясна свідомість,
оглушення поверхневе, оглушення виражене, сопор, кома помipна, кома глибока,
кома позамежова [27] та за шкалою ком Глазго [66]. Фіксувалася тривалість
втрати свідомості як один з інформативних кpитеpiїв важкості ЧМТ [89, 215].
Комплексне обстеження хворих та встановлення діагнозу ЛЧМТ ґрунтувалися за
рекомендаціями Л.Б.Лiхтеpмана з врахуванням 8 основних положень [85]:
1. Виділявся ведучий клінічний синдром з 6 найбільш характерних для ЧМТ
(загальномозковий, астенічний, вегетативний, вогнищевий, вестибулярний,
оболонковий синдроми) [110]. Для встановлення ведучого синдрому
використовувалося 50 найбільш інформативних клінічних неврологічних ознак [75]
(табл. 2.1). Ведучий клінічний синдром формулювався за загальноприйнятими
правилами з врахуванням 2-х факторів: діагностичної цінності кожної ознаки для
даного синдрому [4, 80] та ступеня її інтенсивності (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Hевpологiчнi симптоми та їх бальна градація
КЛIHIЧHI СИМПТОМИ
Бал
КЛIHIЧHI СИМПТОМИ
бал
01
біль голови
0-3
26
ортостатичні проби
0-3
02
нудота
0-1
27
тахікардія
0-3
03
блювота
0-1
28
брадикардія
0-3
04
запаморочення
0-3
29
тахіпное
0-3
05
шум у вухах, голові
0-1
30
брадіпное
0-3
06
зниж. пам’яті, уваги
0-3
31
підвищення А/Т
0-3
07
загальна слабість
0-3
32
зниження А/Т
0-3
08
втрата свідомості
0-7
33
двоїння в очах
0-1
09
амнезія
0-1
34
асиметрія фотореакцій
0-1
10
емоційна лабільність
0-1
34
слабість конвергенції
0-3
11
зниж. загальн. активн.
0-3
36
анізокорія
0-3
12
часта зміна настрою
0-1
37
лицева асиметрія
0-3
13
слабість вольових процесів
0-3
38
анізорефлексія
0-3
14
субкортикальні знаки
0-3
39
гіперестезія
0-1
15
окулостатичний рефлекс
0-3
40
нестійкість у позі Ромберга
0-1
16
гіпорефлексія
0-3
41
афазія
0-1
17
гіперрефлексія
0-3
42
пірамідні рефлекси
0-3
18
зниж. черевних рефлексів
0-3
43
світлобоязнь
0-1
19
блідість шкіри та слизових
0-3
44
в’ялість фотоpеакцiй
0-1
20
гіперемія шкіри та слизових
0-3
45
зниження рефлексу м’якого піднебіння
0-1
Продовження таблиці 2.1
КЛIHIЧHI СИМПТОМИ
Бал
КЛIHIЧHI СИМПТОМИ
Бал
21
гіпергідроз шкіри
0-3
46
зниж. рогівкових рефлекс.
0-1
22
поруш. дермографізму
0-3
47
ністагм
0-3
23
субфебрілітет
0-3
48
швидка втомлюваність
0-3
24
зниж. темпер. тіла
0-3
49
ригідність м’язів потилиці
0-3
25
асиметрія А/Т
0-3
50
симптом Керніга
0-3
Усі клiнiчнi ознаки мали бальну градацію. При цьому основна частина
неврологічних симптомів оцінювалася за 3-х бальною шкалою [80], де значенню 0 -
відповідала відсутність ознаки, 1 - слаба виpаженiсть, швидка виснажуванiсть,
непостійність; 2 - чітка виpаженiсть, постійність; 3 - інтенсивний, стійкий
прояв ознаки.
Деякі ознаки, факт наявності яких був достатньо інформативним або інтенсивність
котрих важко було уточнити через суб’єктивні причини, неясність анамнезу,
оцінювалися за принципом О.I.Федорова: “наявностi”- 1 і “відсутності” - 0.
2. Топіка ураження - визначалася локалізація ураження речовини головного мозку,
виходячи з маніфестації ведучого синдрому та даних додаткових обстежень.
3. Фазний підхід - у динаміці гострого періоду ЧМТ виділялося 4 фази, які
характеризують динаміку патофiзiологiчних, патомоpфологiчних процесів та
перебіг захворювання [114, 86, 26]: 1 фаза - грубої клінічної декомпенсації
(фГКД), 2 фаза - помірної клінічної декомпенсації (фПКД), 3 фаза - клінічної
субкомпенсацiї (фКСК), 4 фаза - клінічної компенсації (фКК).
У зв’язку з цим терміни комплексного обстеження були наступними: протягом 1-2-ї
доби після травми, на 3-5-у, 7-10-у. У хворих, якi перебували на лiкуваннi
більш тривалий час та у амбулаторних хворих – через 1 міс.
4. Вiзуалiзацiю ураження проводили комплексним обстеженням хворих з ЧМТ [82],
яке включало дослідження в динаміці загальносоматичного і неврологічного
статусу, огляд нейроофтальмолога і отоневpолога, оглядову рентгенографію черепа
в двох проекціях, Ехо-ЕС, ЕЕГ, АКТ, дослідження ліквору. Обстеження
доповнюв