РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИКА ОБЛІКУ ОРЕНДНИХ ОПЕРАЦІЙ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВАХ
2.1. Стан документування орендних операцій
Подальший ефективний розвиток орендних відносин і поліпшення якості управління
ними залежить від наявності достовірної і своєчасно отриманої інформації як
орендарем, так і орендодавцем. Інформація – це документовані або публічно
оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі
та навколишньому природному середовищі [6]. Джерелом, де акумулюється і
систематизується інформація, є бухгалтерський облік, який уніфіковує її та
робить доступною для всіх користувачів.
Бухгалтерський облік як модель, на думку Б.І. Валуєва, є інформаційною
системою, а як складова управлінського циклу він – функція управління [97, с.
26]. А.З. Попова зазначає: “Бухгалтерський облік – це документальна система,
яка не може функціонувати без документів – основи рахівництва і звітності”
[202, с. 183]. Він ґрунтується на суцільному і беззупинному документуванні всіх
господарських операцій, що здійснюються на підприємствах [131, с. 32]. Г.Г.
Кірейцев стверджує, що бухгалтерський облік через документування здійснює такі
функції: інформаційну, контрольну, виховну, правового захисту [145, с. 12].
Ф.Ф. Бутинець виділяє ще такі функції, як захисна, слідоутворююча, зворотного
зв’язку, які теж здійснюються шляхом документування [191, с. 13]. Такі функції
виділені в роботах й інших авторів.
Документування, як процес, узагальнене в дослідженнях Т.А. Бутинець [83, с.
86], є першою стадією бухгалтерського обліку, яка передбачає реєстрацію та
фіксацію інформації про факти, операції, процеси, її обробку й узагальнення.
Деякі автори називають цей процес первинним обліком, але всі одностайні в тому,
що з його допомогою здійснюється первинна реєстрація господарських операцій,
узагальнення і групування інформації в облікових регістрах.
Процес формування облікової інформації починається з документування, адже кожна
господарська операція, яка відбувається на підприємстві, має бути підтверджена
документально. Оскільки в бухгалтерському обліку процеси відображаються за
допомогою моделей, документування можна представити наступним чином (рис.
2.1).
Рис. 2.1. Модель документування процесу господарського обліку
Документування знайшло місце і в принципах бухгалтерського обліку. Так, за
принципом повного висвітлення, згідно із Законом України „Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні” [7], первинними бухгалтерськими
документами повинні оформлятися усі без винятку операції, які підлягають
обліку. Таким чином реалізується визнання господарського факту у формі:
1. Дослівного опису об’єкта (визначення);
2. Вираження об’єкта у вартісному вигляді (оцінки).
Дані первинних документів є , по-перше, підставою для аналітичного обліку та
ведення регістрів синтетичного обліку, по-друге – основними матеріалами для
проведення контролю й оперативно-технічного аналізу.
Для того, щоб документ набув юридичної сили, він повинен містити ряд
обов’язкових і додаткових реквізитів, класифікованих нами у додатку Д. Це дасть
змогу бухгалтерам послідовно й логічно опрацьовувати інформацію для її
відображення в регістрах бухгалтерського обліку. Таким чином, якість і
організація бухгалтерського обліку значною мірою залежать від системи
документування. М.С. Пушкар [209, с. 384] розглядає безперервне, своєчасне,
повне і достовірне відображення у первинних документах усіх фактів
господарської діяльності як один із видів робіт, до якого зводиться організація
фінансового обліку.
Як власні, так і орендовані основні засоби мають бути оформлені відповідними
первинними документами. При цьому суб’єкти орендних відносин повинні
використовувати форми первинних документів, передбачених для необоротних
активів, затверджених наказом Міністерства статистики “Про затвердження типових
форм первинного обліку” від 29.12.95 р. № 352 [22].
У процесі реформування системи бухгалтерського обліку відповідно до вимог
ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності відбулися
зміни в організації обліку орендних операцій. Внаслідок цього пакет форм,
затверджений згаданим наказом № 352 [26], потребує змін. Адже П(С)БО 14
“Оренда” [44] визначає правила ведення обліку орендних операцій залежно від її
видів – фінансової та операційної. Такому поділу оренди притаманні певні
особливості при організації й оформленні первинної документації.
Крім того, більшість авторів у своїх працях не приділяють достатньої уваги
належній організації бухгалтерського обліку орендних операцій та документуванню
його процесів. У кращому випадку вони обмежуються посиланнями на типові форми,
які, як відомо, в переважній більшості розроблені для планової економіки. У
досліджуваних сільськогосподарських підприємствах Вінницької області первинні
документи оформляють частково, недбало, не заповнюють обов’язкові реквізити,
часто відсутні необхідні записи й підписи та інші необхідні вимоги. Тому
вважаємо, що питання вдосконалення первинних документів є досить актуальним.
Первинним документом, носієм інформації, на підставі якого визначаються й
обліковуються господарські операції з руху основних засобів, є Акт
приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма № ОЗ-1).
Даний Акт також можуть використовувати суб’єкти орендних відносин при укладанні
договору фінансової оренди, що підтверджує і практичний досвід. На нашу думку,
таке використання є доречним, але в Акті доцільно передбачити додаткові
реквізити, які б містили необхідну інформацію про орендоване майно.