Ви є тут

.Флегмони шиї та їх ускладнення: клініка, діагностика, лікування

Автор: 
Мельников Володимир Аркадійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U001407
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. МАТЕРІАЛИ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ
Робота базується на результатах обстеження та наукового дослідження 173 осіб.
Залежно від завдань та етапів дослідження матеріал був розподілений на чотири
дослідні групи.
Основну дисертаційну групу сформували з 50 пацієнтів з ФШ та їх ускладненнями,
які лікувалися в клініці загальної хірургії (ІІ хірургічне та ЩЛХ відділення
КМКЛШМД міста Львова), ЛНМУ імені Данила Галицького в період з квітня 1999 по
травень 2003 рр. згідно з розпрацьованими в дисертації
діагностично-лікувальними принципами.
Першу контрольну групу склали 30 осіб з аналогічною патологією, які з квітня
1999 по травень 2003 рр. перебували на лікуванні в клініці загальної хірургії
(ІІ хірургічне та відділення ЩЛХ КМКЛШМД м. Львова) ЛНМУ імені Данила
Галицького на підставі традиційних діагностичних підходів і лікувальної
тактики.
Друга (ретроспективна) контрольна група містила 63 осіб, які з 1985 по 1997 рр.
лікувалися з приводу ФШ у КМКЛШМД та інших медичних установах міста Львова.
Третю контрольну сформували з 30 практично здорових людей Ї донорів відділення
переливання крові КМКЛШМД (в період з 1999 по 2003рр.).
2.1.1. Загальна характеристика хворих основної групи
Основну групу склали 50 хворих з ФШ та їх ускладненнями, які в період з квітня
1999 по травень 2003 рр. лікувалися в клініці загальної хірургії (ІІ хірургічне
та ЩЛХ відділення КМКЛШМД м. Львова) ЛНМУ імені Данила Галицького. Відбір
пацієнтів до основної групи здійснювався на підставі наступних критеріїв:
наявність у хворих ФШ;
наявність ускладнень, пов’язаних з гнійно-запальними захворюваннями шиї;
застосування в діагностично-лікувальній програмі принципів, розпрацьованих нами
в ході дослідження.
Загалом, основну групу склало 30 (60 %) чоловіків і 20 (40 %) жінок. Загальна
гендерна та вікова характеристика хворих основної групи наведена в таблиці
2.1.
Таблиця 2.1
Вікова та гендерна характеристика хворих основної групи
Вік
(роки)
Чоловіки
Жінки
Загальна
кількість
Співвідношення
чоловіки/жінки
абс.
к-ть (n)
абс.
к-ть (n)
абс.
к-ть (n)
5-14
10
4 : 1
15-24
12
16
3 : 1
25-34
12
24
12
18
36
2 : 1
35-44
10
18
1,25 : 1
45-54
1 : 1
55-64
10
1 : 4
65-74
1 : 1
>75
Загалом
30
60
20
40
50
100
1,5 : 1
Як видно з таблиці 2.1, загальне співвідношення чоловіки/жінки становило 1,5 :
1. Середній показник віку для цієї групи дорівнював 33,92 ± 2,37 року
(мінімальна межа – 5 років, максимальна – 76 років). Для чоловіків середній
показник віку становив 29,17 ± 2,52 року, для жінок 41,05 ± 4,18 року.
Домінуюча кількість пацієнтів основної групи була особами працездатного віку.
Зокрема, до вікового проміжку від 25 до 64 років належало 34 (68 %) хворих.
Водночас, звертає на себе увагу той факт, що серед пацієнтів працездатного віку
(до 55 років) переважали чоловіки Ї (24 особи; 48 %), тоді як жінок було лише
17 (34 %) . Серед осіб непрацездатного віку (вік до 15 та понад 55 років)
спостерігалася подібна закономірність - домінування хворих чоловічої статі (12;
24 %) на 9 (18 %) жінок (ч2= 2,0; р= 0,157).
Усі пацієнти були госпіталізовані в клініку в різні терміни від моменту
захворювання. Дані про дошпитальну тривалість захворювання (від часу
захворювання до моменту госпіталізації) узагальнені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Терміни госпіталізації від початку захворювання пацієнтів основної групи
Терміни госпіталізації
(доби)
Кількість хворих
абс.к-ть (n)
1 – 3
14
4 – 7
25
50
8 - 14
18
36
Загалом
50
100
Як видно з таблиці, всі пацієнти поступили в клініку після 24 годин від моменту
захворювання. Водночас, переважна більшість з них була госпіталізована в
терміни, які перевищували 76 годин (43 пацієнти; 86 %), що апріорно можна
потрактувати, як факт надто пізньої шпиталізації та своєрідне свідчення
заавансованості процесу. Звертає на себе увагу і той факт, що жоден хворий не
був госпіталізований в першу добу захворювання. Загалом, середня догоспітальна
тривалість хвороби у пацієнтів основної групи склала 6,74 ± 0,4 доби.
Пізнє звернення хворих за медичною допомогою було спричинене низкою факторів,
серед яких домінували недооцінка небезпеки первинного гнійного вогнища на шиї
(86 % пацієнтів), необґрунтовна боязнь звертання хворих за медичною допомогою
(18 %) та спроби консервативного самолікування в домашніх умовах (прогрівання,
компреси зі спиртом, маззю Вишневського та інше Ї 43 % хворих).
Слід зауважити, що на пізні строки госпіталізації пацієнтів у нашу клініку
впливали і медичні чинники - зокрема - етапне звернення хворих за медичною
допомогою (таблиця 2.3).
Таблиця 2.3
Характер дошпитального медичного лікування пацієнтів основної групи
Медичні установи
Кількість хворих
абс.к-ть (n)
Поліклініка
14
28
Стаціонар
Самолікування
33
67
Загалом
50
100
З таблиці видно, що більшість хворих (33; 67 %) лікувалися на дошпитальному
етапі самостійно і зверталися за медичною допомогою безпосередньо в клініку
лише після появи ускладнень, заавансуванні процесу або клінічно суттєвого
погіршення загального стану. Водночас, 17 осіб (33 %) вже на ранніх етапах
захворювання отримували первину спеціалізовану медичну допомогу в поліклінічних
установах (14; 28 %) або в хірургічних стаціонарах (3; 5 %) і були скеровані в
нашу клініку лише після неефективного ініціального, у тому числі й хірургічного
лікування.
Назагал, більшість пацієнтів з ФШ були скеровані в клініку загальної хірургії
ЛНМУ імені Данила Галицького медичними установами міста Львов