Ви є тут

Паразитичні нематоди картоплі в Східному Поліссі України: поширення, шкодочинність та методи контролю чисельності.

Автор: 
Жиліна Тетяна Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U000980
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2
Місце, матеріал та методи досліджень
2.1. Характеристика району дослідження
Наукові дослідження проводили на присадибних ділянках Чернігівського району
Чернігівської області та на агробіостанції Чернігівського державного
педагогічного університету, яка також розташована в цьому районі.
Чернігівський район знаходиться у західній частині Чернігівської області. Район
лежить у межах Придніпровької низовини. Поверхня – полого-хвиляста моренно -
зандрова (на сході - алювіальна) рівнина з лісовими островами, розчленована
прохідними долинами. Абсолютна висота 108-140 м. Поклади торфу, будівельних
пісків, цегельно-черепичних глин. Поширені заболочені ділянки. Район
розташований у Чернігівському Поліссі. Середня температура найхолоднішого
місяця – січня –становить –6,50С, а найтеплішого – липня -+19,20С. Опадів 539
мм на рік, 75-80% їх кількості випадає з травня до жовтня. Період з
температурою понад +100С становить 159 днів. Висота снігового покриву 23 см.
Чернігівський район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Переважають дерново-слабо- і середньопідзолисті супіщані та суглинисті, сірі
лісові, лучні та болотні ґрунти.
Погодні умови 2001 року в районі проведення досліджень значно відрізнялись від
середньобагаторічних, і були, в цілому, несприятливими для росту і
продуктивності рослин картоплі. Так, середня температура квітня була на 2,7 0С
вища від норми. Кількість опадів, загалом, вища за норму, але переважна
більшість опадів припадала на ІІІ декаду місяця. В травні і червні
середньомісячна температура була на 1,1 - 1,4 0С нижча від норми. А в ІІІ
декаді травня та І декаді червня відхилення від норми були ще більшими - 3,2 -
4 0С. В ІІ і ІІІ декадах червня ці відхилення зменшились. А в липні та серпні
температурні показники набувають вищих за норму значень (на 1,9 - 2,3 0С).
Найбільше відхилення припадає на ІІІ декаду липня і становить 6,2 0С.
Ще більш різкими були коливання кількості опадів. Так, І декада квітня, травня
та ІІ, ІІІ декади червня були посушливими і відхилення від норми складало 11 -
12 мм. Навпаки, ІІІ декада квітня, ІІ декада травня та І декада червня
відзначились надмірною кількістю опадів з відхиленнями від середньо
багаторічних на 36 мм, 12 мм, 30 мм відповідно. Протягом липня дощів практично
не було, що на тлі надзвичайно високих температур, спричинило сильну посуху. В
серпні кількість опадів була нижча за норму на 4,6 мм (дод. А).
Погодні умови 2002 року мали значні відхилення від середньобагаторічних.
Особливо це стосується кількості опадів. В цілому рік був відносно жарким і
посушливим. Так, починаючи з квітні і по вересень включно спостерігалися
підвищені показники середньої місячної температури, які перевищували норму на
0,2 - 1,0 0С. В липні було тепліше за норму на 4,1 0С. Характерною особливістю
2002 року є дуже нерівномірне випадання дощів. Так, в І та ІІІ декадах квітня
кількість опадів була вища від норми на 6 мм та 18 мм відповідно, а у ІІ декаді
- нижча від норми на 6 мм. Найбільша кількість опадів за 6 місяців випала у ІІІ
декаді травня і склала 142 мм, що у 8,4 рази перевищує норму. Середньомісячна
кількість опадів в червні та липні була нижчою за норму на 18 мм та 19,3 мм
відповідно, що спричинило дуже затяжну посуху. На ці місяці припадає основний
вегетаційний період рослин картоплі і тому такі погодні умови негативно
впливали на ріст і продуктивність культури. В І та ІІ декадах серпня кількість
опадів була вища за норму на 11-17 мм, а у ІІІ декаді - не випало жодного дощу.
В вересні І декада була посушливою, а ІІ і, особливо, ІІІ - дощовими (дод. Б).
Квітень 2003 року виявився холоднішим за норму на 1,80С. Особливо це стосується
І декади, коли температура була нижчою за норму на 4,70С. Кількість опадів у І
декаді квітня перевищувала норму в 1,8 разів, а уІІ та ІІІ декадах, навпаки,
була нижчою за норму в 3 та 6 разів відповідно. Температурні показники травня
були в середньому вищі за норму на 3,70С, а кількість опадів переважала норму в
1,4 (ІІ декада) та 1,8 разів (ІІІ декада). Слід зазначити, що гідротермічні
показники травня позитивно впливали на ріст і розвиток рослин картоплі. В
червні І та ІІ декадах липня та в серпні термічні показники наближались до
середньобагаторічних. Так, у червні відхилення від норми становило –0,90С, у І
та ІІ декадах липня - 1,2-1,10С, а у серпні – 0,50С. Остання декада червня
характеризувалася значно вищою за норму (на 4,50С) температурою. Кількість
опадів в червні та липні була нижча від норми на 17 мм та 16 мм відповідно, а у
І декаді червня не випало жодного дощу. Серпень характеризувався надмірною
кількістю опадів: в 1,5 рази більше від середньобагаторічної (дод. В).
2.2. Матеріал та методи досліджень
Видовий склад фітонематод картоплі вивчали на двох ділянках, що відрізнялись
тривалістю окультурювання. На обох ділянках розміром 100 м2 було висаджено по
два сорти картоплі. Один з них – Придеснянська- сприйнятливий до G.
rostochiensis, а другий – Дзвін – стійкий. Обстеження посівів культури
проводили сім разів за вегетацію (через 15 днів).
Ділянка 1 раніше ніколи не оброблялася і являла собою природний ценоз, а після
розорювання в 2002 році картопля тут була висаджена вперше (далі природний
ценоз). На ділянці 2 картопля вирощувалась беззмінно протягом 15 років (далі
агроценоз). Ділянки розташовані поруч. Ґрунт характеризується такими
агрохімічними показниками (табл. 2.1). За класифікацією Качинського ґрунти обох
ділянок віднесені до піску зв’язного. Кислотність водної та сольової витяжок
становить відповідно в природному ценозі 6,5 і 5,6, а в агроценозі – 6,5 і 5,8.
Показники відпові