Ви є тут

Психодіагностика функціональних станів операторів динамічних і енергетичних автоматизованих систем

Автор: 
Філенко Ігор Олександрович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U000888
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА МЕТОДУ КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ ФС ЛЮДИНИ-ОПЕРАТОРА
Методики та діагностичні критерії оцінки ФС людини, що використовують виміри
фізичних характеристик БАТШ
Наведений вище огляд літератури свідчить про те, що показники
шкірно-гальванічного рефлексу та БАТШ можуть використовуватися для діагностики
ФС людини-оператора. Це пов'язано з тим, що шкіра людини, яка є прикордонним
органом між внутрішнім і зовнішнім середовищем, виконує обмінну та регуляторну
функції, і несе значну інформацію про стан усіх підсистем людського організму.
Наявні на поверхні шкіри БАТШ функціонально зв'язані з конкретними органами чи
функціональними підсистемами організму людини. Точки поєднуються у лінії, що
називаються меридіанами. Сучасні методи діагностики станів людини по параметрах
БАТШ базуються на уявленнях стародавньої східної медицини. Відповідно до теорій
східної медицини в організмі людини по меридіанах циркулює специфічна енергія.
Порушення циркуляції цієї енергії приводить до її надлишку чи недостатності в
окремих меридіанах, що веде до порушення функції відповідних органів і систем.
У традиційної східної медицині виділяють 12 основних парних меридіанів [225],
деякі характеристики яких наведені в табл. 2.1.
Можливість апаратурної реалізації діагностики функціонального стану організму
людини по показниках БАТШ базується на тому, що БАТШ мають визначені фізичні
показники з характерними особливостями:
фізичні показники БАТШ відрізняються від фізичних характеристик прилеглої
шкіри;
вони зв'язані з функціональним станом тканин, органів і підсистем організму;
фізичні показники БАТШ можуть змінюватися разом із зміною функціонального стану
людини.
До фізичних параметрів БАТШ, які доступні для апаратурної реєстрації
відносять:
електрошкіряний опір (ЕШО) чи провідність (ЕШП);
ємність;
вольтамперні характеристики (ВАХ);
криві саморозряду;
температуру.
Таблиця 2.1
Деякі характеристики 12 основних парних меридіанів [225].
Позначення
меридіана
Органи, зв'язані з меридіаном
Репрезентативні точки
Час максимальної активності
меридіана, година доби
Легені
Р9
3-5
GJ
Товстий кишечник
GJ5
5-7
Шлунок
E42
7-9
RP
Селезінка та підшлункова залоза
RP3
9-11
Серце
С7
11-13
JG
Тонкий кишечник
JG4
13-15
Сечовий міхур
V65
15-17
Нирки
R3
17-19
МС
Перикард (судинна система)
МС7
19-21
TR
Потрійний обігрівач
TR4
21-23
VB
Жовчний міхур
VB40
23-1
Печінка
F3
1-3
В даний час найбільш широке поширення для оцінки стану людини одержали
методики, зв'язані з виміром електричних показників і, зокрема, ЕШП БАТШ, які
були розроблені в дослідженнях Й. Накатані, Р.Фолля, І. Брату, Б.Г. Козлова та
Ю.В. Маркова, Н.Г. Нікіфорова, А.Т. Неборського та Г.С. Белканії, Ф.Г.
Портнова, В.Н. Сарчука, В.Г. Іванова, М.-Л.А. Чепи та ін. [97, 180, 197, 209,
249, 250, 271, 272]). Це обумовлено наступними факторами:
простою апаратурною реалізацією вимірів;
наявністю діагностичних критеріїв, що дозволяють розділяти різні фізіологічні
стани організму (норма; напруженість функціональних систем; допатологічний
стан; стан, зв'язаний з патологією органа, функціональної підсистеми чи всього
організму й ін.);
оперативністю та простотою діагностичних методик;
можливістю одержати системну картину стану організму, у якій відображені
значення показників для різних функціональних підсистем;
можливістю одержання як інтегральної, так і диференціальної (докладної,
розгорнутої) картини визначеного фізіологічного стану організму.
Широку популярність в останні 20 років для оцінки функціонального стану людини
по електричних характеристиках БАТШ одержали методики Й. Накатані та Р. Фолля
[97, 209, 272].
У методиці Й. Накатані, спочатку розробленої для функціональної діагностиці
патологічних станів, визначається функціональний стан 12-и основних парних
меридіанів і зв'язаних з ними функціональних підсистем організму за даними
вимірів 24 репрезентативних (контрольних) точок, наведених у табл. 2.1.
Виміри електропровідності в цій методиці здійснюються за допомогою джерела
струму, що має стабілізовану напругу 12 В. Вимірювальний струм перед початком
роботи калібрується шляхом створення короткого замикання вимірювального та
індиферентного електродів (Ікз = 200 мкА). Мінус джерела струму підключається
на індиферентний електрод, а плюс - на вимірювальний електрод [97].
Виміри в кожної БАТШ проводяться протягом не більш 2-3 сек. Загальний час
виміру 24 репрезентативних БАТШ складає 5-6 хвилин. Результати вимірів заносять
в спеціальну таблицю, а потім будують графік (рис.2.1.). В автоматизованому
рефлексодіагностичному комплексі ці операції виконує ЕОМ, вони представляються
на екрані відеомонітора по команді оператора.
Далі, з урахуванням діагностичних критеріїв, визначається дисбаланс енергії в
меридіанах. Для цього розраховується середнє по всім 24 БАТШ значення
електропровідності та на графіку будуються (див. рис. 2.1): обмірювані
значення, середнє значення та фізіологічний коридор норми (що складає 15% від
середнього значення).
Рис.2.1. Діагностичний портрет випробуваного Л. за результатами тестування за
методикою Й. Накатані:
– коридор норми;
– зона гіперфункції;
– зона гіпофункції;
– середнє значення;
- показники електропровідності БАТШ для лівої ( ) та правої ( ) половин тіла.
Якщо усереднені результати вимірів електропровідності якого-небудь меридіана
лежать у межах фізіологічного коридору, то меридіан і стан відповідних йому
функціональних систем знаходяться в нормі. Якщо усереднені результати вимірів
електропровідності меридіана перевищують верхній рівень фізіологічного
коридору, то це свідчить про гіперфункцію даного меридіана. Якщо усереднені
результати вимір