РОЗДІЛ 2
ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ
ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматична характеристика і особливості
метеорологічних умов у роки проведення досліджень
Для успішного вирішення основних завдань землеробства, раціонального
використання грунту з метою підвищення урожайності всіх культур ланок сівозмін
і збільшення валового збору продукції рослинництва з одночасним зниженням
витрат на її виробництво, необхідно враховувати природні умови регіонів де
проводилась господарська діяльність.
Успішне ведення землеробства в будь-якому регіоні, насамперед, обумовлюється
його агрокліматичними умовами та ґрунтовим покривом. Як зазначав В.В. Докучаєв:
„Ґрунт і клімат – це основні і найважливіші чинники землеробства – перші та
неминучі умови урожаїв” [98]. Грунтово-кліматичні особливості впливають на
цілий ряд показників: ріст, розвиток та урожайність культурних рослин, на
послідовність та умови проведення польових робіт, продуктивність
сільськогосподарських машин та знарядь праці.
Регіон діяльності Красноградської дослідної станції охоплює північну частину
степової Лівобережної України, включаючи південні райони Харківської,
південно-східні Полтавської та північно-східні Дніпропетровської областей.
Грунти дослідної ділянки – глибокі чорноземи які формувалися в умовах контакту
двох природно-кліматичних зон Степу і Лісостепу [99]. Вміст гумусу 4,7-4,9% рН
(сольове) в орних шарах ґрунту 6,9-7,0, вміст загального азоту – 0,28-0,30 % ,
фосфору і калію відповідно 0,15-0,16 % і 2,1-2,2 %.
Коефіцієнт структурності підорного шару ґрунту складає 2,7, а верхнього – 1,9,
найменша польова вологоємкість орного і підорного шарів ґрунту становить
відповідно – 28,9 і 25 %.
Рельєф місцевості хвилясто-рівнинний, місцями пересічений балками.
Ґрунтоутворюючою породою являється буровато-палевий важкосуглинковий
карбонатний лес. Ґрунтові води залягають на глибині 12-15 метрів і впливу на
процеси ґрунтоутворення не мають.
Для характеристики морфологічних особливостей чорнозему приведено польовий
опис розрізу, який було зроблено 18 червня 2002 р. в стаціонарному досліді №1,
сівозміни №3, багаторічні трави (люцерна), загальною глибиною 140 см (рис.
2.1).
Рис. 2.1. Профіль ґрунту
Н 0-44 см. Темно-сірий, розсипчастий; 0-30 см – орний,
комкувато-зернисто-палевий; 30-44 см – підорний, комкувато-зернистий, слабо
ущільнений, зустрічаються кротовини. Перехід поступовий.
НР1 44-65 см. Темно-сірий з буруватим відтінком, зернисто-комкуватий,
слабо ущільнений. Перехід поступовий.
НР2 65-86 см. Темнувато-сірий з буруватим відтінком, дещо неоднорідний за
кольором, кротовини, рідка карбонатна плісень, слабо
ущільнений. Перехід поступовий.
НР3 86-110 см. Темнувато-бурий, дуже неоднорідний за кольором і по складу,
структура слабо виражена, оріхувато-комкувата. Перехід поступовий.
РНк 110-125 см. Неоднорідний за кольором, світліший попереднього, переритий,
карбонати в формі прожилок і рідкої білоглазки. Перехід поступовий.
Рк 125-152 см. Буровато-палевий, неоднорідний за кольором, переритий, карбонати
в формі плісняви і прожилок, перехід поступовий.
Рк з 152 см. Палевий карбонатний лес. Зустрічаються кротовини.
Скипання від 10%-ної соляної кислоти з 30 см.
Клімат зони діяльності дослідної станції помірно-континентальний за даними
Красноградської метеостанції кількість опадів за останній 30 річний період
складає 579 мм, більша їх частина (64%) випадає протягом квітня – жовтня
місяців. Максимум опадів приходиться на червень і липень (74,1 і 66,5 мм),
мінімум – на лютий і березень (36,3–31,5 мм). Відносна вологість повітря за
теплий період (квітень – жовтень) – 81-88%. В посушливі роки вологість повітря
знижувалась до 35-38%.
Середньорічна температура повітря складає +7,6 0С. Самими холодними місяцями є
січень (-7,0 0С) і лютий (-6,0 0С), самим теплим – липень (+20,8 0С) і серпень
(+19,9 0С).
Сума позитивних середньодобових температур повітря вище 10 0С складає 2874 0С.
Тривалість цього періоду 170 днів (в середньому за 1973-2003 рр.). Абсолютний
мінімум температури повітря взимку (1973-2003 рр.) досягав – 34 0С і припадав
на лютий, абсолютний максимум температури повітря влітку (1973-2003 рр.)
складав 39 0С і відмічався у липні. Осінні заморозки розпочинаються в першій
декаді жовтня, весняні закінчуються в третій декаді квітня.
Погодні умови протягом років досліджень (2001-2003 рр.) складалися по-різному,
що впливало на ріст і розвиток рослин протягом вегетаційного періоду, див.
табл. 2.1-2.2.
Погодні умови осені 2000 р. були сприятливі для одержання сходів озимої
пшениці і розвитку її в осінній період. За вересень випало 113,9 мм опадів, що
в 3 рази більше середніх багаторічних даних. Дещо меншою на 0,8 0С була
середнє- добова температура повітря. Ця невелика різниця не завадила доброму
росту і розвитку озимої пшениці восени.
Взимку погодні умови для озимої пшениці теж були сприятливими, температура
була вище середньобагаторічної (в грудні на 2,6 0С, січні – 5,3 0С, лютому – на
1,7 0С).
Погодні умови весни 2001 р., особливо квітня і травня, були в цілому
сприятливими для відростання озимих та одержання дружніх сходів ярих культур.
За квітень випало 57,8 мм опадів, проти 28,6 мм в минулому році і 36,7 мм
багаторічних даних. За 2 декади травня випало лише 11,7 мм. В першій декаді
травня температура вночі на поверхні ґрунту опускалася до +2,1 0С, а в другій
декаді до – 0,4 0С (15.05. 2001). Проте таке зниження температури не спричинило
пошкод- жень надземної частини ярих і озимих культур.
Третя декада травня та перша декада червня відзначалися частими опадами