РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Експериментальна частина проведена на 72 статевозрілих безпородних щурах-самцях
масою 250-350 гр. Згідно до поставлених задач дослідних тварин було розподілено
на наступні групи:
перша група складалася із тварин, яким проводили локальну кріодеструкцію кори
головного мозку в лівій лобово-тім’яній ділянці (20 тварин);
другу групу склали тварини, яким проводили електродеструкцію кори головного
мозку в лівій лобово-тім’яній ділянці (20 тварин);
до третьої групи увійшли тварини, яким здійснювали механічне пошкодження кори
головного мозку голкою в лівій лобово-тім’яній ділянці (20 тварин);
четверта, контрольна група, складалася з інтактних тварин (12 тварин).
Враховуючи неоднаковий регуляторний вплив півкуль головного мозку на імунні
реакції організму дослідних тварин всі види локальної деструкції проводили лише
в лівій півкулі в лобово- тім’яній ділянці [116,58,30,240]. При всіх
оперативних втручаннях зона деструкції була однаковою — до 2 мм в діаметрі та
до 2 мм глибиною.
Тварин контрольної та експериментальної групи виводили з експерименту із
застосуванням глибокого ефірного наркозу на 7-му, 14-ту, 30-ту та 60-ту добу
дослідження, згідно з даними про стадійність репаративних процесів в мозковій
речовині та імунологічних змін у відповідь на травматичне пошкодження мозку
[10,37,116].
2.2. Методика проведення кріо-, електродеструкції та механічного пошкодження
кори головного мозку в експерименті.
Особливості проведення кріодеструкції кори головного мозку. Кріодеструкцію
проводили 20 щурям самцям вагою 250–350 г в лівій лобово-тім’яній ділянці за
удосконаленими методиками Вихерт Т. (1968) [19], Канделя Е. (1974) [46] та
Tominaga T. et all (1995) [270].
В своїй роботі ми використали автономний перезарядний кріоапарат вітчизняної
конструкції АСК-8 (Медведев Е.М., Муринец Б.Н., Сипитый В.И., 1977; авторське
свідоцтво — № 762881), який призначений для локальної кріодеструкції структур
головного мозку та патологічних утворень як поверхнево розташованих так і в
глибинних структурах з використанням стереотаксичного апарату [126]. Кріоапарат
АСК-8 має змінний резервуар, який легко перезаряджається, виконаний із
прозорого теплоізоляційного матеріалу та має шкалу, що дозволяє візуально
контролювати кількість азоту, який використовується [126]. Змінний резервуар
заповнюється рідким азотом, герметично закривається кришкою, яка вставляється в
корпус апарата, і фіксується. Після з’єднання змінного резервуара з кріозондом
через 2-3 сек. в резервуарі створюється надлишковий тиск, необхідний для
початку роботи. Кріоапарат складається з двох частин: головна частина —
наконечник довжиною 139 мм діаметром 2 мм; друга частина — змінний резервуар з
максимальною кріогенною ємністю 80 см2. Перед проведенням кріодеструкції кори
головного мозку у експериментальних тварин ми проводили апробацію кріоапарату
АСК-8 на яєчному білку, підігрітому до 370С з 10 мл рідкого азоту в резервуарі.
Реєстрація температури проводилася за допомогою термопари, вмонтованої до
активного кінця канюлі.
Протокол операції. Для виконання премедикації та наркозу шерсть на спині щурів
площею 1ґ1 см, в місці запланованого уколу, вистригали і дезінфікували 5%
розчином йоду. Лівою рукою брали шкіру у вигляді складки, в основу якої робили
укол, направляючи голку паралельно складці шкіри. Премедикація виконувалася із
введенням розчинів аміназину 2,5% (п/ш 5—10 мг/кг (»6,4 мг/кг), димедролу 1%
(п/ш 10–20 мг/кг), атропіна сульфату 0,1% (п/ш 7мг/кг). Через 20 хв. проводили
наркоз розчином каліпсолу на 0,9% розчині хлориду натрію (внутрішньоочеревинно,
із розрахунку 0,1–0,2 мл /кг).
Голову наркотизованої тварини фіксували в головотримачі. Шерсть в лівій
лобово-тім’яній ділянці вистригали. Місце запланованого розрізу змащували 5%
розчином йоду. Проводили розріз м’яких тканин в лівій лобово-тім’яній ділянці
довжиною до 2 см. Відводили та фіксували шкіру по бокам за допомогою
затискачів. Розрізали окістя, яке прилягало до черепа і зіскоблювали його.
Стоматологічним бором накладали фрезевий отвір діаметром до 3 мм. Зупинку
незначної кровотечі з коркових судин (до 0,5 мл), яка виникла у 4 (20%) тварин
здійснювали тампонадою стерильною марлевою кулькою, змоченою 3% розчином
пероксиду водню.
Підготовлений до роботи кріозонд вводили в кору лівої лобово-тім’яної ділянки
на глибину до 2 мм та відкривали пусковий клапан у змінному резервуарі. Вихідна
температура на кінці кріозонда була 200С. Після введення канюлі в кору
головного мозку температура активного кінця практично миттєво підвищувалася до
температури головного мозку 370С. За 30 сек. крива температури досягала
нульової лінії, на 35 сек. становила –140С (стадія переохолодження). При даній
температурі фіксувався короткочасний підйом температури до –60С, який свідчив
про початок процесу кристалізації. В подальшому відзначалось інтенсивне
зниження температури. На 75 сек. почався процес утворення льодяної кульки з
максимальним діаметром до 3 мм, який продовжувався до 1 хв. При цьому
температура досягла –700С. Починаючи з 3-ї хв. почався активний процес танення,
який тривав до 3,5 хв. Википання 10 мл рідкого азоту відбулося за 1,5 хвилини.
Витримували 5 хв. з метою повного танення льодяної кульки та обережно виймали
канюлю кріозонда. М’які тканини ушивали пошарово. Шкіру обробляли 5% розчином
йоду. Внутрішньом’язево, з метою профілактики можливих інфекційно-запальних
ускладнень вводили біцилін–3 із розрахунку 10 000 ОД/100 мг ваги. (Шкіра в
ділянці стегна попередньо вистригалась, змащувалася 5% розчином йоду, після
чого здійснювала
- Київ+380960830922