РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ,
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконана протягом 2001–2004 рр. на кафедрі хірургії, а бактеріологічні
дослідження – у лабораторії кафедри мікробіології та вірусології
Білоцерківського державного аграрного університету.
Матеріалом для дослідження були собаки, які поступали на лікування у хірургічну
клініку Білоцерківського держагроуніверситету, а також клінічно здорові
тварини. Всього в дослідженні задіяно 120 голів собак (табл. 2.1). Основні
етапи виконаних досліджень показані на рис. 2.1.
Зважаючи на видоспецифічність системи гемостазу [14–17], велику кількість
методів визначення вмісту та активності в плазмі крові її факторів [172, 173],
відсутність даних про їх уніфікацію та адаптацію, у зв’язку з видоспецифічністю
та необхідність достатньої верифікації одержаних результатів досліджень, було
проведено визначення стану гемостазу в клінічно здорових собак (44 гол.).
Клініко-діагностичний етап включав клініко-морфологічну та мікробіологічну
характеристику різних форм хірургічної інфекції у собак.
При цьому враховували, що інтенсивність запальної реакції при хірургічній
інфекції визначається дією трьох основних чинників: наявністю збудника
інфекції, його видом, патогенністю і кількістю в рані; характером і ступенем
пошкодження тканин; станом місцевих захисних сил та загальної реактивності
організму.
Зважаючи на це, собак з ранами розділили на групи, залежно від характеру
пошкодження тканин. Найбільшу групу (26 гол.) склали тварини з
різано-розміжченими ранами м’яких тканин, приблизно однакових за площею (7,5–10
см2), з рваними – 16 та кусаними ранами – 12 гол.
Таблиця 2.1
Об’єм проведених досліджень
п/п
Дослідження
Кількість
голів
1.
Клінічна характеристика різних форм хірургічної інфекції:
а) гнійні рани (різано-розміжчені);
б) інфіковані рани (рвані та кусані);
в) абсцеси;
г) підшкірні гнійні флегмони
26
28
15
2.
Бактеріологічне дослідження ранового ексудату
26
3.
Визначення стану системи гемостазу в клінічно здорових собак
44
4.
Дослідження ефективності місцевого лікування собак з гнійними ранами за
допомогою лініменту стрептоциду
12
5.
Визначення лікувальної ефективності мазей на гідрофільній основі при гнійних
ранах у собак
14
6.
Визначення лікувальної ефективності мазей на гідрофільній основі при
інфікованих ранах у собак
24
7.
Вивчення ефективності комплексного лікування собак з флегмонами за допомогою
мазей на гідрофільній основі, тіотриазоліну та пентоксифіліну
15
8.
Визначення стану гемостазу при різних формах хірургічної інфекції та методах її
лікування
76
При цьому використовували як клінічні методи контролю перебігу ранового
процесу, так і бактеріологічні за Т.І. Тамм [174].
При місцевому дослідженні ран звертали увагу на стан навколоранових тканин,
краї, стінки та порожнину рани. Враховували зміни забарвлення, консистенції,
температури та рухомості шкіри в ділянці пошкодження; площу поширення набряку
травмованих тканин; характер, поширення, міцність фіксації некротичних тканин,
інтенсивність гнійної ексудації; наявність карманів і ніш; кількість, запах,
консистенцію і колір ексудату.
Бактеріологічне дослідження було виконане в лабораторії кафедри мікробіології
та вірусології Білоцерківського держагроуніверситету (завідувач проф. Рухляда
В.В.). Метою цього дослідження було визначення ролі мікробного фактора у
формуванні патохімічної фази гнійно-запального процесу. Воно включало
ідентифікацію збудника (видовий склад мікрофлори та кількість мікроорганізмів у
1 мл ранового ексудату). Чутливість виділених мікроорганізмів до антибіотиків
визначали методом дифузії в агар із використанням паперових дисків. Зона
затримки росту культури більше 25 мм свідчить, що мікроорганізм високочутливий
до антибактеріального засобу, 15–25 мм – чутливий, 9–15 мм – слабо чутливий,
при відсутності зони – нечутливий [174].
Інші форми хірургічної інфекції мають свої етіологічні, клінічні та
патогенетичні особливості. Так, групу тварин зі спонтанними абсцесами склали 7
собак. Абсцеси у них локалізувалися в ділянці нижньої щелепи, шиї та грудної
стінки. До групи тварин із підшкірними гнійними флегмонами в ділянці стегна та
крупа було включено 15 гол.
Гематологічне дослідження у собак включало визначення кількості еритроцитів,
лейкоцитів, тромбоцитів і виведення лейкоформули загальноприйнятими методами,
концентрацію гемоглобіну – уніфікованим геміглобінціанідним методом.
При вивченні патогенетичної ролі системи гемостазу при хірургічній інфекції у
собак досліджували стан її основних ланок. Відомо [76], що згортання крові може
запускатись по зовнішньому та внутрішньому шляху. За допомогою протромбінового
часу (ПЧ) за A.J. Quick [175] оцінювали зовнішній шлях згортання крові, а саме
, участь у цьому процесі тканинного тромбопластину і фактора VII [176].
Протромбіновий час оцінювали за допомогою тромбопластину, виготовленого у ЧНІПФ
“Будень” при Донецькому медичному університеті. При цьому визначали час
згортання плазми після додавання до неї 1%-ї суспензії тромбопластину та 0,025М
розчину кальцію хлориду. Так як результат визначення ПЧ залежить від активності
тромбопластину, то вираховували протромбіновий індекс (ПІ). Це відношення ПЧ
пулу нормальної плазми (с) до ПЧ дослідної плазми (с), виражене у відсотках.
Значення ПЧ пулу плазми крові 11-и клінічно здорових собак становило 12,6 с.
Внутрішній шлях активації згортання крові (за участю факторів Хагемана, VIІІ,
ІХ та ХІ) [176] оцінювали за допомогою активованого часткового
тромбопластинового часу (АЧТЧ), який визначали реактивами “Реанал” (Угорщина).
В якості активатора тут в
- Київ+380960830922