РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ РУХОМ ОБОРОТНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Аналіз загальних та спеціальних функцій управління рухом оборотного
капіталу
Науковці розглядають процес управління як реалізацію управлінських функцій [7,
47, 84, 105], під якими розуміють "сукупність безперервних взаємопов’язаних
дій", що стосуються різних видів діяльності та мають спеціалізований характер
[84]. Залежно від видів управлінської діяльності та її спрямованості виділяють
загальні та спеціальні (спеціалізовані, конкретні) функції управління. Завдяки
такому розподілу функцій закріплюються окремі види робіт за безпосередніми
виконавцями, упорядковуються процеси управління [151].
Загальноприйнятий підхід до управління оборотним капіталом базується на
відносній стабільності системи, у якій діє виробниче підприємство [112]. Саме
тому вчені та практики намагаються віднайти нові шляхи удосконалення управління
оборотним капіталом, які б базувалися на загальних функціях управління, що
визначають лише вид управлінської діяльності незалежно від місця її прояву,
виду організації, характеру діяльності, масштабів тощо. Ці функції властиві
управлінню будь-якою організацією [151]. Однак кожна загальна функція
управління є комплексною за своєю суттю і містить, крім цього, ще спеціальні
функції. Методи реалізації останніх постійно удосконалюються, визначаються
змінами зовнішніх і внутрішніх умов господарювання підприємств. При цьому, роль
одних функцій поступово зростає, інших – навпаки, зменшується.
Поділ функцій на загальні і спеціальні є відносним, тому що вони діють не
ізольовано, а тісно пов’язані між собою, доповнюючи одна одну. Зміст
спеціальних функцій визначає їх спрямованість на конкретний об'єкт управління і
цілком залежить від типу виробництва, його спеціалізації, технології тощо. За
визначенням Ф. Хміль, спеціальні (конкретні) функції управління – це "функції,
виокремлені відповідно до завдань діяльності організації, або до конкретних
стадій виробничого процесу, або за спрямуванням на конкретні чинники
виробництва" [144].
Як зазначено вище, проблема управління оборотним капіталом, а тим більше його
рухом на основі спеціальних функцій, наукою та практикою ще вивчена
недостатньо. Це пов’язано з багатьма причинами, серед яких основними є:
по-перше, оборотний капітал має складну грошово-матеріальну форму і кожний його
елемент підпорядкований різним функціональним підрозділам; по-друге, певна його
частина тривалий час перебуває поза межами підприємства, що ускладнює контроль
за його рухом; по-третє, на структуру та цикл обороту кожної складової
впливають нестійкі фактори ринкового середовища.
Можна стверджувати, що усунення негативних наслідків названих факторів багато в
чому залежить від того, як на підприємстві вирішується питання узгодженості
виконання фахівцями структурних підрозділів індивідуальних функцій-завдань. В
адміністративно-командній економіці така погодженість існувала завдяки
використанню планових показників, що залежали від систем галузевих норм і
нормативів. Останні гарантували в певних межах дотримання раціональних
пропорцій між окремими елементами оборотного капіталу. В ринкових умовах, де на
оборотний капітал впливають зовнішні фактори, забезпечення оптимальних
співвідношень та оптимальної динаміки окремих його елементів на визначеному
часовому інтервалі потребує впровадження організаційних заходів, які б
узгоджували спеціальні функції управління рухом оборотного капіталу [78, 80].
На основі аналізу типових положень про відділи і підрозділи промислових
підприємств, посадових інструкцій фахівців [57, 128] і внутрішніх
організаційно-розпорядчих нормативних документів декількох промислових
підприємств було досліджено виконання спеціальних функцій. Для цього визначено
основні спеціальні функції, які систематизовані за загаль-
ними функціями управління (табл. 2.1).
Однак у науковій літературі з управління існують різні думки щодо складу
загальних функцій управління [15, 84, 105, 151]. Так, М. Мескон розглядає такі
загальні функції: планування, організацію, мотивацію, контроль [84]. На думку
А. Шегди, загальні функції управління включають: прийняття рішень, визначення
мети, планування, прогнозування, організацію, координування і регулювання,
мотивацію, керівництво і контроль, облік і аналіз діяльності [151]. Проте при
виділенні функцій управління рухом оборотного капіталу такий широкий перелік є
зайвим. Для управління рухом оборотного капіталу обрано загальні функції, які,
як правило, виділяють у системі управління вітчизняні науковці: планування,
організацію, контроль, аналіз і розподіл [15, 105].
Таблиця 2.1
Загальні та спеціальні функції управління рухом оборотного капіталу
Загальні
Спеціальні
Планування
Нормування обсягу запасів (1); нормування незавершеного виробництва (2);
нормування обсягу готової продукції (3); планування обсягу закупівлі
матеріалів, сировини та комплектуючих виробів (4); планування обсягу
виробництва продукції (5); планування обсягу збуту готової продукції (6);
фінансове планування (7); планування заходів щодо удосконалення технології
виробництва (10); оптимізація обсягу запасів сировини та комплектуючих на
складі (11); складання планових калькуляцій і кошторисів витрат (14).
Аналіз
Аналіз і оцінка ринку матеріалів, сировини і комплектуючих (30); дослідження
ринку нових технологій основного та допоміжного виробництва (31, 32);
дослідження потреб споживачів (33); аналіз і оцінка ринкової кон'юнктури (34);
аналіз фінансового ризику (35); аналіз товарного кредиту та нормативів
інкасації коштів (36); аналіз і оцінка попиту сп
- Київ+380960830922