Розділ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота була виконана на базі акушерської клініки Донецького обласного
клінічного територіального медичного об`єднання (ДОКТМО, головний лікар
к.мед.н. Бахтєєва Т.Д.) Донецького державного медичного університету ім. М.
Горького у 2000-2003 р.р. Лабораторні дослідження проводились в Центральній
науково-дослідницькій лабораторії медичного університету.
Був проведений доскональний ретроспективний клініко-статистичний аналіз 650
історій пологів у жінок зі змішаною інфекцією генітального тракту й були
з`ясовані характерні для цієї групи ускладнення перебігу вагітності, пологів,
післяпологового періоду.
Робочою гіпотезою ми припустили, що у даного контингенту жінок в патогенезі
ускладнень головну роль відіграють зміни мікробіоценозу статевих органів,
системного і місцевого імунітету, неспецифічної резистентності організму, а
також зміни в системах ПОЛ, АОСЗ, фетоплацентарній та психоемоційній системах.
Відповідно до мети і завдань наукової роботи комплексні дослідження були
проведені в два етапи. На першому були вивчені лабораторні, функціональні,
психологічні показники в динаміці вагітності та в післяпологовому періоді у 55
жінок, що перенесли змішану інфекцію генітального тракту й одержували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи (І група). Для порівняльної
характеристики були вивчені аналогічні параметри у 30 акушерськи і соматично
здорових першовагітних, розроджених через природні пологові шляхи (контрольна
група).
На другому етапі з урахуванням змін в основних системах організму розроблено
лікувально-профілактичний комплекс та проведена його клініко-лабораторна й
клініко-психологічна оцінка ефективності у 52 жінок, що перенесли змішану
інфекцію генітального тракту (ІІ група).
Комплексне обстеження жінок проводилось за однотипною програмою в 10-12, 30-32,
38-40 тижні гестації та на 6-7 добу післяпологового періоду.
У роботі були застосовані клінічні, мікробіологічні, бактеріологічні,
молекулярно-генетичні, імунологічні, біохімічні, гормональні, ехографічні,
кардіотокографічні, психологічні та математичні методи дослідження.
Мікробіоценоз генітального тракту визначали дослідженням матеріалу – зскрібки
зі слизової оболонки цервікального каналу, уретри, піхви, пристінка піхви, а у
післяпологовому періоді матеріал забирали із цервікального каналу, піхви
спеціальним пристрієм [201]. Діагностику БВ проводили згідно з методичними
рекомендаціями [202].
Дослідження нативного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції
проводили на ампліфікаторі “Амплі-2” (м. Москва, Росія) [203]. Визначення
специфічних антитіл до хламідій, уреаплазм, мікоплазм, трихомонад здійснювали
за допомогою імуноферментного методу (тест-системи “Хламі-Бест”,
“Уреаплазма-Бест”, “Трихомоно-Бест”, м. Новосибірськ, Росія). Застосувалося
імуноферментне обладнання компанії “Термолабсистема” [203].
Вивчення мікробіоценозу статевих шляхів включало визначення видового та
кількісного складу мікрофлори. Проведення аналізів та підрахунок результатів
здійснювали згідно Приказу № 535 МОЗ СРСР від 1985 р. та Приказу № 4 МОЗ
України від 05.01.1996 р. Склад аеробної та анаеробної інфекції оцінювали
згідно з методичними рекомендаціями [204]. Одержані результати були
перераховані в десятинні логарифми від кількості мікробних клітин.
Вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та їх фракційний склад досліджували
методом диференційної преципітації у 2%, 3,5% та 6% розчинах поліетиленгликолю
[205].
Вміст лізоциму у сироватці крові та піхвових виділеннях проводили за
загальноприйнятою методикою [206].
Функціональну активність лімфоцитів визначали в реакції бластної транформації
(РБТЛ), з фітогемаглютиніном (ФГА) [207].
Ступінь сенсибілізації імуноцитів до тканинних аутоантигенів вивчали в реакції
гальмування міграції лімфоцитів (РГМЛ) до ліпопротеїдів печінки, нирок та
плаценти. На основі індексів міграції (ІМ) лімфоцитів до окремих антигенів
визначали показник комплексної сенсибілізації (ПКС) організму вагітної за
формулою: , де ІМ – індекс міграції лімфоцитів до визначеного антигену, n –
кількість визначених антигенів.[208].
Вміст імуноглобулінів в сироватці крові та секреторного імуноглобуліну А слизу
цервікального каналу (SІgA) обстежених жінок визначали за методом радіальної
імунодифузії з використанням сироватки проти імуноглобулінів G, A, M, SІgA
підприємств по виробництву бактерійних препаратів Московського НДІ ім. І.І.
Мечнікова та Інституту епідеміології і мікробіології Нижнього Новгорода
(Росія). Цервікальний слиз збирали пастерівською піпеткою, переносили на сухі
пластикові пробірки і зберігали до дослідження при t-20?С. Рівень
імуноглобулінів розраховували за калібровочною кривою, що відображає залежність
між їх концентрацією в розчині еталонної сироватки та квадратами діаметрів
кілець преципітата, які створені в процесі імунодифузії [209].
Вміст в плазмі крові дієнових кон'югат (ДК) ненасичених жирних кислот вивчали
по Placer L., в модіфікації В.Г. Гаврилова і співавторів [210]. Результат
виражали в умовних одиницях екстинції на мл плазми (ум. од/мл). Рівень
вторинного продукту ПОЛ – малонового діальдегіду (МДА) в еритроцитах крові
визначали за його реакцією з тетрабарбітуровою кислотою. Результат виражали в
мікромолях на грам білка в еритроцитах (мкмоль/г білка) [211]. Перекисний
гемоліз еритроцитів (ПГЕ) визначали калориметрично та виражали у відсотках
[211]. Альфа-токоферол (б-токоферол) визначали методом Biery Y. в модифікації
Р.Ш. Кисилевича та ін. [212], а його вміст відображали в мікромолях на літр
сироватки
- Київ+380960830922