РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Складність системи охорони здоров’я, зокрема її первинної ланки, обумовили
використання при проведені дослідження методології системного підходу. Як
відомо, основу цієї методології складають такі форми аналізу: елементний,
функціональний, структурний, комунікаційний, інтегративний та історичний.
Враховуючи специфічні особливості організації медичної допомоги сільському
населенню методологія системного підходу для комплексної оцінки стану,
перспектив впровадження, розвитку сімейної медицини була використана при
аналізі даних 7 тисяч одиниць спостереження в цілому по Україні та детальному
викладі їх по Житомирській, Київській та Хмельницькій областях.
Репрезентативність відбору цих областей була підтверджена сумарними даними за
такими показниками (абсолютні дані та питома вага від загальних по Україні):
Кількість сільських населених пунктів – 4242 (14%);
Кількість сільського населення – 2078,3 (13%);
Кількість сільських закладів ПМСД – 515 (14,9%);
Кількість сільських органів місцевого самоврядування – 1751 (17%).
Медико-демографічна ситуація в цих регіонах не має суттєвих відхилень від інших
регіонів України і характеризується низьким рівнем народжуваності, високим
рівнем смертності, від’ємним природним приростом та інтенсивним накопиченням
хронічних неспецифічних захворювань.
Водночас впровадження засад сімейної медицини в сільській ланці ПМСД у
Житомирській, Київській та Хмельницькій областях, розпочалося до прийняття
Постанови Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 989 «Про комплексні
заходи щодо впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров’я».
Завдання, використані методи, обсяг дослідження наведені на рис. 2.1.
Для вирішення завдань дослідження за методологією системного підходу
розглядались як системи:
Рис. 2.1. Програма, методи, обсяги та результати досліджень
сім’я;
сільський заклад сімейної медицини;
первинна медико-санітарна допомога на сімейних засадах в сільському районі;
первинна медико-санітарна допомога в сільській місцевості області на сімейних
засадах;
інформаційне супроводження процесів управління впровадженням та розвитком
сімейної медицини на різних рівнях організації сільської служби охорони
здоров’я.
Сім’я, як системний об’єкт дослідження для визначення потреб в наданні медичної
допомоги її членам, що делегують ЛЗП/СЛ повноваження та певну частку
відповідальності за стан свого здоров’я, розглядалась за такими ознаками:
демографічний склад (чисельний склад, родинні зв’язки, розподіл за статтю,
віком, наявність дітей та інше); стан здоров’я (групи здоров’я, хронічні
хвороби та їх перебіг); фактори ризику (матеріально-побутові, виробничі,
шкідливі звички серед членів сім’ї, стан довкілля); спосіб життя та відношення
до збереження здоров’я.
Сільський заклад сімейної медицини розглядався з позицій наявності необхідних
елементів (штати медичного персоналу та їх укомплектованість фізичними особами,
набір діагностичних та лікувальних кабінетів, матеріально-технічні, фінансові
та інформаційні ресурси);. визначення функцій та спроможність їх виконання;
ефективність взаємодії при виконанні функцій; комунікаційні зв’язки з органами
місцевого самоврядування та медичними закладами вторинного рівня; рівень
керівництва як інтегративний чинник; перспективи розвитку закладу. Дані
аналітичної оцінки сім’ї та сімейного сільського закладу стали підґрунтям для
опрацювання інформаційної моделі на рівні закладу, змістом якої є визначення
здатності сімейного закладу забезпечити охорону здоров’я членів прикріплених
сімей через систему медичних послуг та підвищення якості первинної медичної
допомоги.
Оцінка реорганізації ПМСД в напрямку впровадження та розвитку сімейної медицини
в сільському районі (сільській місцевості області) пов’язана із отриманням
відповіді на запитання: який стан існуючої сільської ланки ПМСД та її
спроможність перейти на нову форму організації медичної допомоги при наявності
існуючих чинників та проблем. Для отримання відповіді на поставлене завдання та
розробки моделі інформаційного супроводження процесів управління розвитком
сімейної практики були використані такі методи системного аналізу:
методи декомпозиції і композиції;
методи оцінки взаємодії структурних частин;
методи оцінки адекватності структурних частин;
методи оцінки стійкості у просторі та часі.
Для проведення аналізу були використані статистичні дані оперативних
інформацій, звітів, організаційно-розпорядчі документи (рішення, плани обласних
державних адміністрацій, обласних управлінь охорони здоров’я),
нормативно-правова база сімейної медицини (Закони України, укази Президента
України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони
здоров’я України).
При вертикальній декомпозиції аналізувались проблеми на ієрархічних рівнях:
область-район-сільські заклади ПМСД.
При горизонтальній декомпозиції – сільські лікарські дільниці та заклади
охорони здоров’я, які розміщені на їх території.
Для аналізу проблем сільської лікарської дільниці було використано метод
композиції. Використання цих методів дозволило визначиться стосовно напрямів
реорганізації сільських лікарських дільниць, перерозподілу і перегляду функцій
між закладами СЛД, ЦРЛ та іншими закладами вторинного рівня надання медичної
допомоги.
Системний підхід у проведенні досліджень передбачав вивчення об’єктів, процесів
(заклади охорони здоров’я первинного, вторинного та третинного рівнів надання
медичної допомоги на сімейних засадах) як єдиного цілого та зв’язків між кожним
елементом системи. Проблеми взаєм