РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проведено у відділі свинарства Інституту тваринництва степових
районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, племзаводах “Асканія-Нова” Чаплинського
та “Україна” Скадовського районів Херсонської області, а також на станції
контрольної вiдгодiвлi свиней “Асканія-Нова”, за схемою (рис.2.1).
Асканійський тип
української м’ясної породи
Рис.2.1. Схема досліджень
Продуктивні якості свиней оцінювали в цілому по стадам, у розрізі генеалогічних
ліній та родин асканійського м’ясного типу. Визначення перспективних кросів і
варіантів внутрішньолінійних підборів проводили методом порівняльного аналізу
рівня розвитку відтворювальних ознак та прояв ефекту гетерозису за такими
якостями як: багатоплідність, великоплідність, молочність, маса гнізда і
збереженість поросят на час відлучення в два місяці.
Ефект комбінаційної здатності наявних ліній оцінювали з використанням моделі
Гріфінга в модифікації В.І.Савченка [157].
З метою оцінки динаміки росту та розвитку молодняку, а також встановлення
можливості прогнозування продуктивності даної популяції свиней у ранньому віці
від 20 свиноматок різних родин, якi покривались кнурами ліній Цикорія, Цоколя,
Цимуса та Цианіта, (свиноматки і кнури були типовими для своїх генотипів i не
нижче класу еліта за сумарною оцінкою [158]), було відібрано і поставлено на
вирощування по 24 підсвинка кожної лінії. Умови годівлі, утримання і догляду
були ідентичними для всіх піддослідних тварин та відповідали зоотехнічним
нормам.
Розвиток молодняку визначали шляхом щомісячного зважування. З метою вибору
критеріїв оцінки закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі Свечин
Ю.К.[ 159 ] визначали такі показники:
- темп відносного приросту К (%) за формулою:
К= (2.1)
де W1 – жива маса тварин на початку періоду;
W2 – жива маса тварин у кінці періоду.
- інтенсивність формування тварин ():
, (2.2)
де W1,W2,W3 – жива маса поросят відповідно в 1,2,3-місячному віці.
Індекси напруги (In) та рівномірності росту (Ip) за методикою Коваленка В.П.
[160].
, (2.3)
, (2.4)
де СП- середньодобовий приріст, ВП – відносний приріст.
Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою
моделі Т.К. Бріджеса.
, (2.5)
де N(t) – маса тварин у момент часу t, кг; А- маса тварин у зрілому віці, кг; -
кінетична швидкість росту, -експоненційна швидкість росту; t-вікові періоди,
міс; То –період ембріонального розвитку, міс.
З метою вивчення iнтер’єрних особливостей свиней проведено гематологічні
дослідження. Кров брали щомісяця вранці до годівлі у 10 підсвинків кожної лінії
у віці один, два, три та вісім місяців. Основні показники крові, що
характеризують фізіологічний стан організму і його резистентність, визначали за
методиками: вміст гемоглобіну в г% за І.Д. Дервізом, А.І.Воробйовим [161];
кількість лейкоцитів в тис./мм3 в рахунковій камері Горяєва за
загальноприйнятим методом; загальний білок в г% - рефрактометрично за
загальноприйнятим методом; білкові фракції – за методикою Оллу, Маккорді в
обробці С.А.Карпюка [162];
Оцінку відгодівельних та м’ясних якостей свиней проводили за загальноприйнятими
зоотехнічними методиками ВІТ [163]. Відгодівельні якості молодняку оцінювалися
за віком досягнення живої маси 100 кг (днів), середньодобовими приростами (г),
витратами кормів на 1 кг приросту (корм. од.). За результатами забою (4 голови
кожної лінії) визначали такі показники: маса охолодженої туші (кг), довжина
туші (см), товщина шпику на рiвнi 6-7 грудних хребців (мм), маса окосту (кг),
площа “м’язового вічка” (см2), вихід м’яса в туші (%).
Оцінку ступеня подібності (С) ліній за відтворювальними та відгодівельними
якостями проведено за методикою В.В. Сіромолота, С.І.Святченко [164], з
використанням відношень середньоквадратичних відхилень ознак кожної лінії (S1,
S2, ...Sn) до відповідних середньоквадратичних відхилень всієї сукупності (у1,
у2, ...уn)
, (2.6)
Ступінь відмінності (дискретності) (D) – за формулою:
D= 1-C= 1-, (2.7)
Основні генетико-популяційні параметри досліджуваних стад визначали методами
біометричної статистики та з використанням сучасного комп’ютерного обладнання:
- мінливість селекційних ознак (Сv,%) - за алгоритмами М.О. Плохинського
[165];
- вікову повторюваність (r2s ) селекційних ознак - методом парних кореляцій
відтворювальних ознак між суміжними опоросами, між окремими опоросами та
середньою за два опороси з пожиттєвою продуктивністю свиноматок;
- генетичну схожість батьків і нащадків - методом кореляцій між показниками
свиноматок-матерів та їх дочок;
- частку впливу батьків на рівень розвитку відтворювальних якостей свиноматок -
методом однофакторного дисперсійного комплексу, відгодівельних якостей –
методом двохфакторного дисперсійного комплексу, де за градації факторів були
взяті батьки та матері потомків;
- взаємозв’язок селекційних ознаками - методом кореляційного аналізу, ступінь
їх пріоритетності (детермінації) - методом множинного регресійного аналізу.
Моделювання оціночних індексів проводили за методикою Басовського М.З., Бурката
В.П., Зубця М.В. [166].
Вірогідність отриманих величин визначено за допомогою критеріїв Стюдента при
трьох рівнях значення “Р“ (0,95; 0,99; 0,999).
Екон