РОЗДІЛ II
ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Клінічна характеристика хворих на мікотичний зовнішній отит
Для реалізації поставлених задач проведене комплексне клініко-лабораторне
обстеження хворих на гострий та хронічний зовнішній отит грибкової етіології,
що знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у 2-й міській
лікарні м. Полтави з послідуючим диспансерним наглядом на кафедрі
отоларингології Української медичної стоматологічної академії в період з 2001
по 2004 р.р. включно.
Встановлення діагнозу мікозу зовнішнього вуха проводилось на підставі скарг
хворих, даних анамнезу, характерної клінічної картини, ендоскопічного та
мікробіологічного обстеження.
Під нашим наглядом перебувало 105 хворих з гострим та хронічним грибковим
зовнішнім отитом, з них 47 чоловіків (44,8%) та 58 жінок (55,2%) віком від 16
до 74 років. Відомості про розподіл хворих на мікотичний зовнішній отит в
залежності від статі представлений на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл хворих на мікотичний зовнішній отит в залежності від статі.
Розподіл хворих на мікотичний зовнішній отит за віковими групами зображено на
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих на мікотичний зовнішній отит за віковими групами
Стать
хворих
Вікові групи
Від 16 до19
Від 20 до 29
Від 30 до 39
Від 40 до 49
Від 50 до 59
Від 60 до 69
Від 70 до 74
Всього
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Абс.
к-ть
Чол.
2,9
14
13,3
7,6
3,8
1,9
11
10,5
4,8
47
44,7
Жін.
3,8
16
15,2
10
9,5
4,8
2,9
14
13,3
5,7
58
55,3
Всього
6,7
30
28,5
18
17,1
8,6
4,8
25
23,8
11
10,5
105
100
Як можна бачити з даних табл. 2.1., найбільш числені групи хворих складають
особи віком від 20 до 39 років (45,7%) та від 60 до 74 років (34,3%). Жінки
кількісно переважали в усіх вікових групах.
Тривалість захворювання, яку, зі слів хворих, визначали від перших проявів
захворювання до моменту звернення за медичною допомогою, відображено в таблиці
2.2.
Таблиця 2.2.
Тривалість захворювання до моменту звернення за медичною допомогою
Тривалість
захворювання
ВСЬОГО
абсол.
кіл-ть
відносн.
кіл-ть
абсол.
кіл-ть
відносн.
кіл-ть
абсол.
кіл-ть
відносн.
кіл-ть
Перший тиждень
4,8
7,6
13
12,4
Від 1 тижня до 1 місяця
11
10,5
12
11,4
23
21,9
Від 1 до 3 місяців
22
20,9
25
23,9
47
44,8
Від 3 до 6 місяців
3,8
5,7
10
9,5
Від 6 місяців до 1 року
0,9
2,9
3,8
Від 1 до 2 років
3,8
3,8
7,6
Всього
47
44,7
58
55,3
105
100
Як можна бачити з таблиці 2.2 найбільша кількість хворих звернулася за медичною
допомогою на протязі перших трьох місяців від початку захворювання. Переважна
більшість хворих раніше неодноразово лікувалася з приводу грибкового
зовнішнього отиту. Лікування включало в себе: антифунгальні препарати,
десенсибілізуючі засоби, вітамінотерапію, фізіотерапевтичне лікування.
Проводився аналіз розподілу з грибковими ураженнями зовнішнього вуха в
залежності від пори року, що зображено на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Розподіл хворих з грибковими ураженнями зовнішнього вуха в залежності
від пори року
Ці дані свідчать, що найбільша кількість хворих (39%) на мікотичний зовнішній
отит спостерігалася у літню пору року. Це пов’язано з частим купанням та
нирянням у водоймах, більш активною міграцією населення в цю пору року (час
відпусток), зміною кліматичних умов (температурних показників, вологості
повітря), напругою адаптаційних механізмів.
Достатньо високий рівень (23,9%) захворюваності на мікоз зовнішнього слухового
проходу у весняний період обумовлений більш частим та безконтрольним прийомом
антибіотиків в цю пору року, підвищенням вологості повітря та зниженням
реактивних сил організму.
Аналізуючи результати мікробіологічного дослідження слід відмітити деякі
особливості. Лише в трьох випадках (2,8%) була отримана монокультура – гриби
роду Penicillium. У двох хворих виявлена комбінована грибкова флора (в першому
випадку у пацієнта була підтверджена наявність C. albicans – 10 тис. КУО та A.
niger – 250 КУО, у другому – C. tropicalis 1,5 тис. КУО та A. niger – 250
КУО).
Грибковий зовнішній отит діагностовано на підставі аналізу скарг хворого, даних
анамнезу життя та захворювання, об’єктивних та лабораторних методів
дослідження. Двобічний процес реєструвався у 46 хворих (44%), однобічний – 59
хворих (56%), з них правобічний – у 36 хворих (61%), а лівобічний – у 23 хворих
(39%).
Скарги, які найчастіше пред’являли хворі відображені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.
Скарги хворих на мікотичний зовнішній отит в залежності від роду грибів
Аспергильоз
зовнішнього вуха
Абс. кіл-ть
Кандидоз
зовнішнього вуха
Абс. кіл-ть
Свербіж у вухах
57
99
Свербіж у вухах
41
98
Виділення з вух переважно чорного та сіро-чорного кольору
48
82,7
Виділення з вух переважно білого та біло-жовтого кольору
39
92,8
Закладеність вух
43
74
Закладеність вух
27
64,2
Шум у вухах
28
48,3
Шум у вухах
14
33,3
Біль у вухах
21
36,2
Біль у вухах
13
31
Як бачимо з наведеної таблиці, найбільш поширеними скаргами при аспергильозі
зовнішнього слухового проходу були: свербіж у вухах (98%) та наявність виділень
з вух (75,9%); хворі на кандидоз зовнішнього слухового проходу найчастіше
скаржились на свербіж у вухах (95%) та закладеність вух (92,8%).
2.2. Клінічні методи, які було використано при обстеженні хворих на грибковий
зовнішній отит
Клінічне обстеження з метою виявлення хворих на грибковий зовнішній отит
включали збір скарг, ретельне вивчення анамнезу життя та хвороби, огляд
ЛОР-органів (о