РОЗДІЛ 2. Характеристика власних спостережень.
Матеріали і методи дослідження
2.1 Загальна характеристика хворих, яких спостерігали
В роботі представлені результати обстеження і лікування 112 хворих з
післяопераційним холедохолітіазом, які знаходились на стаціонарному лікуванні у
відділі “Лапароскопічної хірургії і холелітіазу” ІХтаТ АМН України та в
хірургічному відділенні Хмельницької обласної клінічної лікарні від 1999 до
2002 року.
На всіх етапах роботи транспапілярні оперативні втручання (ендоскопічна
папілосфінктеротомія з подальшими ендобіліарними втручаннями з транспапілярного
доступу) вважались методом вибору при лікуванні післяопераційного
холедохолітіазу. Тільки при неможливості проведення, або неефективності
ендоскопічної транспапілярної експлораціцї загальної жовчної протоки
проводились інші методи лікування.
У залежності від методу лікування хворих з післяопераційним холедохолітіазом,
пацієнтів було поділено на групи (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Групи досліджуваних пацієнтів
Групи хворих
Методи лікування
Кількість хворих
абс.
Ендоскопічний метод
45
40,2
ІІ
Лапароскопічний метод
8,0
ІІІ
Застосування екстракорпоральної ударнохвильової біліарної літотрипсії
18
16,1
ІV
Традиційний "відкритий"
лапаротомний метод
40
35,7
Як можна бачити з табл. 2.1, найбільші групи складали пацієнти, яким проводили
ендоскопічні транспапілярні методи експлорації загальної жовчної протоки
(40,2%), та хворі, яким у хірургічному лікуванні післяопераційного
холедохолітіазу застосовувався традиційний лапаротомний метод втручання
(35,7%). Рідше для експлорації холедоха використовували екстракорпоральну
ударнохвильову літотрипсію (16,1%). Нарешті, лапароскопічний метод лікування
післяопераційного холедохолітіазу застосовано в 9 хворих , що склало 8 %.
Для наглядності співвідношення методів хірургічного втручання відображено на
діаграмі (рис. 2.1).
Рис. 2.1. Розподіл хворих з післяопераційним холедохолітіазом в залежності від
методу лікування.
В першій групі було 27 жінок і 18 чоловіків у віці від 22 до 78 років (середній
вік 58,9 року). В другій групі було 7 жінок і 2 чоловіки у віці від 44 до 76
років (середній вік 61,8 року). В третій групі було 12 жінок і 6 чоловіків у
віці від 31 до 81 року (середній вік 60,3 року). В четвертій групі було 24
жінок і 16 чоловіків у віці від 24 до 82 років (середній вік 58,3 року) (Табл.
2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл пацієнтів в групах за віком
Вік пацієнтів
Перша група
Друга група
Третя група
Четверта група
Всього
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
До 30 років
2,2
5,0
2,7
30-39 років
6,7
5,6
10,0
7,1
40-49 років
6,7
11,1
11,1
10,0
10
8,9
50-59 років
14
31,0
33,3
11,1
17,5
26
23,2
60-69 років
17
37,8
33,3
50,0
12
30,0
41
36,7
Старші 70
15,6
22,3
22,2
11
27,5
24
21,4
Всього
45
100
100
18
100
40
100
112
100
Всього серед пацієнтів жінок було 70 (62,5%), чоловіків – 42 (37,5%) - (рис.
2.2).
Рис 2.2. Розподіл хворих в групах по статі
Більш наглядно розподіл пацієнтів у досліджуваних групах за віком представлений
на діаграмі (Рис. 2.3).
Рис.2.3. Розподіл хворих в групах за віком
Вік пацієнтів був у межах від 22 до 82 років. Переважна кількість хворих були
пенсійного віку. Середній вік пацієнтів становив 59,1 року, що свідчить про
значну соціальну значимість проблеми.
Аналізуючи статистичну однорідність груп хворих, яких спостерігали, слід
відмітити, що у більшості випадків процеси рандомізації забезпечувалися –
практично для усіх груп статистично вірогідної різниці не спостерігалося
(р>0,05). Лише в деяких статистичних групах можна побачити тенденції до
відокремлення самостійного кластеру. Так, питома вага пацієнтів в віці 60 – 69
років в третій групі становить 50%, тоді як в четвертій – лише 30%. Але й в цих
випадках р менше 0,05. Справа в тому, що в даній дисертаційній роботі
поставлено мету забезпечення суцільності при виборі спостережень. Але фізичний
стан хворого обумовлював вибір того або іншого хірургічного втручання. Іншими
словами, інколи було неможливо забезпечити абсолютну випадковість при визначені
методу операції для конкретного пацієнта.
Всі хворим раніше виконано втручання на біліарному тракті. Холецистектомія
проведена 71 хворому (59 – з використанням традиційного доступу, 12 –
лапароскопічна), холецистектомію і холедохотомію з літоекстракцією виконували
11 пацієнтам, холецистектомія з внутрішнім дренуванням холедоха раніше
проведено 1 пацієнту, хворих після холецистектомії і холедохолітотомії з
зовнішнім дренажем холедоха на момент надходження було 18 (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл пацієнтів в залежності від перенесених раніше оперативних втручань
Група пацієнтів
Кількість пацієнтів
І група
ІІ група
ІІІ група
ІV група
Всього
абс.
абс.
абс.
абс.
абс.
Хворі після відкритої холецистектомії
28
62
67
25
62
59
52
Хворі після лапароскопічної холецистектомії
16
33
12
11
Хворі після холецистектомії і холедохолітотомії
16
10
11
10
Хворі після холецистектомії і внутрішнього дренування гепатикохоледоха
0
Хворі після холецистектомії з зовнішнім дренажем гепатикохоледоха
12
67
15
18
16
Хворі після кількох втручань на біліарному тракті
33
11
10
Всього
45
100
100
18
100
40
100
112
100
Серед 11 пацієнтів, які перенесли кілька хірургічних втручань, у 7 хворих на
момент надходження був зовнішній дренаж холедоха.
Розподіл