Вы здесь

Корекційна спрямованість занять з фізичного виховання старших дошкільників із затримкою психічного розвитку

Автор: 
Гвоздецька Світлана Володимирівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2005
Артикул:
0405U000921
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

Розділ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи досліджень
У роботі були використані наступні методи дослідження: аналіз
науково-методичної літератури, аналіз документальних даних, педагогічне
спостереження, медико-біологічні методи дослідження (антропометрія), тестування
рівня сформованості психічних функцій, тестування рівня фізичної
підготовленості у дітей, педагогічний експеримент, методи математичної
статистики.
Аналіз науково-методичної літератури. Вибір науково-методичної і спеціальної
літератури визначався вивченням питань, пов'язаних з особливостями рівня
психофізичного розвитку дітей із ЗПР та за змістом і методикою проведення
занять з фізичного виховання в дошкільних закладах. У відповідності з напрямком
досліджень нами було проаналізовано 180 вітчизняної і 19 джерел зарубіжних
авторів.
Аналіз документальних матеріалів. Аналізувались медичні картки, протоколи
медико-педагогічного обстеження вихованців 6 років із затримкою психічного
розвитку, за попередньою оцінкою спеціалістів психогенного типу, які
перебувають у спеціалізованих дошкільних закладах та дошкільних групах
спеціалізованих шкіл, збиралися анамнестичні дані шляхом бесід з вихователями,
інструкторами з фізичного виховання, дефектологами, психологами. За допомогою
цього проводився набір у групи для занять з фізичного виховання, визначались
напрямки педагогічних впливів, обиралися засоби навчання та будувалась програма
навчання з урахуванням індивідуальних психічних і фізичних особливостей дітей
із ЗПР.
Педагогічне спостереження. У наших дослідженнях педагогічне спостереження
використовувалось як один з методів педагогічного контролю в процесі вивчення
та корекції психофізичного розвитку дітей із ЗПР і їх подальшого фізичного
виховання з метою отримання візуальної інформації та оптимізації
навчально-виховного процесу. Використовувалось відкрите і приховане педагогічне
спостереження. Результати співставлялись з даними психолого-педагогічних
методик, а також з результатами аналізу документальних матеріалів.
Спостереження заносились до журналів для здійснення поточного контролю.
Медико-біологічні методи досліджень (антропометрія). Метою антропометрії є
визначення кількісних показників фізичного розвитку дошкільників (довжина тіла,
маса тіла, обхват грудної клітки).
Довжина тіла. Визначалася за допомогою дерев'яного зростомітру. Дитина ставала
на приступок босими ногами спиною до вертикальної стійки так, щоб п'ятки,
сідниці, лопатки торкались стійки. Голова трималася прямо.
Маса тіла. Визначалась на медичних терезах з точністю до 10-15 грамів.
Обхват грудної клітки. Вимірювалась за допомогою сантиметрової стрічки. Дитина
ставала в звичайне випрямлене положення: п'ятки разом, носки нарізно. Піднявши
руки дитини, сантиметрова стрічка накладалась на нижні кути лопаток, а спереду
під соски, прикриваючи нижню половину біля соскових кружків. Вимірювання
здійснювалось при опущених руках в стані дихальної паузи.
При вивченні особливостей психічного стану дітей із ЗПР ми віддали перевагу
психодіагностичній тестовій батареї, в яку увійшли загальновідомі апробовані
методики, систематизовані і запропоновані професором Т.П. Вісковатовою. Ці
методики спрямовані на вивчення уваги, пам’яті і мислення як основних психічних
функцій пізнавальної діяльності дитини [23, 24], яка є одним із головних
компонентів психічного стану [24, 93].
Знайди відмінності. Методика була спрямована на вивчення довільної уваги
переключення та об’єму.
Досліджуваному пропонувались два планшети, на кожному з яких були однакові за
сюжетом картинки, але які мали певні відмінності. Ознайомлюючи дітей з першим
(тренувальним) планшетом, ми ставили за мету виявити сформованість або
несформованість процесу порівняння. Помилки, які були отримані в процесі
виконання цього завдання не враховувались. Другий планшет (робочий) мав 15
відмінностей на великі і дрібні предмети. Досліджуваному необхідно було знайти
їх. Час не обмежувався, але фіксувався.
Знайди перестановки. Ця методика дозволяла досліджувати властивості уваги на
площинних і об’ємних предметах.
Досліджуваний повинен був уважно розглянути 10 об’ємних предметів, які були
розташовані попарно і 9 карток по три у ряд, розташованих на поверхні столу.
Потім йому пропонували відвернутись. У цей час експериментатор робив три
перестановки (одна перестановка – дві картки). Потім досліджуваний повертався і
ставив предмети на свої місця. Для запам’ятовування надавалося 10 секунд.
Результати визначались за кількістю зроблених помилок.
Запам’ятовування 10 слів. Методика використовувалась для оцінки довільного
запам’ятовування.
Нами використовувався один із варіантів – слухове пред’явлення 10 слів, не
пов’язаних за змістом і наступне їх вербальне відтворення. За результатами
дослідження складалась таблиця кількості запам’ятованих слів. Слова
повторювались 5 разів, після чого досліджуваний повинен був повторити їх. Через
30 хвилин для перевірки стійкості запам’ятовування дитина повторювала слова на
пам’ять уже без попереднього пред’явлення.
Запам’ятовування геометричних і лінійних фігур. Методика використовувалась для
оцінки зорового запам’ятовування.
Досліджуваному пропонувалось уважно розглянути і запам’ятати лінійні та
геометричні фігури на планшеті. Потім необхідно було знайти їх серед фігур, що
були зображені на іншому планшеті. Спочатку пропонувались першими геометричні
фігури, а після їх відтворення – лінійні. Час для запам’ятовування – 30 секунд
на кожний різновид фігур. Враховувалась кількість відтворених знаків.
Методика на дослідження асоціативної пам’яті. Методика д