РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА ОБ`ЄКТАМИ – ЗАБРУДНЮВАЧАМИ
2.1. Створення моніторингової мережі
Екологічний стан довкілля залежить від антропогенного впливу на природу. Це
обумовлює необхідність узагальнення наслідків цього впливу в єдину систему
спостережень за станом довкілля – моніторинг. Його метою є вивчення змін, що
виникають в довкіллі під впливом діяльності людини та викликають порушення
рівноваги в екосистемах. Моніторинг є системою спостережень та контролю за
станом довкілля з метою розроблення заходів з її охорони, раціоналізації
використання природних ресурсів, попередження про критичні ситуації, небезпечні
для здоров`я людей, для існування живих організмів.
Моніторинг забезпечує дотримання правил, які повинні виконуватися у випадках
забруднень довкілля. Тому на сьогоднішній день виникає питання організації
принципово нового дослідження земельних ресурсів. Такий підхід дасть змогу
точніше описати кількісні і якісні характеристики стану земель і використати
одержані дані для регулювання земельних відносин, визначення ціни на землю, а
головне вибору адекватних і своєчасних засобів управління земельними
ресурсами.
Основними завданнями моніторингу є прогноз еколого-економічних наслідків
деградації земельних ділянок, інформаційне ведення державного земельного
кадастру, організації землекористування та землеустрою, здійснення контролю за
використанням та охороною земель з метою запобігання або усунення дії
негативних процесів.
В законі України “Про охорону земель” визначено поняття забруднення грунтів, як
накопичення в грунтах речовин, які негативно впливають на родючість та інші
корисні властивості, проведення моніторингу грунтів та агрохімічної
паспортизації земель сільськогосподарського призначення.
Державна комплексна система спостережень за станом земельних ресурсів повинна
включати в себе ряд обстежень, розвідувань і моніторинг. На базі даних
державної комплексної системи спостережень формуються банки даних про стан
земель, що включає у себе управління земельними ресурсами (рис.2.1).
Державна комплексна система спостережень
Топографо – геодезичне обстеження території, з нанесенням району спостереження
на карту
Грунтові, агрохімічні, радіологічні і інші обстеження
Інші обстеження і розвідування стану земель і грунтів в залежності від завдань
Побудова цифрових карт обстежених територій і внесення до бази даних державного
земельного кадастру інформації про стан земель (форма 6-зем)
Постійне здійснення спостережень за станом (моніторинг) земель
Рис. 2.1 Схема моніторингу земель
2.2. Обгрунтування вибору території дослідження
Згідно з концепцією, яку затвердив Державний комітет України по земельних
ресурсах потрібно розпочати моніторинг земель, що знаходяться у кризовому
стані. Найважливішим завданням грунтово-геохімічного обстеження території було
виявлення еколого-небезпечних земель. Для організації моніторингових
спостережень було обрано територію, прилеглу до Балаклійського
цементно-шиферного заводу, який змінює характер довкілля Харківської області.
Територія спостереження була вибрана не випадково, оскільки розташування
поблизу трьох підприємств – забруднювачів створює велике техногенне
навантаження.
За схемою розташування підприємств вони знаходяться на одній “лінії”
середньобаторічної дії вітрів: Балаклійський цементно-шиферний комбінат,
Шебелінська газоперекачуюча станція, Зміївська ТЕС (рис.2.2).
Рис 2.2 Схема розташування об`єктів - забруднювачів
Райони з найвищим показником загальної захворюваності досить точно співпадають
із районами з критичним та напруженим узагальненим станом компонентів
навколишнього середовища. Перш за все це Зміївський та Балаклійський райони,
які розміщені по осьовій лінії області з півночі на південь. В районах з
найвищим показником загальної захворюваності - Зміївському та Балаклійському -
в структурі захворювання переважають хвороби органів дихання, ендокринної
системи. Ймовірною причиною цього може бути вплив викидів Зміївської ТЕС та ВАТ
"Балцем", які є найбільшими забруднювачами атмосферного повітря Харківської
області [10-11].
Рис.2.3 Ареали забруднення території Зміївської ТЕЦ, Шебелінської
газокомпресорної станції, Балаклійського цементного заводу
Ареали забруднення досліджуваних об`єктів, що накладаються один на одний
створюють єдиний природно-територіальний комплекс шириною до 30км вздовж р.
Сіверський Дінець і протяжністю 60-70км. Він охоплює прилеглі до долини ріки
водороздільне плато і його схили, правий крутий берег річки (рис.2.3)
Асиметрія схилів долини з перепадами висот 100-150м у р.Сіверський Дінець
створили улоговину з крутими високими берегами. Цей природний бар`єр являє
собою високий, крутий з обривами схил з багаточисельними ярами.На лесових
терасах розташовані орні землі. Крім сільськогосподарського навантаження, яке
змінює грунтовий і рослинний покрив в цій зоні виникає величезне техногенне
навантаження від трьох підприємств, що призводить до значного перехресного
забруднення великої території. Хімічна рівновага, що склалася на протязі
десятиріч порушена у зв`язку з виникненням концентрації окремих елементів і
сполучень у невідомих природі співвідношеннях. Це відноситься до металів,
цинку, міді, свинцю та інших важких металів і їх сполучень.
Зміївська ТЕС працює на Донецькому високозольному вугіллі і викидає велику
кількість золи з труб висотою 180 і 250м. Розсіювання викидів, які відображені
на космічних знімках по факелу досягає радіуса 20км, аерозольна частина якої
розповсюджується на значно більші відстані. Вивчення дії Зміївської ТЕС
ус
- Київ+380960830922