Вы здесь

Молода сім’я в сучасній Україні: соціально-філософський аналіз

Автор: 
Руденко Тамара Петрівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
3405U000438
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
СОЦІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛОДИХ СІМЕЙ В УКРАЇНІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ. СТУДЕНТСЬКА
СІМ’Я В УКРАЇНІ
2.1. Соціальний стан молодої сім’ї в Україні
Сім’я, її якість, стан, роль та місце в соціумі є інтегральним показником
суспільного розвитку країни, відображенням її соціально-економічного та
морального стану. Сімейна структура є могутнім фактором формування
демографічного, економічного, трудового та культурного потенціалу суспільства.
В сім’ї закладаються основи особистості, відбувається її первинна соціалізація,
засвоюються головні цінності людського спілкування, формується базис ставлення
людини до світу. Демографічні зрушення та економічні перетворення в державі
безпосередньо впливають на становлення нової української сім’ї, формування
взаємостосунків між її членами, позначаються на системі сімейного виховання,
висувають нові вимоги до організації життєдіяльності сім’ї.
Стан сім’ї тісно пов’язаний з соціально-економічним станом суспільства. Тому
соціально-економічні зрушення, що відбуваються в нинішньому українському
суспільстві, призвели до різких деформацій у структурі розвитку та задоволення
матеріальних і духовних потреб людей, негативно вплинули та впливають на
життєдіяльність сім’ї, що позначилось на всіх її функціях, в тому числі, на
репродуктивній, комунікативній, виховній, рекреативній тощо. Поглибились
проблеми дезорганізації та дезінтеграції сім’ї, зріс процент розлучень, який в
деяких регіонах досягає 70-80 %, розповсюдженим стало явище малодітності та
відсутності дітей у сім’ях, особливо молодих, спостерігається обвальне падіння
культури внутрісімейних стосунків. Можна зробити висновок: сім’я як засадний
соціальний інститут знаходиться у кризовому стані.
У зв’язку з цим, на наше переконання, сімейна політика в державі повинна бути
рішуче зорієнтована на кардинальне поліпшення матерільно-економічного становища
сімей, особливо молодих, що тісно пов’язано із зміцненням і розвитком сім’ї,
стабілізацією демографічних процесів. Важливе значення має у цьому підтримка,
зміцнення, відновлення й розвиток внутрішнього потенціалу сім’ї, забезпечення
адекватного виконання нею її основних функцій (матеріально-економічної,
житлово-побутової, репродуктивної, комунікативної, виховної, рекреативної). У
зв’язку з таким підходом у вирішенні питань сімейної політики важливого
значення набуває надання сім’ям, особливо молодим, безпосередньої соціальної
допомоги (медико-соціальної, психологічної, соціально-правової).
Аналізуючи матеріально-економічне становище молодих сімей включно і дані
соціологічних досліджень, проведених особисто, слід зазначити, що найбільша їх
кількість живе виключно на стипендію або зарплату (72,5%), інші займаються
комерційною (15,1%) або індивідуально-трудовою діяльністю (10,9%). Слід
виділити Луганську область, де значний процент молоді займається саме
індивідуально-трудовою діяльністю. Незважаючи на це, 90% молодих сімей не
задовольняє середній прибуток сім’ї. Звичайно, існувати (бо жити на неї
категорично неможливо) на одну стипендію або одну зарплату молода сім’я не
може, тому 70,3% молодих сімей отримують допомогу від батьків і лише 6,1%
молодих сімей не потребують цієї допомоги. 23,5% молодих сімей об’єктивно
потребують цієї допомоги, проте батьки надати їм таку допомогу не мають
можливості. Серед речей довготривалого користування, які їм потрібні в першу
чергу, молоді сім’ї часто не мають мінімально необхідного: меблів (48%);
холодильника (46,8%); телевізора (36,8%); пральної машини (31,6%). Значна
кількість молодих сімей (18,5%) до першочергових речей тривалого користування
відносять і автомобіль. Спираючись на соціологічні дослідження, саме ці речі
(холодильник, пральна машина, кольоровий телевізор, пилосос, магнітофон) молоді
сім’ї вважають найнеобхіднішими й мали їх до вступу у шлюб або придбали у перші
2-3 роки подружнього життя. 10-12% опитуваних бажало б мати (вони намагаються
придбати) комп’ютер, автомобіль, велосипед, стереосистему. Дуже складним є
питання придбання меблів: лише 1,8% молодих мали меблі і 3,7% змогли їх
придбати. Поряд з тим, що молоді сім’ї не мають найнеобхіднішого в домашньому
побуті, вони не мають можливості задовольнити найперші власне – морфологічні
життєві потреби (у їжі та одязі). На запитання, на що були б спрямовані витрати
в першу чергу, якби збільшились доходи сім’ї, 58,6% молодих сімей відповіли, що
спрямували б їх на придбання одягу, а 39,8% на придбання їжі. Тобто, по суті,
40% молодих сімей мають проблеми з харчуванням. Велика проблема в придбані
квартири, меблів, ремонту (60,7%). Молоді сім’ї не мають змоги зробити витрати,
які вимагають значної долі грошей (квартира, автомобіль, меблі). У порівнянні з
цим задоволення духовних потреб сім’ї, якщо вона не має найнеобхіднішого,
стоїть далеко позаду (придбання книг, творів мистецтва, відвідування театру,
кіно, концертів, виписування газет, журналів, а також відвідування кафе,
ресторанів, заняття колекціонуванням, моделюванням тощо). На ці потреби
витратили б гроші лише 3-8% молодих сімей). Залишився лише інтерес до
туристичних поїздок, екскурсій – 27,1%. Зазвичай не поліпшується матеріальне
становище молодої сім’ї і з народженням дитини: у 44,1% молодих сімей
матеріальне становище з народженням дитини істотно погіршується, у 39,8%
залишається таким же [169]. Це свідчить про те, що молода сім’я матеріально не
підготовлена до народження дітей, і допомоги їй чекати ні від кого (таких сімей
– 83,9%). Говорячи про житлово-побутові умови молодих сімей, слід зазначити, що
це одна із значних проблем молоді: окремо від батьків проживають і забезпечені
житлом 4