Вы здесь

Продуктивність та біологічні особливості новоствореного внутрішньопородного сумського типу української чорно-рябої молочної породи

Автор: 
Левченко Ірина Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000681
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика вихідного матеріалу
Науково-виробничі дослідження проводили у період з 2001 по 2004 роки у
племінних стадах зони розведення новоствореного сумського типу української
чорно-рябої молочної породи, які є основними базовими господарствами.
Матеріалом для досліджень були дані первинного обліку тварин племзаводу
“Владана” (301 голова) та «Перше Травня» (355 голів) Сумського району Сумської
області (новостворений внутрішньопородний сумський тип української молочної
чорно-рябої породи), племзаводу «Михайлівка» (300 голів) і племрепродуктору
«Василівка» (193 голови) Лебединського району Сумської області (українська
чорно-ряба молочна порода).
Господарства знаходяться у лісостеповій зоні на північному сході України.
Кліматичні умови характеризуються помірно теплим літом з достатньою кількістю
опадів. Середньорічна температура становить близько +00С. Найбільш холодними
місяцями є січень (-7,60С) та грудень (-7,80С), теплими – липень (+19,60С) та
серпень (+19,80С). В цілому клімат помірно-континентальний. Середньорічна
кількість опадів становить 510 мм (380-660 мм), відносна вологість повітря
знаходиться в межах 49-67%.
2.2. Годівля та утримання піддослідних тварин
Годівлю піддослідних тварин проводили згідно: „Норм і раціонів годівлі
сільськогосподарських тварин” [113], що забезпечувало їх продуктивність
відповідно запланованим параметрам за надоєм, вмістом жиру в молоці.
Поживність кормів підраховувалась за даними аналізів Сумської
агро-хімлабораторії. Витрати кормів при вирощуванні телиць до 6 – місячного
віку враховувалися згідно встановлених схем годівлі. За період вирощування
телиць від народження до 6 – місячного віку в племзаводах « Михайлівка»
„Владана” і „Перше Травня” витрачалося 703,2 кг кормових одиниць і 82,2 кг
перетравного протеїну, в племрепродукторі „Василівка” – 699,6 кг кормових
одиниць і 82,9 кг перетравного протеїну (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Витрати кормів на телицю до 6 – місячного віку, кг
Вид корму
Сумський тип української чорно-рябої молочної породи
Українська чорно-ряба молочна порода
в и т р а ч е н о
корму, кг
корм. одиниць, кг
перетравного протеїну, кг
корму, кг
корм. одиниць, кг
перетравного протеїну, кг
Молоко незбиране
600
180,0
19,8
600
180,0
19,8
Сіно
180
79,2
18,2
180
79,2
18,2
Силос кукурудзяний
600
120,0
8,4
500
100,0
7,0
Кормовий буряк
150
18,0
1,4
120
14,4
1,1
Зелені корми
600
120,0
14,4
700
140,0
16,8
Концкорми
200
186,0
20,0
200
186,0
20,0
Всього:
703,2
82,2
699,6
82,9
В 1 корм. од. міститься, г
116,9
118,5
У структурі раціону телиць до 6 – місячного віку корми тваринного походження
(молоко незбиране) займали 25,6 – 25,8%, концентровані – 26,4 – 26,6%, соковиті
– 16,4 – 19,6%, грубі – 11,3% і зелені – 17,1 – 19,9%.
Лактуючим коровам за рік згодовувалися корми, в яких містилося 5490 – 5550 кг
кормових одиниць і 589,1 – 605,0 кг перетравного протеїну (табл. 2.2). У
структурі раціону грубі корми займають 10,5 – 12,0%, соковиті – 24,0 – 24,1%,
зелені – 30,2 – 30,6% і концентровані – 33,3 – 35,3%.
Таблиця 2.2
Середні витрати кормів на лактуючу корову, кг
Вид корму
Сумський тип української чорно-рябої молочної породи
Українська чорно-ряба молочна порода
в и т р а ч е н о
корму, кг
корм. одиниць, кг
перетравного протеїну, кг
корму, кг
корм. одиниць, кг
перетравного протеїну, кг
Грубі:
всього:
1600
664,0
126,4
1400
576,0
106,2
в.т.ч.
сіно люцернове
1200
528,0
121,2
1000
440,0
101,0
солома ячмінна
400
136,0
5,2
400
136,0
5,2
Соковиті:
всього:
8500
1340,0
90,0
8200
1320,0
90,3
в.т.ч.:
силос кукурудзяний
4000
800,0
56,0
4200
840,0
58,8
Кормовий буряк
3000
360,0
25,0
2500
300,0
22,5
Жом бурячний
1500
180,0
9,0
1500
180,0
9,0
Зелені корми
8500
1700,0
204,0
8300
1660,0
199,2
Концкорми
1950
1846,0
184,6
2000
1934,0
193,4
Всього
5550,0
605,0
5490,0
589,1
В 1 корм. од. міститься, г
109,0
107,3
Піддослідні тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня, який
прийнятий у господарствах. В літній період корови знаходяться в таборах, які
обладнані механізованим доїнням, гноєзбирачем і напувалками, а в зимовий період
– в приміщеннях.
2.3. Методики досліджень
Вивчення росту та розвитку телиць проводили за живою масою, яку визначали в
результаті зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 12 і 18
місяців. Зважування проводили в один і той же час доби. Результати записувалидо
журналу реєстрації приплоду та вирощування ремонтного молодняку.
Живу масу корів всіх дослідних груп визначали через контрольні зважування на
2-3 місяцях лактації. В ці строки оцінювали тварин за такими ознаками
екстер‘єру та конституції: висота в холці і крижах, глибина і ширина грудей,
ширина в маклоках, обхват грудей та п‘ястка, коса довжина тулуба. Взяття
промірів здійснювалися автором у точках, описаних у практичних посібниках по
зоотехнії за допомогою мірної палиці, стрічки, циркуля.
Аналіз абсолютних показників окремо взятих промірів не повністю характеризує
розвиток тварин і мало говорить про формування його типових особливостей. У
зв‘язку з цим були розраховані основні індекси будови тіла за загальновідомими
зоотехнічними формулами.
Молочну продуктивність визначали раз в декаду шляхом добового контролю
надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації або
скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру визначали за загальновідомими
методиками, які за