Ви є тут

Інженерно-геоморфологічний ризик розвитку небезпечних екзогенних процесів на території міста Дніпропетровська

Автор: 
Суматохіна Ірина Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
3405U001128
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ПРИРОДНІ УМОВИ АКТИВІЗАЦІЇ ЕКЗОГЕННИХ ПРОЦЕСІВ НА
ТЕРИТОРІЇ м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
2.1. Історія та сучасний стан вивченості природних умов Дніпропетровська
Одним із завдань нашого дослідження є аналіз природних чинників
рельєфоутворюючих процесів, які можуть викликати зміни стану геоморфосистем і
мати негативні наслідки для людини, об’єктів господарства і природного
середовища. Дослідження цих чинників нами здійснюється шляхом вивчення їх
просторово-часових закономірностей та визначення найважливіших особливостей і
характеристик, які впливають на хід найбільш екологічно небезпечних процесів та
явищ, а також обумовлюють комфортність проживання та господарювання людей у
межах досліджуваної території.
Інформаційною базою для вивчення природних чинників інженерно-геоморфологічного
ризику в межах Дніпропетровська є опубліковані літературні [20, 23, 30, 40, 61,
72–74, 104–110, 122, 142, 147, 148, 210] і картографічні [53, 57, 76, 98,]
джерела, аерофотоматеріали, фондові матеріали різних організацій (геологічних,
інженерно-геологічних) [6, 7, 155,159, 160, 201], а також результати власних
натурних досліджень природно-техногенного рельєфу. Проведений аналіз
відзначених джерел дозволяє виділити в історії вивчення природних умов
м.Дніпропетровська такі основні періоди.
Перший період (до 50-х років ХХ ст.) пов’язаний із публікаціями, які стали
підсумком спроб планомірного вивчення геологічних, геоморфологічних та
інженерно-геологічних умов території м.Дніпропетровська, здійснених у зв`язку
зі спорудженням Дніпрогесу та містобудівельними роботами. Цей період
відзначається накопиченням значного за обсягом фактичного матеріалу з геології
й геоморфології, який вимагав узагальнення і картографування. Із найбільш
значних публікацій того періоду необхідно відмітити узагальнюючу роботу Л.І.
Сафонова (1948), у якій міститься вперше складена для регіону дослідження схема
інженерно-геологічного районування правобережної частини міста. Згідно із цією
схемою [177] на правобережжі виділяється п`ять надзаплавних терас, про
кількість і вік яких до цього існувало багато різних думок.
Другий період (50-70- х років ХХ ст.) відзначається появою публікацій, які
стали результатом виконання крупномасштабних досліджень, спрямованих на
інженерно-геологічне обґрунтування житлового, дорожнього та промислового
будівництва [6, 72–74]. Особливе значення для вивчення природних умов міста має
створення інженерно-геологічного атласу м. Дніпропетровська, до складу якого
увійшли вперше розроблені карти покрівлі кристалічних порід,
інженерно-геологічна, хімізму та агресивності ґрунтових вод. Ці карти містять
цінні відомості стосовно геодинамічного стану техногенних морфолітосистем.
У третій період, який починається з 80-х років минулого століття, зростання
техногенного навантаження на рельєф призвело до виникнення підвищеного ризику
порушення стійкості морфолітосистем і широкого розвитку небезпечних
рельєфоутворюючих процесів, що викликало потребу проведення детальних
геоморфологічних, у т.ч. еколого-геоморфологічних досліджень. Результатом цих
досліджень стали численні наукові публікації. Важливі узагальнення з
теоретичних проблем, пов`язаних з природним середовищем міста, містять роботи
Г.В. Пасічного [147, 148], в яких висвітлюється палеогеографічна етапність
розвитку рельєфу України, зокрема міста Дніпропетровська. Ним також складено
геоморфологічну карту міста, яка є важливою складовою моніторингу навколишнього
середовища. Питанням реконструкції природного рельєфу, ролі неотектоніки у
формуванні рельєфу та інженерно-геологічних умов, ярусності рельєфу, змінам
природних ландшафтів міста у зв`язку з господарською діяльністю присвячені
роботи Зеленської Л.І., Кримцова А.О. [64, 66, 104-110 та ін.].
Отже, відзначені роботи містять цінні відомості про природне середовище міста і
дозволяють виконати аналіз просторово-часових закономірностей природних
чинників, що обумовлюють виникнення та розвиток небезпечних екзогенних
процесів.
2.2. Вплив структурно-геологічних умов на рельєф та рельєфоутворюючі процеси
Складність і контрастність природного рельєфу і направленість розвитку
екзогенних процесів у межах міста обумовлена структурно-геологічними умовами і,
насамперед, розташуванням його в тектонічно складній зоні переходу від
Українського щита до Дніпровсько-Донецької западини. Чітка границя між ними
відсутня, однак вона виражена серією скидів уздовж Дніпровського глибинного
розлому [142, 147, 148]. Геоструктурною основою території міста є
Придніпровський блок і його північно-східні схили, які є найдавнішими
елементами Українського щита. Поверхня докембрійського фундаменту в цілому
відбиває характер розломно-блокової тектоніки, що впливає на розподіл локальних
геологічних структур (куполоподібних і лінійних) і осадових товщ, а також у
цілому на геоморфологічні особливості міста [147, 104, 106].
У межах міста Кримцовим А.О. [107] встановлено близько ста локальних зон
порушень. Відстань між зонами порушень одного напрямку становить від 1-2 до
0.3-0.4 км. Площинні морфоструктури (блоки) типу мілких граніто-гнейсових
куполів мають площу від 0.5 до 10.0 км2, різноманітні форми в плані (від
близької до ізометричної до багатокутової). Сусідні блоки, як правило,
розрізняються за висотою залягання поверхні кристалічного фундаменту та за
будовою осадочного чохла. Незалежно від типу і рангу всі активні структури
території міста закономірно відображуються в рельєфі. Переважання піднять чи
опускань автором встановлені за особливостями сучасного рел